Справа №  1-161/12

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06.04.2012   Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді     Медушевської А.О.

секретаряКрохмальовій Я.Е.

за участі прокурораРоманюка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця м. Даугавпілс, Латвія, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-          22.11.2010 року Солом’янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 скоїв таємне викрадення чужого майна, але не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі. Злочин скоєно за наступних обставин.

Підсудний ОСОБА_3, 08.02.2012 року, близько 15 годині 30 хвилин, знаходячись в магазині „ZАRА", розташованого по вул. Хрещатик, 23 в м. Києві побачивши на полиці чоловічі чоботи (артикул-5751/002/400/43), фірми „ZАRА", вартістю 259 грн., які належать ТОВ "Зара-Україна", вирішив їх викрасти. Упевнившись в тому, що за ним не спостерігають, заховав вказане взуття за пояс, під одяг, після чого направився до виходу, але під час спроби залишити магазин, при виході, був затриманий працівником охорони магазину.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в скоєнні злочину визнав повністю та пояснив, що 08.02.2012 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, прогулюючись зайшов до магазину „ZАRА", розташованого в м. Києві по вул. Хрещатик, 23, щоб подивитися речі. Знаходячись в приміщенні магазину він побачив чоловічі кросівки, які йому сподобалися, але грошей щоб їх придбати в достатній мірі в нього не було. В зв'язку з чим він вирішив їх викрасти. Чоботи він заховав собі за пояс, під одяг, щоб ніхто не бачив та направився до виходу. Проходячи повз антикрадіжкову рамку почув, що спрацювала сигналізація. В цей час до нього підійшов працівник охорони магазину, зупинив його. При поверхневому огляді в нього за поясом було виявлено викрадені ним кросівки та викликано працівників міліції.

Підсудний ОСОБА_3 згідний на скорочене судове слідство та вважає недоцільним, у відповідності до ст. 299 КПК України, досліджувати докази відносно фактичних обставин вчиненого ним діяння. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. У вчиненому щиро кається.

За згодою осіб, які беруть участь у справі постановою головуючого було визнано недоцільним дослідження доказів по справі в повному обсязі, а саме: таких доказів, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші особи, які беруть участь у справі, і які ніким не оспорювались та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину повністю доказана, крім повного визнання ним своєї вини, зібраними в ході досудового слідства допустимими та достатніми доказами, які не суперечать один одному та які не оспорює підсудний, і які підтверджують фактичні обставини вчиненого ним діяння.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_3, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як умисні дії безпосередньо спрямовані на таємне викрадення чужого майна, але не доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі.

При призначенні міри покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, обставини вчинення злочину, особу підсудного, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, в якості пом'якшуючих покарання обставин, суд враховує, що підсудний повністю визнав свою вину, у скоєному щиро кається.

В якості ознак, що характеризують його особу, суд враховує, що він має постійне місце проживання, де посередньо характеризується, не працює, не одружений, раніше  судимий, на шлях виправлення не став, скоїв злочин у період іспитового строку, стан його здоров»я, який не унеможливлює його перебування під вартою, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги, що вироком Солом’янського районного суду м. Києва від 22.11.2010 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком на 2 роки та в період іспитового строку скоїв новий злочин, суд на підставі ст. 71 КК України вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки приходить до висновку про неможливість виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат по справі не встановлено.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суддя,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_3 призначити за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України шляхом приєднання до призначеного покарання, не відбутої частини покарання за вироком Солом’янського районного суду м. Києва від 22.11.2010 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком на 2 роки, - у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 змінити в залі судового засідання, з підписки про невиїзд на утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань м. Києва, а строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку у відповідність - 06.04.2012 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.

Речові докази:

- чоловічі чоботи (артикул-5751/002/400/43), фірми „ZАRА", вартістю 259 грн., які передані під розписку представнику TOB «Зара Україна» - повернути власнику TOB «Зара Україна», за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва, протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим-в той же строк з моменту вручення йому копій вироку.   

Суддя                                         А.О. Медушевська