Справа № 22-1144/2006 р. Головуючий суддя 1 інстанції : Ведяніна Т.О.
Суддя-доповідач : Демянчук С.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді: Малько О.С. суддів : Гордійчук С.О., Демянчук С.В. при секретарі: Колесовій Л.В..
з участю відповідачки, розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 10 серпня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -
встановила:
Рішенням Сарненського районного суду від 10 серпня 2006 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовлено повністю.
В поданій апеляційній скарзі позивач вказує, на його незаконність та необґрунтованість, оскільки постановлене з порушенням норм матеріального права.
Вважає, що судом були досліджені усі обставини справи, але їм була дана невірна оцінка. Суд не врахував, що у нього на утриманні донька ОСОБА_3, а його заробітна плата є малою. В даний час проживає з іншою жінкою і має на утриманні неповнолітню дитину, тому вважає, що відповідачка повинна теж сплачувати йому аліменти на дочку. Просив рішення суду скасувати, постановити нове про задоволення його позовних вимог.
В апеляційний суд ОСОБА_1 не з"явився.Про судове засідання повідомлений належним чином.
Відповідачка апеляційну скаргу не визнала. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що сторони являються батьками неповнолітньої ОСОБА_3.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що згідно ч.І ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище дитини, платника аліментів та наявність у платника аліментів інших дітей.
Суд обґрунтовано прийняв до уваги важке матеріальне становище ОСОБА_2 та те, що на її утриманні перебуває четверо дітей, вона не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.
Крім того, апеляційним судом з показів відповідачки встановлено, що рішенням суду при розірванні шлюбу сторін вирішено, що донька залишається проживати з матір"ю. ОСОБА_1 з позовом про передачу йому на виховання дочки ОСОБА_3 не звертався.
Враховуючи, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 10 серпня 2006 року відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 10 серпня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий Судді: