Справа № 1-91/11

Провадження № 1/0316/17/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт.Турійськ                                                                                          02 березня 2012 року

Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.

за участю секретаря Ганюк З.Ю.

прокурора Книш В.В.

потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Мочалки Турійського району Волинської області, зареєстрованої за адресою с.Мочалки Турійського району Волинської області, жительки АДРЕСА_1 Волинської області, громадянки України,з базовою загальною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2011 року в обід ОСОБА_2 з метою крадіжки чужого майна шляхом відкривання кухонним ножем навісного замка вхідних дверей проникла до житлового будинку ОСОБА_1 в с.Мочалки Турійського району Волинської області, звідки таємно викрала належні останній гроші в сумі 1 000.00 гривень і 1 000.00 доларів США, що згідно з встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні до цієї іноземної валюти станом на 24 лютого 2011 року складає 7 941.00 гривню, чим завдала потерпілій майнову шкоду на загальну суму 8 941.00 гривня.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 повністю й беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину та суду показала, що дійсно 24 лютого 2011 року в обід вона виявила, що її сусідка ОСОБА_1 залишила свій житловий будинок в с.Мочалки Турійського району без нагляду, і вирішила викрасти звідти гроші. З цією метою вона принесеним з дому кухонним ножем відкрила навісний замок вхідних дверей помешкання ОСОБА_1, увійшла до його вітальні, з наявного там серванту таємно викрала гривні і долари США, поклала їх до кишені власної куртки, замкнула вхідні двері житла ОСОБА_1 на навісний замок за допомогою того ж ножа та пішла до себе додому, де порахувала гроші і їх виявилося 1 000.00 гривень і 1 000.00 доларів США. Викрадені у ОСОБА_1 кошти витратила на власні потреби.

У вчиненому ОСОБА_2 щиросердно розкаялася, погодившись із вказаною ОСОБА_1 сумою і валютою викрадених грошей та розміром пред’явленого до неї потерпілою цивільного позову про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої злочином.

Потерпіла ОСОБА_1 у своїх показаннях підтвердила факт скоєння крадіжки належних їй грошей з її житлового будинку в с.Мочалки Турійського району Волинської області, а також - зазначену нею на досудовому слідстві їх суму і валюту та повністю підтримала пред’явлений нею до ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої злочином.

Таким чином, показання підсудної ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 узгоджуються між собою і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудної і потерпілої, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Тому, проаналізувавши досліджені докази, суд вважає доведеною винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і кваліфікує такі її дії як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, що є тяжким злочином, особу підсудної, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить підсудній щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить підсудній вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Також суд враховує і те, що ОСОБА_2 є особою молодого віку, потерпіла просить її суворо не карати, однак підсудна негативно характеризується за місцем проживання, вже не вперше притягується до кримінальної відповідальності та позбавлена батьківських прав відносно усіх своїх дітей.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_2 в даному випадку можливе без ізоляції її від суспільства і щодо неї слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким вона повинна нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 8 941.00 грн. та моральної шкоди в сумі 2 000.00 грн., який підсудна ОСОБА_2 визнала повністю, підлягає до задоволення повністю.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” передбачено, що при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам, майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки судовим слідством доведено, що ОСОБА_2 своїми умисними неправомірними діями завдала ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 8 941.00 грн., то вказана майнова шкода підлягає стягненню на користь потерпілої з підсудної.

Разом з тим, суд вважає, що своїми винними неправомірними діями ОСОБА_2 завдала потерпілій ОСОБА_1 і моральну шкоду.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру відшкодування спричиненої ОСОБА_1 моральної шкоди суд виходить з того, що внаслідок неправомірних дій підсудної вона зазнала значних душевних страждань через зумовлені втратою її майна переживання у зв’язку з залишенням її сім’ї, до складу якої входить лише чоловік похилого віку, без засобів до існування в зимовий період, необхідністю позичати гроші на придбання продуктів харчування, одягу та ліків, оплату вартості спожитої електроенергії.

З врахуванням наведеного, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1, в обсязі 2 000.00 грн.

Керуючись ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України, ч.3 ст.299, ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 941.00 (вісім тисяч дев’ятсот сорок одну гривню 00 копійок) завданої злочином майнової шкоди та 2 000.00 (дві тисячі гривень 00 копійок) завданої злочином моральної шкоди.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: