Справа №

Провадження №11-182/12

11/1090/370/12 Головуючий у І інстанціїОрел

Категорія34Доповідач у 2 інстанції Орел

04.04.2012

УХВАЛА

Іменем України

25 січня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:                                       

головуючого судді Миколюка О.В.

суддів Орла А.І., Говорухи В.І.

з участю прокурора  Єлфімова І.П.

розглянула у відкритому судовому  засіданні в м.Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1  на вирок Славутицького міського суду Київської області від 22 листопада 2011 року, яким :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Любеч Ріпкинського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без певного місця проживання та реєстрації, раніше судимого: 10.06.1982 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ст. 117 ч.3 КК УРСР (в ред. 1960 року) до 6 років позбавлення волі, 19.12.1991 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ст. 140 ч.1, 101 ч.1, 141 ч.2, 42, 14 КК України (в ред. 1960 року) до 4 років розбавлення волі, 08.12.1999 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ст. 101 ч.3 КК України (в ред. 1960 року) до 10 років позбавлення волі, звільненого 03.08.2007 року умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 11 днів, засуджено за ст. 263 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі.

Вироком також вирішене питання щодо судових витрат та речові докази по справі.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

17.08.2011 року в лісовому масиві за Чернігівський кварталом м. Славутича Київської області, ОСОБА_1 знайшов ніж, який виготовлений кустарним способом по типу мисливських ножів та відноситься до холодної зброї, який привласнив і протягом цього дня носив у своїй сумці, поки не був затриманий працівниками міліції на привокзальній площі м. Славутича у стані алкогольного сп’яніння, тобто незаконно носив холодну зброю, не маючи дозволу, передбаченого п. 2.3.3 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року.

В апеляції засуджений просить вирок суду змінити та призначити йому покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Обґрунтовуючи свою апеляцію засуджений зазначає, що при призначенні покарання суд не врахував його щирого каяття та сприяння розкриттю злочину.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважає апеляцію безпідставною і просить залишити її без задоволення, а вирок суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Фактичні обставини справи та кваліфікація злочину учасниками процесу не оспорюються.

У відповідності до  ст.  65 КК України,  суд призначає покарання : 1) у межах,  установлених у санкції статті особливої частини КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини КК України; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного та обставини,  що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі,  яка вчинила злочин,  має бути призначене покарання,  необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На думку колегії суддів, покарання засудженому ОСОБА_1 призначене у відповідності до вимог  ст.  65 КК України, що відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого,  є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Щодо доводів апеляції про суворість призначеного покарання та необхідність його пом'якшення, то вони,  на думку колегії суддів,  не ґрунтуються на матеріалах справи,   оскільки при призначенні покарання судом ці обставини враховані.

Зокрема, пом’якшуючою обставиною суд вказав сприяння розкриттю злочину, обтяжуючою – рецидив злочину та скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння. Крім того, суд взяв до уваги дані про особу засудженого –те, що він раніше неодноразово судимий, без певного місця проживання, реєстрації та роботи, не одружений, характеризується негативно,  притягався до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції і вважає за необхідне апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись  ст.  365,  366 КПК України, колегія суддів, - 

 У Х В А Л И Л А:

 Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Славутицького міського суду Київської області  від 22 листопада 2011 року щодо нього,  без змін.

С У Д Д І  :