Справа №592/3665/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Онайко Р.А.

Номер провадження 33/816/192/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/3665/24 за апеляційною скаргою захисника СУПРУНА Д. В. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.07.2024, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Супруна Д. В.,

установив:

В поданій апеляційній скарзі захисник СУПРУН Д. В. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, оскільки працівниками поліції було грубо порушено процедуру проведення огляду, не було належним чином запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я шляхом вручення відповідного направлення, яке є сфальшованим. Працівники поліції, будучи обізнаними про те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем в порушення вимог закону не викликали ВСП, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3 , огляд провели в порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, у зв`язку із чим вважає такий огляд недійсним, а суддя суду першої інстанції без дослідження даних про його особу застосував стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.07.2024 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн із позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_2 23.02.2024 о 23:42 по вул. Баранівська, 108 керував т/з Renault Megan, д. н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкгольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер 7510 або в медичному закладі відмовився шляхом ухилення, а саме на неодноразові питання щодо проходження огляду останній не відповідав, чим порушив  вимоги п. 2.5 ПДР.

Вислухавши доводи ОСОБА_2 і його захисника Супруна Д. В., які підтримали  апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 746628 від 24.02.2024, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння і відмовився від проходження огляду на відповідний стан в установленому законом порядку, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, окрім протоколу, об`єктивно підтверджується доказами у справі:

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з кого убачається, що водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду;

- довідкою відділу адміністративної практики УПП в Сумській області від 26.02.2024 про отримання ОСОБА_2 посвідчення водія;

-    відеозаписами з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані обставини зупинки т/з Renault Megan, д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, тому поліцейськими йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився шляхом ухилення, після чого був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- показаннями свідка ОСОБА_3 , який підтвердив обставини, викладені в протоколі та пояснив, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, а при вчиненні правопорушення військовослужбовцем поліцейські завжди викликають ВСП, проте їм повідомили що ніхто не зможе виїхати на місце події.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського та в постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп`яніння.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється.

Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»).

Відеозапис подій є об`єктивним доказом у справі і не залежить від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою певних подій, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських, у тому числі і щодо забезпечення можливості проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп`яніння, тому відмова останнього від проходження огляду на стан сп`яніння в порушення вимог п. 2.5 ПДР цілком логічно завершилась складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із самого відеозапису є очевидним, що він здійснений поліцейськими, які оформлювали адміністративні матеріали, а той факт, що зафіксовані на них події за участю ОСОБА_2 мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється.

Доводи захисника Супруна Д. В. щодо недотримання поліцейськими процедури огляду на стан сп`яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, оскільки ОСОБА_2 на неодноразові вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку своїми діями свідомо ухилився від цього, у зв`язку з чим така поведінка останнього правильно розцінена поліцейськими як відмова від проходження огляду. При цьому ОСОБА_2 були роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть вчиненого правопорушення.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника з приводу того, що його підзахисному не було належним чином запропоновано пройти огляд  в закладі охорони здоров`я, а саме, шляхом вручення відповідного направлення з огляду на таке.

Положеннями п. 8 та 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З аналізу норм вказаної Інструкції убачається, що скерування особи до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп`яніння оформляється працівником поліції направленням за встановленою формою. Разом з тим, Інструкцією не передбачено, що таке направлення виписується та вручається особі, яка відмовляється від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування ОСОБА_2 із ознаками алкогольного сп`яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає приписам законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов`язаний виконувати (п. 2.5 ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), тому доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду на стан сп`яніння є необґрунтованими і на увагу апеляційного суду не заслуговують. При цьому апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні у відношенні ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього, а вказаний вище протокол містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) – відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, конкретний пункт ПДР – 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за недотримання ПДР – ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та працівники поліції мали викликати на місце події представників ВСП для огляду на стан сп`яніння відповідно вимог ст. 266-1 КУпАП також є необґрунтованими, оскільки ст. 266 КУпАП регламентує відсторонення осіб від керування т/з, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а ст. 266-1 КУпАП встановлено порядок проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином, вказані статті КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп`яніння за суб`єктом правопорушення та об`єктивною стороною.

Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов`язків, крім іншого, є суб`єктами правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП, у разі виявлення у них ознак чи стану сп`яніння. У вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб`єкта правопорушення, а саме першочергово – особа, яка керує т/з спочатку визначається як водій (загальний суб`єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов`язків, пов`язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи т/з) як військовослужбовець (спеціальний суб`єкт).

Суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що у визначений у протоколі час водій ОСОБА_2 перебував під час виконання своїх обов`язків військовослужбовця.

Навпаки, як убачається з відеозапису боді камери працівника поліції ОСОБА_2 пояснював поліцейським, що перебуває у приватних справах, а саме, забрав свій т/з із ремонту та їде до дому, про перебування при виконанні обов`язків військовослужбовця не повідомляв.

За таких обставин, порядок огляду водія ОСОБА_2 , який керував цивільним автомобілем на стан алкогольного сп`яніння здійснювався в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, а обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться фактично до повторного перегляду встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стягнення суддею накладене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, дотримавшись положень ст. 268, 279, 280 КУпАП, а тому винесена постанова є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, внаслідок чого це судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.07.2024 відносно ОСОБА_4   залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника СУПРУНА Д. В. на цю постанову – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Рунов