Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/225/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Бойко П.М.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Карпенко О. Л.
УХВАЛА
Іменем України
28.03.2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого –Карпенка О.Л.,
суддів –Голованя А.М., Кривохижі В.І.,
при секретарі –Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
03 листопада 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 19 677 грн. 88 коп. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 серпня 2006 року банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 15 000 грн., а той зобов’язався повернути кредит і сплатити проценти у розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав. Станом на 11 жовтня 2010 року заборгованість відповідача становила 19 677 грн. 88 коп. і складалася з заборгованості за кредитом у сумі 12 605 грн. 82 коп., заборгованості по процентам у сумі 6 072 грн. 50 коп., заборгованості по сплаті комісії у сумі 999 грн. 56 коп.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2011 року позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 18 678 грн. 32 коп., в задоволенні решти вимог відмовив.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване рішення, розстрочити виконання ним зобов’язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк»строком на 24 місяці. В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався на те, що суд не повідомив його про час та місце розгляду справи і розглянув справу у його відсутність. Позивач у розрахунку заборгованості безпідставно застосував процентну ставку у розмірі 3% на місяць в той час, як за умовами кредитування вона має становити 2,5% на місяць. Нарахування банком пені у сумі 6072 грн. 50 коп. є безпідставним, що встановлено рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2011 року. Він не має можливості виконувати належним чином свої зобов’язання за договором через настання світової фінансової кризи, збільшення курсу долара США відносно гривні.
Позивач письмові заперечення на скаргу не подав.
Відповідач, прізвище якого на час розгляду справи змінено на Сєрєбряков, в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Представник відповідача доводи апеляційної скарги не визнав і пояснив, що строк дії виданої відповідачу картки закінчився у серпні 2010 року, після цього картка йому не видавалася. Однак відповідач не повернув кредит та не сплатив заборгованість.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду –залишенню без змін.
Суд першої інстанції встановив і матеріалами справи підтверджується, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір відповідно до умов якого 19 серпня 2006 року банком відкрито позичальнику кредитний рахунок. За умовами договору позичальнику встановлено кредитний ліміт у сумі 15 000 грн. строком дії, який збігається зі строком дії картки, процентна ставка за користування кредитом 2,5% на місяць.
Як вбачається із довідки Кіровоградського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв’язку з пере випуском кредитної картки, 15 серпня 2008 року ОСОБА_2 отримав нову картку зі строком дії по серпень місяць 2010 року. Таким чином строк дії кредитного договору продовжено.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що відповідач отримав наданий йому позивачем по справі кредит, але свої зобов’язання щодо його повернення та сплати процентів належним чином не виконав, а тому суд вирішив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 18 678 грн. 32 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 12 605 грн. 82 коп., заборгованості по процентам у сумі 6 072 грн. 50 коп. Суд відмовив у задоволенні вимоги про стягнення комісії у сумі 999 грн. 56 коп.
Рішення суду першої інстанції в частині встановлених фактів невиконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором сторонами не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного застосування позивачем процентної ставки по кредиту у розмірі 3% річних спростовується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 7 –13) з якого вбачається, що при нарахуванні процентів застосовувалася процентна ставка 30% річних, що в своє чергу відповідає 2,5% на місяць (30 : 12 = 2,5) та передбачено поданою ОСОБА_2 заявою про надання кредиту. У зв’язку з цим колегія суддів відхиляє наданий відповідачем розрахунок, як неправильний.
Безпідставними є твердження відповідача щодо неправомірності стягнення пені у сумі 6 072 грн. 50 коп. так, як позивач не пред’являв вимог щодо стягнення пені і суд рішення з цього питання не приймав.
Стягнута за судовим рішенням сума 6 072 грн. 50 коп. не являється пенею, а заборгованістю відповідача по сплаті процентів за користування кредитом.
Водночас суд першої інстанції врахував рішення Долинського районного суду кіровоградської області від 20 квітня 2011 року щодо визнання недійсним кредитних відносин між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 в частині нарахування комісії та пені з 20 вересня 2006 року по 11 жовтня 2010 року за заявою-договором від 19 серпня 2006 року, на яке посилається відповідач у апеляційній скарзі, та відмовив у задоволенні вимог позивача про стягнення комісії у сумі 999 грн. 56 коп.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, визначив відповідні до них правовідносини та, пославшись на норми ст. ст. 526, 1054 ЦК України, обґрунтовано і законно стягнув з відповідача заборгованість.
Згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 74 –76 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що доказів того, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, немає, оскільки у справі немає розписок про одержання ним судових повісток або відомостей про відмову в їх отриманні.
Отже доводи апеляційної скарги щодо розгляду судом справи без належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджуються. Однак сам по собі вказаний факт порушення судом норм процесуального права не привело до неправильного вирішення справи, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, це порушення не може бути підставою для скасування чи зміни рішення.
В апеляційній скарзі відповідач просить про розстрочення виконання рішення строком на двадцять чотири місяці.
Однак, відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку, питання про визначення порядку виконання рішення суду, розстрочку чи відстрочку виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання (стаття 217 ЦПК) розглядаються апеляційним судом, якщо ці питання вирішуються одночасно з ухваленням нового рішення чи зміною рішення. В інших випадках ці питання вирішуються судом першої інстанції
Отже відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою в порядку встановленому ст. 373 ЦПК України.
Так, як рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення –залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: