АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-468/2012
Головуючий по 1-й інстанції Івко В.М.
Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : Карпушина Г.Л.
Суддів : Абрамова П.С. , Корнієнка В.І.,
при секретарі Цюрі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3
на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2011 року
за заявою ПАТ «УкрСиббанк»про забезпечення позову, у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з заявою про забезпечення позову по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позові ПАТ «УкрСиббанк»ставиться питання про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 240 441 (один мільйон двісті сорок тисяч чотириста сорок одна) гривня 56 коп.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2011 року заяву ПАТ «УкрСиббанк»про забезпечення позову задоволено. Забезпечено позов ПАТ «УкрСиббанк»шляхом тимчасового обмеження ОСОБА_4, жителю АДРЕСА_1, ОСОБА_3, жительці АДРЕСА_1 право виїзду за межі України до закінчення провадження у справі та до виконання зобов’язань, покладених на них судовим рішенням. Накладено арешт на все майно та грошові кошти ( в т.ч., що знаходяться на рахунках банках), що належить ОСОБА_4, жителю АДРЕСА_1, ОСОБА_3, жительці АДРЕСА_1 в межах позовних вимог, в розмірі 1 240 441 (один мільйон двісті сорок тисяч чотириста сорок одна) гривня 56 коп.
З вказаним рішенням суду не погодилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та подали на нього апеляційну скаргу в якій прохають ухвалу суду скасувати з тих підстав, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, в заяві про забезпечення позову відмовити.
Судове засідання проводилося в присутності апелянта ОСОБА_2 та представника позивача, за відсутності апелянта ОСОБА_3, яка була завчасно та належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність ухвали місцевого суду, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено з порушенням норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ПАТ «УкрСиббанк»звернулось до суду з заявою про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в праві виїзду за межі України до закінчення провадження у справі та до виконання зобов’язань, покладених на них судовим рішенням; та шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти в межах позовних вимог, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також посилається на те, що враховуючи недобросовісну поведінку відповідача щодо виконання умов кредитного договору у позивача є підстави вважати, що у разі незастосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, відповідач може вчинити дії, спрямовані на приховування власного майна з метою унеможливлення у подальшому виконання рішення.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову, позивач повинен викласти причини, у зв’язку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувати необхідність певного виду забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Нормою статті 377-1 ЦПК України закріплено, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Беручи до уваги встановлені обставини справи та положення наведених норм закону, колегія суддів, вважає, що вжиття судом першої інстанції, такого заходу забезпечення позову, як тимчасове обмеження відповідачів по справі у праві виїзду за межу України до закінчення провадження у справі, є передчасним, необґрунтованим та незаконним рішенням, виходячи з наступного.
Заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з ч.1 ст.151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом, а наведеного виду забезпечення позову ЦПК не передбачає. Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема за позовами, що випливають з кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК України.
Погоджуючись з доводами позивача, що такий вид забезпечення позову передбачено положеннями ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», судом першої інстанції, не враховано той факт, що даною нормою закону врегульовано порядок та передбачено випадки, в яких може бути прийнято рішення про тимчасову відмову у видачі паспорта та тимчасову відмову у виїзді за кордон, органами, які уповноважені на вирішення таких питань. Що стосується суду, то в даній нормі лише вказано на компетенцію останнього при вирішенні питань пов’язаних з тимчасовим затриманням або вилученням паспорта, при виникненні вище вказаних обставин. Це при тому, що ст. 8 даного закону, передбачено право громадянина на оскарження дій уповноважених органів, яким прийнято рішення про тимчасову відмову у видачі паспорта чи виїзду за кордон.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на все майно та грошові кошти відповідачів, судом першої інстанції, не враховано, той факт що в заяві про забезпечення позову позивачем не обґрунтовано необхідності обрання такого виду забезпечення позову, не надано жодного доказу чи обґрунтування, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Не зазначені вказані обставини і в ухвалі суду, це при тому, що в матеріалах справи містяться достатні дані про те, що відповідачами забезпечено виконання основного зобов’язання за кредитним договором, нерухомим майном, яке передано в іпотеку позивачу. Не надано також судом оцінки вартості даного майна та можливості задоволення вимог позивача шляхом звернення на нього стягнення, тобто не вирішено питання щодо співмірності вжитого заходу забезпечення позову..
За таких обставин підстави для забезпечення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2011 року –скасувати.
В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно:
Суддя Апеляційного суду Г.Л. Карпушин