УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа №22-3011/2006 Категорія -17/19

Головуючий в 1 інстанції - Янжула С.А. Доповідач   - Глущенко Н.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

5 вересня 2006 року               Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    - Глущенко Н.Г.

суддів                 - Григорченка Е.І., Баранніка О.П.

при секретарі   - Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Першотравенську Дніпропетровської області про  стягнення недоплаченої одноразової допомоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21.03.2006 року та відмовити позивачу в його позовних вимогах.

Зазначеним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено і з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську стягнено на користь позивача недоплачену одноразову допомогу в сумі 73041,55 грн. / а. с. 29 /.

Як на підстави апеляційної скарги відповідач посилався на те, що рішення суду ухвалене з порушенням нбрм матеріального закону. Судом першої інстанції не дана належна правова оцінка обставинам по справі / а. с. 31-32 /.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач протягом довгого часу працював на шахтах « Першотравеньська» та « Степова» ВАТ „Павлоградвугілля" був травмований та захворів на професійне захворювання. Вперше позивач 10.03.1994 року був оглянутий у МСЕК і йому було встановлено 20% втрати професійної працездатності на підставі акту  розслідування нещасного випадку на виробництві НОМЕР_1. Затим, 13.08.2004 року позивач був повторно оглянутий у МСЕК і йому встановлено 20% втрати професійної працездатності, з яких : 5% - первинно по виробничій травмі на підставі акту розслідування нещасного випадку на виробництві НОМЕР_2; 5% - первинно по виробничій травмі на підставі акту розслідування нещасного випадку на виробництві НОМЕР_3; 10% - повторно по виробничій травмі на підставі акту розслідування нещасного випадку на виробництві НОМЕР_1 / а. с.8-15, 18 /0,.

Потім позивач 03.03.2005 року втретє був оглянутий у МСЕК і йому було встановлено повторно-первинно 65 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності / а. с. 16 /, де : 35% - первинно по профзахворюванню ради колопатія; 10% - первинно по профзахворюванню антракосілікоз; 20 % - повторно по трьох попередніх виробничих травмах та професійному захворюванню.

Постановою ВВД ФССНВВПЗ України в м. Першотравенську від 15.04.2005 року

позивачу було призначено страхові виплати - одноразову допомогу із розрахунку: 1987,59 грн. х 45% = 89441,55 грн., але виплата була обмежена 16400 грн., тобто чотирикратним розміром граничної плати (доходу) / а. с. 6-7 /.                                                                            

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що таке обмеження виплати позивачу одноразової допомоги не відповідає вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а тому стягнув з Фонду на користь позивача недоплачену одноразову допомогу в сумі 73041,55 грн., виходячи із розрахунку: 1987,59 грн. х 45% = 89441,55 грн. - 16400 грн. = 73041,55 грн., /а. с. 29 /.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" позивачу має бути виплачена одноразова допомога, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК без обмеження чотирикратним розміром граничної плати (доходу), із якої справляються внески до Фонду.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України ( складом в 15 чоловік) в своїй ухвалі від 06.04.2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 також підтвердила ту обставину, що згідно абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виплачується одноразова допомога, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК без обмеження чотирикратним розміром граничної плати (доходу), із якої справляються внески до Фонду / а. с. 68 /.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що Грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.         .

Крім того, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, що суперечить діючому законодавству.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську Дніпропетровської області - відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.