Справа № 22-ц-1719/12 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О. М.
Провадження № 22-ц/1390/1719/12 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.
категорія –47
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі
головуючого: Тропак О.В.
суддів:Бермеса І.В.,Мусіної Т.Г. ,
при секретарі:Гордій У.М.
з участю: позивача ОСОБА_5,
представника позивача ОСОБА_6
представника відповідача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8
на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 05 грудня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про розірвання шлюбу та поділ майна,-
В С Т А Н О В И Л А :
В серпні 2009 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_8 про розірвання шлюбу та поділ майна .
В обгрунтування позову зазначила,що 24 жовтня 2002 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб від якого у них є син-ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1,який проживає з нею.
За час перебування у зареєстрованому шлюбі,нею було придбано за особисті кошти автомобіль марки»Джілі» вартістю 45195 грн,а також куплено усі меблі,побутову техніку та проведено ремонт у квартирі на загальну суму близько 62400 гривенеь..За її і відповідача кошти було придбано квартиру АДРЕСА_1,яка оформлена на неї,сина та відповідача.
Зазначила,що дальніше перебування в шлюбі стало неможливим.Просила розірвати шлюб та поділити майно,що є їхньою спільною власністю,присудивши їй речі домашньої обстановки та вжитку на загальну суму 41600 гривень,відповідачеві виділити частку квартири в розмірі 12,6 кв. м вартістю 20800 гривень.А також просила визнати за нею право власності на автомобіль «Джілі».
Після уточнення та доповнення позовних вимог,позивач просила розірвати шлюб та з врахуванням інтересів дитини поділити майно,придбане під час шлюбу, присудивши їй у власність квартиру,а все інше майно поділити порівну.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 05 грудня 2011 року позов задоволено частково.
Розірвано шлюб.
Поділено спільне майно подружжя і визнано за ОСОБА_5 право на Ѕ частку та за ОСОБА_8 право на Ѕ частку у спільній власності на квартиру АДРЕСА_1.Визнано за ОСОБА_5 право власності на журнальний стіл, крісло, килим,диван,меблеву стінку»Зося»,холодильник,а за ОСОБА_8 визнано право власності на музичний центр,шафу-вішак для одягу,мийку з двома тумбами і трьома антресолями,кухонний стіл,витяжку,чотири табуретки,кухонний диван,пральну машину,гладильну дошку,підставку під вазони для квітів,пилосос.Стягнуто з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_5 22597 гривень 50 коп компенсації вартості Ѕ спільного майна подружжя.Стягнуто з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 558 гривень 50 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_8 просить рішення суду першої інстанції в частині поділу квартири і стягнення компенсації за автомобіль »Джілі» скасувати та ухвалити нове рішення або змінити,яким задоволити вимоги позивача в частині рухомого майна( без врахування транспортного засобу),посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права,недоведеність обставин ,що мають значення ,які суд вважає встановленими.
Зокрема ,посилається на те,що докази придбання квартири за спільні кошти подружжя позивачем не надано,показами свідків підтверджено придбання квартири його матір»ю ОСОБА_9 за її власні кошти виключно для нього.Суд безпідставно стягнув з нього грошову компенсацію за проданий автомобіль,хоча договір купівлі –продажу автомобіля позивач не оспорила.
Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника відповідача,позивача і представника позивача,перевіривши матеріали справи,межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судом першої інстанції було встановлено,що за час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі з 24 жовтня 2002 року ними було придбано предмети домашньої обстановки та вжитку,20.03.2003 року по договору купівлі-продажу придбано квартиру, оформлену на ім»я відповідача та 10.07.2007 року придбано автомобіль «Джілі».
Відповідно доч.2 ст.60 СК України вважається ,що кожна річ,набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування,є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків,встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Оскільки відповідачем не було доведено,що квартира була придбана за кошти, подаровані йому його матір»ю і є його собистою власністю,то тим самим відповідачем не було спростовано того факту,що квартира є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Доводи відповідача щодо ігнорування судом першої інстанції тієї обставини,що позивачем не було оскаржено договору купівлі-продажу автомобіля після його відчуження, не заслуговують на увагу,оскільки позивачкою не заявлялися позовні вимоги про визнання за нею права власності на автомобіль і крім цього,під час розгляду справи,відповідач був згідний компенсувати позивачці половину вартості автомобіля.
З врахуванням наведеного,колегія суддів вважає,що правові підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307,ст.308,п.1 ч.1 ст.314,ч.ч.1,2 ст. 315,ст.ст.317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8-відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 05 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий Тропак О.В.
Судді Бермес І.В.
Мусіна Т.Г.