Справа № 22а-1752 2005 року                    Головуючий суддя у І інстанції - Болотвіна Л.О.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк З.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року                                                                                                        місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого Буцяка 3.1.

суддів Шимківа С.С., Ковалевича С.П.

з участю секретаря судового засідання Іванової І.С.

та позивачки

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рі­шення Сарненського районного суду від 30 вересня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виселення,

встановила:

Рішенням Сарненського районного суду від 30 вересня 2005 року задоволено по­зов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про їх та їхніх малолітніх дітей виселення з квартири АДРЕСА_1 у квартиру АДРЕСА_2, де вони раніше проживали.

В поданій апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 посилається на те, що спірна квартира була приватизована гр. ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. В грудні 2003 року її сім"я поселилася в цю безхазяйну квартиру з дозволу начальника за­лізничної станції Клесів, зробила в ній ремонт. Проте, незважаючи на це, 20 жовтня 2004 року виконком Клесівської селищної ради незаконно видав ордер на спірну квар­тиру позивачці, помилково зазначивши в ордері, що це помешкання є двокімнатним, хоч насправді воно є трикімнатним.

Покликаючись на ці обставини, відповідачка просить апеляційний суд рішення місцевого суду скасувати й ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши докази у справі та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 58 ЖК України єдиною підставою для вселення в надане житло­ве приміщення є ордер.

Судом безспірно встановлено, що такий ордер на спірну квартиру виконкомом Клесівської селищної ради був виданий саме позивачці, відповідачам він не видавався.

Рішенням Сарненського районного суду від 14 лютого 2006 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 21 квітня 2006 року, ОСОБА_4 у задоволенні її позову до Клесівської селищної ради і ОСОБА_2 про ви­знання ордеру на спірну квартиру недійсним відмовлено.

Тому за таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що на підставі ст. 107 ЖК України зі спірного помешкання відповідачі підляга­ють виселенню в житлове приміщення, яке вони займали раніше.

Доводи апелянта про те, що виконком не вправі був видавати позивачці ордер на спірну квартиру, оскільки вона була приватизована гр. ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на увагу не заслуговують в силу ст. 555 ЦК України 1963 року та ст. 1277 чинного ЦК України як такі, що не спростовують правильність висновку місцевого суду щодо виселення відповідачів.

Що стосується помилкового зазначення виконкомом Клесівської селищної ради у виданому позивачці ордері того, що спірне помешкання є двокімнатним, а не трикімна­тним, то ця помилка виконкому, на переконання апеляційного суду, не має суттєвого значення для справи, оскільки номер квартири та номер будинку, в якому вона знахо­диться, у виданому позивачці ордері вказані правильно.

Із врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сарненського районного суду від 30 вересня 2005 року залишити без зміни.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: