Справа № 2- 427/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2007 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі
головуючого- судді Сіліча І.І
при секретарі- Романчук CM.
з участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2., вони ж відповідачі по
зустрічному позову
відповідачів- ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, вони ж позивачі по зустрічному позову
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рожище справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням та зустрічного позову ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та в своїх інтересах, ОСОБА_4ОСОБА_5 до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про визнання права на проживання та вселення-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_2.3вернулися в суд з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням. Свої вимоги мотивували тим, що проживають у житловому будинку, у АДРЕСА_1 який належить їм на праві спільної часткової власності. Відповідачі також: зареєстровані за даною адресою та деякий час проживали з ними, проте на даний час змінили місце свого проживання та більше шести місяців не проживають за місцем прописки, Крім того, забрали усі свої речі індивідуального вжитку з будинку, тому вважають, що останні втратили право на користування даним приіщенням. Просять визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням за даною адресою.
ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_6. звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_2. про визнання права на проживання та вселення, мотивуючи свої вимоги тим, що вони зареєстровані за місцем проживання відповідачів, у 2002 році переїхали з іншого місця на постійне місце проживання у АДРЕСА_1. Проте на даний час тимчасово проживають у іншій квартирі, яку орендують, оскільки відповідачем ОСОБА_2. створено неможливі для проживання умови, а саме останній неодноразово у нетверезому стані влаштовує дебоші та сварки Просять суд визнати за ними право на проживання у будинку та вселення до нього.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтрималі, з підстав, зазначених в позовній заяві, просили їх задовольнити. Як відповідачі за зустрічним позовом позову не визнали, суду пояснили, що ОСОБА_4 ОСОБА_5,
2
ОСОБА_6 тривалий час проживають окремо у м. Рожище, не з»являються за адресою, де вони зареєстровані, забрали усі речі, що їм належать. Просять у позові відмовити.
Відповідачі ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6. в судовому засіданні позову про визнання їх такими, що втратили право на користування жилим приміщенням не визнали, пояснили, що проживали за місцем реєстрації з 2002 року. На прохання батьків переїхали з іншої місцевості до них на постійне місце проживання. Крім того, на ім»я ОСОБА_6 . посвідчений заповіт, згідно якого ОСОБА_2. та ОСОБА_1 останній заповіли кожен по 1\2 частині житлового будинку. Вже деякий час змушені орендувати квартиру у м. Рожище, осільки вважають що спільне проживання з відповідачами на даний час неможливе, так як відповідачем ОСОБА_2. створено неможливі умови для спільного проживання, останній неодноразово вчиняв бійки, конфлікти, за що притягався до адміністративної відповідальності. Просять в позові ОСОБА_2. та ОСОБА_1 відмовити. Як позивачі за зустрічним позовом, свої позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених у зустрічній позовній заяві, просили її задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням слід відмовити, зустрічний позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та в своїх інтересах, ОСОБА_4 ОСОБА_5 до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про визнання права на проживання та вселення задовольнити.
Відповідно до ч. 1 cm 156 ЖК України члени сім»ї власника жилого будинку, які проживали разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку , якщо при їх їх вселенні не було досягнуто іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Згідно ч.3 cm. J56 ЖК України члени сім»ї власника будинку зобов»язані дбайливо ставитися до жилого будинку.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2. та ОСОБА_1, що стверджується договором купівлі-продажу (а.с. 6).
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Дубищенської селищної ради членами сім»їОСОБА_1 є ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7.(а.с6)
Із посвідченого заповіту вбачається, що належний житловий будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_2.3аповіли ОСОБА_3 (ас. 26).
Про те, що ОСОБА_2. неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім»ї свідчать приєднані до справи постанова про відмову в порушенні кримінальної справи та повідомлення Рожищенського РВ УМВС про проведену профілактичну роботу, (а. с. 2 7-28).
З довідки Дубищенської селищної ради вбачається, що на розгляд виконавчого комітету надійшла заява ОСОБА_6 . про проведення профілактичної роботи з ОСОБА_2(а.с. 35).
З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2. вбачається, що останній проживає у житловому будинку по АДРЕСА_1 з дружиною ОСОБА_1. Комісією встановлено, що за даною адресою зарестрована сім»я ОСОБА_3, яка налічує четверо чоловік, (а. с. 42).
З показів свідка ОСОБА_8. стверджується факт відсутності відповідачів ОСОБА_6 ОСОБА_4 ОСОБА_5 за місцем постійної реєстрації з жовтня 2006
з
року.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки житловий будинок у якому проживають сторони належить позивачам ОСОБА_2. та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності, що встановлено в судовому засіданні, тому тимчасова відсутність членів їх сім»ї, зокрема, відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7., ОСОБА_5, а саме перебування більше шести місяців за місцем реєстрації не є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, тому в позові ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням слід відмовити.
Крім того, між сторонами під час вселення позивачів не було заключено будь-якої угоди про порядок користування цим приміщенням, тому вони, як члени сім»ї власника будинку користуються зазначеним жилим приміщенням нарівні з власником. Щодо неповнолітньої дитини позивачів ОСОБА_3, то на її вселення згоди власника не потрібно. Тому суд приходить до висновку, що оскільки позивачі за зустрічним позовом є членами сім»ї власників жилого будинку, які проживають разом з ними, не порушують правила співжиття, дбайливо ставляться до будинку та змінили місце проживання не по своїй волі, а через негативну поведінку відповідача ОСОБА_2., що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає, що останні підлягають вселенню в жилий будинок за місцем їх прописки.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 150, 156 ЖК України суд, -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та в своїх інтересах, ОСОБА_4 ОСОБА_5 до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про визнання права на проживання та вселення задовольнити.
Вселити до житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_4ОСОБА_5.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений cm. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.