___________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ____________
Справа № 22 - 4760 Головуючий у І інстанції: Парій О.В.
2006 р. Суддя - доповідач: Боєва В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2006 р. М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів: Боєвої В.В.
Коваленко А.І.
При секретарі: Бабенко Т.І. розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою об*єднання співвласників багатоквартирних будинків „Джерело" на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2006 року по справі за позовом прокурора міста Бердянська в інтересах ОСОБА_1 до ОСББ „Джерело" про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати в зв*язку з порушенням терміну її виплати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок після звільнення, господарських витрат та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2005 року прокурор міста Бердянська звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСББ „Джерело" про стягнення заборгованості по заробітній платі. Посилаючись на те, що ОСОБА_1. працювала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.01.2004 р. по 30.11.2004 р., проте заробітну плату своєчасно не отримувала, станом на 01.09.2005 р. заборгованість по зарплаті складала 754 грн. 76 коп., у тому числі, по господарським витратам -51 грн. 67 коп.
Під час розгляду справи ОСОБА_1. неодноразово змінювала свої позовні вимоги і остаточно просила стягнути з відповідача на її користь:
- заборгованість по заробітній платі в розмірі 1041 грн. 81 коп.,
компенсацію втрати частини заробітної плати в зв*язку з порушенням терміну її виплати в розмірі 136 грн. 68 коп.,
компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 153 грн. 12 коп. - за період 3 12.01.04 року по 17.12.04 р.,
витрати, понесені нею на придбання бланків звітності в розмірі 51 грн. 67 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку після звільнення з 01.01.2005 р. по 01.01.2006 р. в розмірі 3960 грн., витрати, пов*язані з її лікуванням-398 грн. 04 коп., витрати на санаторно-курортне лікування-2106 грн.,
- в рахунок відшкодування моральної шкоди -10000 грн., судові витрати, пов*язані з виготовленням фотокопій документів та відправленням поштової кореспонденції - у сумі 28 грн. ЗО коп.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що ОСОБА_1. працювала ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.01.щомісячною заробітною платою 120 грн. Проте, всупереч вимогам Статуту ТСББ „Джерело" ОСОБА_1 було підвищено заробітну плату до 250 грн. у місяць, тому відповідач не міг виплачувати ОСОБА_1 зазначену зарплату. Посилаючись на те, що сума заборгованості по заробітній платі виплачена, до того ж, стосовно інших позовних вимог позивач пропустив строк звернення до суду, представник ТСББ „Джерело" просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 червня 2006 року позовна заява прокурора міста Бердянська в інтересах ОСОБА_1 задоволена частково.
Стягнуто з товариства співвласників багатоквартирних будинків „Джерело" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 739 грн. 21 коп., судові витрати, пов*язані з розглядом справи в розмірі 24 грн. 10 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 1763 грн. 31 коп. та держмито у доход держави в розмірі 51 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі відповідач - об*єднання співвласників багатоквартирних будинків „Джерело", посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду від 29 травня 2006 року та постановити нове рішення, яким ОСОБА_1 в позові відмовити.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, задовольнивши частково позов прокурора міста Бердянська в інтересах ОСОБА_1, вимог, вірно посилався на ст., ст. 115, 116, 117 КЗпП України.
Відповідно до ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів. При звільненні працівника виплата всіх сум, що йому належать від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум в строки,. зазначені в ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться в разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був узнати про порушення свого права. В разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження яким-небудь строком.
Згідно пунктів 2, 5, 8 Постанови КМУ про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати від 21.02.01 року № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.01 року. Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. прийнята на роботу до ТСББ „Джерело" на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 по складанню звітності з 12.01.04 року за сумісництвом з окладом 120 грн. 00 коп.
З 01.06.04 року ОСОБА_1 встановлено заробітну плату в розмірі 250 грн. 00 коп. Звільнена ОСОБА_1. з посади ЗОЛ 1.04 року за згодою сторін. Зазначене підтверджується заявою ОСОБА_1 про прийняття на роботу, наказом від 12.01.04 року НОМЕР_1, протоколом зборів членів правління будинків по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 29 травня 2004 року НОМЕР_2, заявою ОСОБА_1 про звільнення, наказом про звільнення від 30.11.04 року НОМЕР_3.
Відповідно до акту НОМЕР_4 перевірки дотримання норм трудового законодавства ТСББ „Джерело", проведеної управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради 19.04.05 року ОСОБА_1 нараховувалась, але несвоєчасно виплачувалась заробітна плата. Заборгованість по заробітній платі становить 739 грн. 21 коп.
В матеріалах справи є довідки про стан заборгованості, надані відповідачем, а також розрахунки позивача щодо розміру заборгованості. Проте, ці докази неможливо взяти за основу судового рішення, оскільки вищевказаний акт НОМЕР_4 сторонами не оскаржено, а сума заборгованості за цим актом складає 739 грн. 21 коп.
Позивач посилалася на те, що вона працювала в грудні 2004 року та звільнена з 17.12.04 року. Проте, такі доводи позивача спростовуються наказом про звільнення ОСОБА_1 від 30.11.04 року НОМЕР_3. Цей наказ не оскаржено, на час розгляду справи він є чинним.
Доводи апелянта стосовно підробки протоколу зборів про підвищення розміру заробітної плати ОСОБА_1 є неспроможними, оскільки доказів в підтвердження цієї обставини суду не надано, а постанова Бердянського міськрайонного суду від 23.09.05 року є лише підтвердженням факту звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи і дійшов обгунтованого висновку, що заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі, встановленому актом перевірки, а саме - 739 грн. 21 коп.
Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористану відпустку, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню та стягнення та. вимоги позивача про стягнення витрат, понесених нею на придбання бланків звітності, не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтверджені доказами.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що витрати, понесені позивачем під час лікування, а також майбутні витрати на санаторно-курортне лікування стягненню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження обставини, що такі витрати понесені в зв'язку з невиплатою позивачем заробітної плати.
Заяв про складнощі в отриманні доказів суду не надходило, клопотань про витребування доказів в порядку ст. 137 ЦПК України позивач суду не заявляв.
З урахуванням того, що відповідачем порушені законні права на оплату праці, тому мали місце душевні та психічні страждання позивача, та з огляду на характер моральної шкоди, спричиненої погіршанням здоров*я позивача, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права,*стягнувши на користь позивача в, рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом першої інстанції повно і всебічно з*ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи судом не порушені і застосовані вірно.
За таких обставин судова колегія вважає, що по справі постановлено законне і обгрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу об*єднання співвласників багатоквартирних будинків „Джерело" відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду міста Запоріжжя від 29 травня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді: