Справа № 1-252/2007 рік

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

27 липня 2007 року                                                                            місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Поповича С. С.

секретаря Черкес У.О.

з участю прокурора Кінаш М. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с Підпечари Тисменицького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1,  українця,  громадянина України,  освіта неповна середня,  не працює,  не одружений,  раніше не судимого,  -

за  ст.  ст.  ст. 15 ч.3 -185 ч. 1, 15 ч.3 - 289 ч. 2 КК України,

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця с Задарів Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_2,  українця,  громадянина України,  освіта неповна середня,  не працює,  не одружений,  раніше не судимого,

за  ст.  ст. 15 ч.3 - 289 ч. 2 КК України,  -

установив:

Підсудний ОСОБА_1. вчинив замах на незаконне заволодіння транспортним засобом,  вчинене повторно,  за попередньою змовою групою осіб з проникненням у сховище та замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Підсудний ОСОБА_2. вчинив замах на замах на незаконне заволодіння транспортним засобом,  вчинене повторно,  за попередньою змовою групою осіб з проникненням у сховище.

Злочини вчинено за наступних обставин.

21 вересня 2006 року приблизно о 21 год. 15 хв. підсудний ОСОБА_1.,  вступивши в попередню змову з підсудним ОСОБА_2.,  з метою незаконного заволодіння транспортним засобом,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  направилися на вул.  Горбачевського,  що в місті Івано-Франківську,  де,  перелізши через огорожу,  проникли на територію автостоянки котра є сховищем для автомобілів і знаходиться поряд з Автостанцією № 2.

Знаходячись на території вказаної автостоянки,  підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_1. підійшли до автомобіля марки «OPEL OMEGA»,  д. н. з. НОМЕР_1 вартість якого

2

становить 20200 гривень,  і який належить визнаному потерпілим по справі ОСОБА_3. та шляхом розбиття заднього лівого вікна проникли в середину автомобіля. Перебуваючи в салоні автомобіля підсудний ОСОБА_2. намагався за допомогою ключа,  який мав зі собою,  а пізніше шляхом з'єднання дротів замка запалювання,  завести автомобіль,  однак йому це не вдалося.

Після цього,  підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_1.,  покинувши салон автомобіля марки «OPEL OMEGA»,  підійшли до автомобіля марки «ВАЗ 21093»,  д. н. з. НОМЕР_1 вартість якого 25250 гривень,  і який належить потерпілому по справі ОСОБА_4,  проникли в середину цього автомобіля,  і вирвали дроти замка запалювання та намагалися шляхом їх з'єднання,  завести і цей автомобіль,  однак свій злочинний намір,  направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом,  до кінця не довели з причин,  які не залежали від їх волі,  оскільки були виявлені гр. ОСОБА_4. який,  побачивши на автостоянці сторонніх осіб направився до них. Підсудні,  усвідомивши,  що їх злочинні дії викриті,  з місця вчинення злочину намагалися втекти,  однак це вдалося тільки підсудному ОСОБА_2,  а підсудний ОСОБА_1. був затриманий неподалік від автостоянки та переданий працівникам міліції.

Окрім цього,  знаходячись в салоні автомобіля марки «OPEL OMEGA»,  д. н. з. НОМЕР_1 під час спроби незаконно заволодіти ним,  діючи з корисних спонукань,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  з метою незаконного заволодіння чужим майном,  підсудний ОСОБА_1. намагався таємно викрасти барсетку вартістю 60 грн. та автомагнітолу марки «Панасонік» вартістю 500 гривень,  а всього майна на загальну суму 560 гривень,  не повідомляючи при цьому про це підсудному ОСОБА_2. Однак свій злочинний намір до кінця не довів з причин,  які не залежали від його волі,  оскільки був виявлений та затриманий гр. ОСОБА_4..

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1. та ОСОБА_2. свою вину в скоєному визнали повністю та пояснили,  що злочини вчинили саме при викладених вище обставинах. У вчиненому чистосердечно розкаюються,  просять суд суворо її не карати.

Суд,  визнавши відповідно до змісту  ст. 299 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються приходить до висновку,  що вина підсудних у скоєні інкримінованих їм злочинів знайшла своє підтвердження.

Дії підсудного ОСОБА_1. слід кваліфікувати за  ст.  ст. 15 ч.3 -185 ч. 1,  15 ч.3 - 289 ч. 2 КК України так як досліджені докази достовірно підтверджують,  що він вчинив замах на незаконне заволодіння транспортним засобом,  вчинене повторно,  за попередньою змовою групою осіб з проникненням у сховище та замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Дії підсудного ОСОБА_2. слід кваліфікувати за  ст.  ст. 15 ч.3 - 289 ч. 2 КК України так як досліджені докази достовірно підтверджують,  що він вчинив замах на незаконне заволодіння транспортним засобом,  вчинене повторно,  за попередньою змовою групою осіб з проникненням у сховище.

Призначаючи підсудним покарання суд враховує як ступінь тяжкості вчиненого,  так і особи винних.

При цьому суд виходить з того,  що відповідно до змісту  ст. 12 КК України злочин передбачений  ст. 289 ч. 2 КК України є тяжким і за вчинення даного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Обставинами,  що пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_1. суд вважає те,  що він вперше притягається до кримінальної відповідальності,  повністю визнав свою вину у скоєному,  чистосердечно розкаявся,  його молодий вік,  що він позитивно характеризується,  що він же повністю відшкодував заподіяну при вчиненні замаху на злочини матеріальну шкоду яка проявилася у пошкодженні вказаних вище автомобілів,  інше майно повернуто,  що мав місце тільки замах на вчинення злочинів,  тобто що злочини

3

не було доведено до кінця ( хоч і з причин не залежних від волі підсудного ) і тим самим не заподіяно значної шкоди потерпілим.

Обставиною,  що обтяжує вину підсудного ОСОБА_1. суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами,  що пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_2. суд вважає те,  що він вперше притягається до кримінальної відповідальності,  повністю визнав свою вину у скоєному,  чистосердечно розкаявся,  позитивно характеризується,  його молодий вік,  що мав місце тільки замах на вчинення злочину,  тобто що злочин не було доведено до кінця ( хоч і з причин не залежних від волі підсудного ) і тим самим не заподіяно значної шкоди потерпілим.

Обставиною,  що обтяжує вину підсудного ОСОБА_2. суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З врахуванням викладених пом'якшуючих відповідальність обставин суд вважає,  що призначення підсудним покарання за  ст. 289 ч. 2 КК України в межах санкції даної статті було б надто суворим і що з врахуванням викладених обставин при призначенні підсудним покарання за цією статтею слід застосувавши  ст. 69 КК України призначити їм покарання у вигляді реального позбавлення волі,  але нижче він найнижчої межі передбаченої санкцією вказаної статті і без конфіскації майна. Проте підстав для призначення покарання не пов'язаного з реальним позбавленням волі при обставинах по справі суд не вбачає. Покарання підсудному ОСОБА_1. за  ст.  ст. 15 - 185 ч. 1 КК України слід призначити в межах санкції вказаної статті у вигляді позбавлення волі.

Належно оформлених цивільних позовів по справі не заявлено.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323-324 КПК України,  суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним за  ст. ст. 15 ч.3 - 185 ч. 1 та 15 ч.3 - 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання -

за  ст. ст. 15 ч.3 -185 ч. 1 КК України - один рік позбавлення волі

за  ст. ст. 15 ч.3 - 289 ч. 2 КК України,  застосувавши  ст. 69 КК України - два роки позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі  ст. 70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - два роки позбавлення волі,  без конфіскації майна з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Строк відбування призначеного покарання рахувати з 27 липня 2007 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою,  взявши його під варту з зали суду.

ОСОБА_2 визнати винним за  ст. 15 ч.3 - 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання,  застосувавши  ст. 69 КК України - два роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2. до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний - утримання під вартою.

На вирок протягом 15 діб з часу його проголошення,  а засудженими у той же строк з часу вручення їм копії вироку,  може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.