АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/39/2012
Головуючий по 1-й інстанції Савченко Л.І.
Суддя-доповідач: Мілаш С. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Мілаша С.П.
суддів: Давиденка Е.В., Гонтар А.А.
з участю прокурора
представника
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали за апеляцією Публічного акціонерного товариства «Полтавакондитер» на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2011 року.
Цією постановою задоволено подання старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Полтаві та надано дозвіл на накладення арешту на кошти, які знаходяться та будуть надходити на рахунки Полтавського акціонерного товариства «Полтавакондитер відкриті в ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», крім платежів до бюджету та коштів для виплати заробітної плати працівників ПАТ «Полтавакондитер».
Як видно із матеріалів, 19 грудня 2011 року старший слідчий слідчого відділення податкової міліції державної податкової інспекції у м. Полтаві за погодженням із заступником прокурора м. Полтави звернувся до Октябрського районного суду із поданням у якому, покликаючись на матеріали кримінальної справи № 12011523008007, прохав надати дозвіл з накладення арешту на кошти, які знаходяться та будуть надходити на рахунки Полтавського акціонерного товариства «Полтавакондитер» ( код ЄДРПОУ 00382208), №26046100004141, № 26050980411542, №26031402190100, №26002100004141 в українських гривнях, № 26002100004141 у доларах США, № 26002100004141 в російських рублях та №26002100004141 в євро, які знаходяться в ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, м. Полтава, вул. Монастирська 5-а, крім платежів до бюджету та коштів для виплати заробітної плати працівникам ПАТ «Полтавакондитер»(код ЄДРПОУ 00382208).
В обґрунтування свого подання слідчий вказував на те, що службові особи ПАТ «Полтавакондитер» в період часу з вересня 2009 по липень 2010 року безпідставно завищили суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість шляхом відображення у своєму бухгалтерському та податковому обліках операцій з придбання товарів та послуг на загальну суму 6107796 грн..
Крім того в період з квітня 2008 р. по грудень 2010 р. умисно ухилилися від сплати податку на прибуток підприємств в розмірі 2 672 966 грн. та податку на додану вартість в розмірі 24 883 грн., всього на загальну суму 2697849 грн. що в 7435 разів перевищує встановлений неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.
Задовольняючи подання слідчого, суд першої інстанції без приведення мотивів прийняв постанову про надання дозволу з накладення арешту на кошти названого підприємства розміщені на рахунках Полтавського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», відзначивши, що така постанова оскарженню не підлягає.
В апеляції голова правління ПАТ «Полтавакондитер» прохав скасувати постанову районного суду, вказуючи, що суд першої інстанції не звернув увагу на норми Кримінально-процесуальним кодексом України, якими судам у межах розслідування кримінальної справи не надано права вирішувати питання про накладення арешту на кошти юридичних осіб, що знаходяться в банку. Крім того, на думку апелянта, ч.1 ст. 126 КПК України передбачено, що для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна арешт накладається на вклади, цінності та інше майно обвинувачених, підозрюваних або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність. Він вважає, що ПАТ «Полтавакондитер» такою особою не є. Апелянт також вказує на те, що накладення арешту лише на один рахунок у АТ «ОТП Банк» в сумі 558131,34 доларів США (еквівалент 4459357,78 гривень) дає можливість забезпечити виконання заявленого податковою інспекцією позову, а тому і з цих мотивів накладення арешту на всі рахунки підприємства незаконним.
В апеляції також вказується і на те, що зазначивши у своєму рішенні про неможливість його апеляційного оскарження, суд не дотримався вимог п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, з огляду на це прохав прийняти скаргу до апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта ОСОБА_3 на підтримання апеляції, виступ прокурора _________, який вважає постанову районного суду законною, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.8 ч.3 ст. Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом.
Як видно із змісту ст.126 КПК України забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.
Нормами цієї статті не встановлено заборони на окарження рішень судів про накладення арешту на грошові вклади.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) убачається, що розглядаючи положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе у всіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження.
Таким чином вказівка суду першої інстанції про неможливість оскарження в апеляційному порядку постанови суду про накладення арешту на рахунки ПАТ «Полтавакондитер», є такою, що не відповідає Конституції України, а тому апеляція вказаного підприємства підлягає прийняттю до розгляду апеляційного суду.
Заслуговують на увагу і інші доводи апеляції. Зокрема те, що суд розглядаючи подання органу досудового слідства, допустив поверховість у дослідженні доводів подання щодо підстав накладення арешту на рахунки підприємства – Публічного акціонерного товариства «Полтавакондитер»
Так, згідно з долученими до подання постановами про порушення кримінальної справи від 5 серпня та 19 жовтня 2011 року убачається, що кримінальна справа була порушена відносно службових осіб ПАТ «Полтавакондитер» за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.15,ч.5 ст.191 та ч.3 ст.212 КК України. За таких обставин суду першої інстанції необхідно було перевірити, чи відповідає подання слідчого вимогам передбачених ч.1 ст.126 КК України, за змістом якої арешт накладається на майно чи вклади у банках, які належать обвинуваченому, чи підозрюваному, або особам, які несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії. Тому при прийнятті рішення суду треба було перевірити чи слідством у передбаченому законом порядку визначені підозрювані або обвинувачені, чи юридична особа ПАТ «Полтавакондитер» є особою, яка за законом несе матеріальну відповідальність за їх дії, яким законом така відповідальність встановлена?
Слушним є покликання апелянта на неспівмірність накладеного арешту і із заявленим позивачем позовом. З огляду на це суд мав би перевірити обґрунтованість подання про накладення арешту на усі рахунки підприємства (крім платежів до бюджету та коштів для виплати заробітної плати працівникам), чи не достатньо таких коштів на одному або кількох рахунках, як на це вказується у апеляції, маючи на увазі, що згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного суду України №3 від 31 березня 1989 року, п.5 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином…» при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК, зокрема, що забезпечення позову згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України має бути спів мірним із заявленими позивачем вимогами.
Згідно зі ст. 87 КПК України під час проведення кожного судового засідання суду першої інстанції складається протокол. Однак в порушення такої процесуальної норми, суд першої інстанції при розгляді подання протокол судового засідання не вівся, що є істотним порушенням процесуального закону.
За таких обставин коли при розгляді подання про накладення арешту на кошти , що знаходяться на рахунках підприємства були допущені процесуальні порушення та поверховість у дослідженні важливих обставин, то прийнята районним судом постанова підлягає скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 365,366, 382 КПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію Публічного акціонерного товариства «Полтавакондитер» частково задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2011 року про надання дозволу на накладення арешту на кошти, які знаходяться та будуть надходити на рахунки Полтавського акціонерного товариства «Полтавакондитер» ( код ЄДРПОУ 00382208), №26046100004141, № 26050980411542, №26031402190100, №26002100004141 в українських гривнях, № 26002100004141 у доларах США, № 26002100004141 в російських рублях та №26002100004141 в євро, які знаходяться в ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, м. Полтава, вул. Монастирська 5-а, крім платежів до бюджету та коштів для виплати заробітної плати працівникам ПАТ «Полтавакондитер» – скасувати, а матеріали подання направити на новий розгляд до цього ж районного суду в іншому складі.
Головуючий: С. П. Мілаш
Судді: