Справа № 22- 749 - 2006 р.                            Головуючий у 1-й інст. -   Грипіч Л.А.

Доповідач - Оніпко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 р.                                                                                                  м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді - Малько О.С.

Суддів - Оніпко О.В., Собіни І.М.

При секретарі - Томашевській І.М. розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Костопільський ДБК" на рішення Костопільського районного суду від 20 березня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Костопільський ДБК" про надання іншого житла, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому раніше.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-

встановила:

Рішенням Костопільського районного суду від 20 березня 2006 р. позов ОСОБА_1 задоволено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач посилається на його незаконність, оскільки при розгляді справи судом порушено норми процесуального та матеріального права. Судом невірно застосовано ст.ст. 58, 59, 117 ЖК України, оскільки предметом позову є зобов"язання надати житло, а не визнання ордеру недійсним. Окрім того, позивачка на ці норми закону не посилалася. Згідно рішення профкому та адміністрації підприємства від 13.05.1998 р. та ордеру НОМЕР_1. позивачці була надана квартира АДРЕСА_1. Позивачка зареєстрована та проживає у ній, що також стверджено рішенням Костопільського районного суду від 31.03.2003 р. Ордер не вказане житло не визнавався недійсним. Вже після виділення вказаного житла позивачці, у спірну квартиру самовільно вселився ОСОБА_2, син померлого квартиронаймача даного житла і в судовому порядку ( рішення суду від 1.04.2000 р.) встановив своє право на користування ним. Окрім того, у 2001 р. ВАТ "Костопільський ДБК" безоплатно передав увесь житловий фонд у власність територіальної громади м. Костопіль і не веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Просив рішення скасувати, ухвалити нове, яким в позовіОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення - скасуванню, з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.

В судовому засіданні представник позивачки стверджувала про наявність вимог і до виконкому Костопільської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що позивачці 26.05.1998 р. було надано ордер на квартиру АДРЕСА_1.

Позивачка прописалась за вказаною адресою, однак, реалізувати своє право на користування вказаним житлом не змогла, оскільки воно було зайнято іншою особою - ОСОБА_2., за яким рішенням Здолбунівського районного суду від 25.08.1999р. було визнано право користування цією квартирою, а 20.10.2000 р. - виконкомом Костопільської міської ради видано на його ім"я ордер (а.с. 54).

Згідно рішень Костопільської міської ради від 27.03.2001 р., від 19.09.2001 р. та від 15.10. 2001 р., житло ВАТ "Костопільський ДБК" було передано у комунальну власність міста.

З пояснень представника відповідача, який не заперечував права позивачки на отримання житла, вбачається, що на даний час на балансі ВАТ "Костопільський ДБК" відсутній житловий фонд, відповідач не проводить будівництва житла і не бере участі у пайовому будівництві, а також не веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

З довідок , виданих виконкомом Костопільської міської ради від 27.09.2006 р. за НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3., мати позивачки, перебуває на квартирному обліку у виконкомі з 1980 р. з сім"єю в складі 6-ти осіб. Позивачка перебувала за місцем роботи на обліку до 1997 р., оскільки була забезпечена житлом у 1998 р. та отримала на це житло ордер. Однак, на це ж саме житло, як зазначено вище, у 2000 р. було видано ордер і ОСОБА_2, і позивачка до цього часу не реалізувала своє житлове право.

З питань надання іншого житла взамін наданого у зв"язку з видачею на нього ордера іншій особі, позивачка неодноразово зверталась із заявами до виконкому Костопільської міської ради.

Згідно вимог закону, у випадку звернення з позовом особи, права якої порушено видачею ордера , до участі в справі має бути притягнутий виконком або інший відповідний орган, що здійснює управління житловим фондом. Якщо притягнутий до справи орган не вирішив питання про надання відповідачам приміщення, суд вирішує позов по суті і при його задоволенні покладає на цей орган обов"язок надати особі жиле приміщення, яке за змістом ч. 2 ст. 117 ЖК України має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером, якщо раніше надане приміщення зайнято з законних підстав.

Суд, поклавши обов"язок по наданню житла позивачці на ВАТ "Костопільський ДБК", не врахував вищенаведеного, в порушення вказаних вимог закону, не притягнув до участі в справі в якості відповідача і виконком Костопільської міської ради.

У зв"язку з наведеним, рішення суду 1-ї інстанції підлягає до скасування, а справа - направленню на новий розгляд до цього ж суду, в іншому складі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ВАТ "Костопільський ДБК" задовольнити частково.

Рішення Костопільського районного суду від 20 березня 2006 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до цього ж суду, в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

І