СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 травня 2008 року | Справа № 2-9/12773-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Головченко Ігор Михайлович, довіреність № 25 від 22.05.07, Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНТОП";
відповідача: Купрєєва Олеся Дмитрівна, довіреність № б/н від 20.05.08, Приватне підприємство "Архітектурна майстерня "Новий проект";
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТОП" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 19.02.2008 у справі №2-9/12773-2007
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТОП" (вуо. Севастопольська, 62,Сімферополь,95015)
до Приватного підприємства "Архітектурна майстерня "Новий проект" (вул. Самойленко, 14-2,Керч,98300)
про стягнення 23510,22 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2008 у справі № 2-9/12773-2007 відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТОП" до приватного підприємства "Архітектурна майстерня "Новий проект" про стягнення 23510,22 грн. При цьому, відмова мотивована ненаданням позивачем належних доказів заявлених вимог та необґрунтованістю останніх.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського скасувати, позов задовольнити.
Заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду, задовольнити позовні вимоги з підстав, вказаних в апеляційній скарзі.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 суддів Горошко Н.П. та Голика В.С. замінено на суддів Борисову Ю.В. та Черткову І.В.
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити. Представник відповідача проти скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.07.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТОП»(Замовник) та Приватним підприємством «АМ «Новий проект»(Виконавець) був укладений Договір підряду №01-07/2006/1 на проведення ремонтних електромонтажних робіт у торгово-розважальному комплексі, який належить позивачу, та розташований у м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, 2-й поверх (далі –Договір) (а.с. 10-12).
Загальна сума Договору складає 90 000,00 грн.
Відповідно до п 2.2. даного Договору позивач сплачує аванс у розмірі 50% від загальної суми договору (п.2.2. Договору), у виконання чого позивачем було перераховано 45 000 грн. на рахунок відповідача.
22.09.2006 року, відповідач частково виконав ремонтні електромонтажні роботи на об'єкті, у зв'язку з чим між позивачем та відповідачем було підписано Акт №ОУ-0000001 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 45 000 грн. (а.с. 15).
27.11.2006 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000019 на суму 20 000 грн., на передплату останнього етапу робіт згідно із Договором підряду №01-07/2006/1 від 19.07.2006. Даний рахунок позивачем сплачено 07.12.2006.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення робіт змінилася загальна сума договору, яка склала 65 000 грн., замість попередньо погоджених 90 000 грн., що було оговорено між сторонами в усній формі, про що заявляє відповідач та заперечує позивач. При цьому суд зазначив, що чинним законодавством України не передбачено обов'язкового погодження у письмовій формі зменшення вартості роботи, а також зазначив, що статтею 845 Цивільного кодексу України передбачено право підрядника на ощадливе ведення робіт, у зв'язку із чим зменшується вартість виконаних робіт.
Судова колегія погоджується з цим висновком суду. Згідно з п. 4.1.2. Договору Виконавець (відповідач) зобов’язаний у разі виникнення необхідності зміни в кошторисній вартості робіт узгоджувати це із Замовником (позивачем). При цьому форма узгодження договором не передбачена, але факт погодження сторонами зміни кошторису підтверджується позовною заявою, із якої вбачається, що вартість робіт за Договором складає саме 65000 грн., з яких 45000 грн. сплачено у якості авансу та 20000 грн. –решта суми, на яку відповідач, на думку позивача, не виконав підрядні роботи за договором. З цих підстав колегія суддів відхиляє доводи заявника апеляційної скарги стосовно помилковості висновку суду про зменшення суми договору.
Відповідно до п.3.3. Договору, передання та прийом виконаних підрядних робіт здійснюється сторонами за актом передання-приймання робіт.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були спрямовані на адресу позивача Акт передання-приймання робіт №2, із супровідними листами від 15.06.2007 (вих.№17) та від 27.06.2007 року (вих.№21). Відповідно до вказаного Акту Виконавець зробив згідно Договору ремонтно-електромонтажні роботи на загальну суму 20 000 грн. Позивач проти отримання даного Акту не заперечує, та вказує, що відмовився від його підписання.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у зв'язку із тим, що позивач не повернув жодного примірнику акту прийому виконаних робіт, відповідачем був складений Акт передання-приймання виконаних робіт №2, ідентичний тим, що були надіслані Замовнику у червні 2007 року, підписаний із боку відповідача у односторонньому порядку, як того вимагає ч.4 ст.882 ЦК України.
Згідно з п. 3.4. Договору, Замовник, у 5-ти денний термін з дня отримання Акту приймання виконаних робіт, надсилає Виконавцю підписаний Акт або мотивовану відмову від приймання робіт. При відсутності мотивованої відмови протягом 7-ми днів робота вважається прийнятою згідно Акту, який підготував Виконавець.
Крім того, згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта будуть визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що відмова сторони від підписання Акту здачі-приймання робіт не виключає оформлення здачі робіт. Односторонній Акт здачі-приймання робіт (підписаний однією стороною) має юридичну силу до того часу поки за позовом іншої сторони він не буде визнаний судом недійсним. У зв'язку із чим, наданий суду відповідачем Акт приймання-передачі робіт №2, підписаний тільки відповідачем, визнається судовою колегією як належний доказ виконання робіт відповідачем у відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК України.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що правила ст. 882 ЦК України не можуть застосовуватися в даному випадку, оскільки вона регулює відносини будівельного підряду, а відповідачем виконувалися ремонтні електромонтажні роботи, судова колегія не бере до уваги бо вони прямо суперечать ст. 875 ЦК України, з якої вбачається, що договір будівельного підряду укладається, в тому числі, на виконання монтажних робіт.
Частиною 1 ст.853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Твердження заявника апеляційної скарги щодо виконання ним умов ч.1 ст.853 ЦК України шляхом надіслання відповідачу листів від 05.02.2007 вих.№13 та від 26.06.2007 за вих.№82 із повідомленням Підрядника (відповідача) про те, що роботи виконані частково, неякісно та Підрядником не усунуто виявлені недоліки, судова колегія не приймає до уваги з огляду на таке.
Відповідно до п.3.5. Договору, у випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи, Замовником і Підрядником складається двосторонній акт про необхідні доробки.
Матеріали справи не місять доказів підтвердження факту складання позивачем акту про необхідні доробки та пропозицію відповідачу підписати такий Акт, а також доказів того, що відповідачу було запропоновано усунути недоліки у роботі. Таким чином, лист позивача від 26.06.2007 вих.№82 не приймається судовою колегією у якості належного доказу, підтверджуючого наявність недоліків у виконаних відповідачем роботах.
Частиною 4 ст. 853 ЦК України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-якої з них має бути призначена експертиза. Позивачем не надано судовій колегії доказів встановлення ним недоліків у виконаних відповідачем роботах.
Згідно з ст. 882 ЦК України замовник не має права відмовитися від прийняття робіт, що оформлюється актом. Прийняти в установленому порядку та сплатити виконані роботи - це обов'язок позивача як замовника.
Як вбачається з матеріалів справи, лист від 05.02.2007 вих.№13, про те, що позивач вимагав від відповідача направлення уповноваженої особи для звірки об'ємів виконаних робіт, позивачем було направлено у дві адреси: АР Крим, М.Сімферополь, вул. Первомайська, 18, оф.2 та на адресу: АР Крим, м. Керч, вул. Франко, 54, а також позивачем було надано суду Поштові повідомлення про вручення даного Листа відповідачу.
Відповідачем, у свою чергу були надані докази того, що за юридичною адресою ПП «АМ «Новий проект» м. Керч, вул. Франко, 54, даний лист отримано не було та даний лист було повернено позивачу, про що свідчить лист Керченського центру поштового зв'язку №6 від 09.11.2007 року вих.№1976 (а.с. 85).
За таких обставин, судова колегія погоджується з судом першої інстанції в тому, що позивачем не доведено належними доказами факт повідомлення відповідача про конкретні недоліки у роботі та інші відступи від умов Договору.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідач лише частково виконав роботи, передбачені договором №01-07/2006/1 від 19.07.2006, а закінчення цих робіт було здійснено іншим підрядником, не знаходить свого підтвердження з огляду на наступне
Як вбачається з договору між ТОВ «СІНТОП»та ВКП «Престо-техмонтаж», він був укладений 01.07.2006 (а.с. 96-99), тоді як договір №01-07/2006/1 між ТОВ «СІНТОП»та ПП «АМ «Новий проект»було укладено лише 19.07.2006, тобто Договір між позивачем та відповідачем було укладено пізніше ніж той договір, на який посилається позивач, як на доказ невиконання відповідачем частини робіт та довиконання таких робіт іншою особою.
Із договору, укладеного між ТОВ «СІНТОП»та ВКП «Престо-техмонтаж»та інших матеріалів справи вбачається, що ВКП «Престо-техмонтаж»виконувало роботи з реконструкції торгово-складських приміщень по вул. Севастопольській, 62, у свою чергу спірний Договір між ТОВ «СІНТОП»та ПП «АМ «Новий проект», укладено щодо виконання відповідачем ремонтних електромонтажних робіт у торгово-розважальному комплексі у М.Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, 2-й поверх, тобто предмети договорів є різними.
Надані позивачем копії Акту без номеру та дати (а.с. 133) та рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради від 10.03.2006 № 705, від 27.10.2006 № 1951 не спростовують наведених висновків.
Судова колегія погоджується з судом першої інстанції стосовно безпідставності заявлених позивачем вимог про стягнення збитків та майнової шкоди.
Відповідно до ч.2.ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 2 ст.623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, ч.2 ст.224 Господарського кодексу України розуміє витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано жодних доказів ані наявності завданої шкоди ані спричинення позивачу збитків (реальних збитків або упущеної вигоди) внаслідок дій або бездіяльності відповідача.
При таких обставинах, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТОП", викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2008 у справі №2-9/12773-2007 відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТОП" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від від 19.02.2008 у справі №2-9/12773-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді Ю.В. Борисова
І.В. Черткова