Судове рішення #21912591

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-2530/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Сидоренко Ю.В.                                                        

Суддя-доповідач:  Пікуль В. П.          

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    


27 липня 2011 року                                                                                           м.Полтава

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Пікуля В.П.,

суддів : Акопян В.І., Лобова О.А.,

при секретарі Ренкевич М.Д.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення суми вкладу, прострочених відсотків та пені,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернувся у суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 18.02.2009 року він уклав з відповідачем договір на вклад «Універсальний» (поточний конвертаційний) № 20/02-02/9, на підставі якого передав банку 470 доларів США терміном на 3 місяці, під відсоткову ставку 20% річних. 19 лютого 2009 року він зробив додатковий внесок на вказаний рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3550 доларів США. 24 лютого 2009 року – 8050 доларів США, 13 березня 2009 року – 3820 доларів США. Згідно умов договору відповідач зобов’язувався нараховувати і сплачувати відсотки по вкладу у строки та в розмірах, які передбачені умовами договору. Відсотки по договору він не отримував. Станом на 1 січня 2011 року банк повинен нарахувати відсотки за договором за лютий – грудень 2009 року та 2010 рік. Заборгованість відповідача за відсотками станом на 1 січня 2011 року склала 5856, 67 доларів США. 23 березня 2009 року та 24 березня 2009 року він звернувся до відповідача із зверненням про повернення сум вкладу та прострочених відсотків, але банк відмовився повертати йому кошти.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, остаточно просив суд стягнути на його користь: 15890 доларів США депозитного вкладу; 3499, 40 доларів США прострочених відсотків; пеню в сумі 5 407, 14 доларів США та судові витрати.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 15 890 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.06.2011 року 126667, 14 грн. в рахунок повернення банківського вкладу по договору на вклад Універсальний (поточний конвертаціний) № 20/02-02/09 від 18 лютого 2009 року; 706, 27 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.06.2011 року 5630, 03 грн. процентів по вказаному вкладу та 5407,14 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.06.2011 року 43103, 02 грн. пені за несвоєчасне повернення суми вкладу.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3  1820, 00 грн. у відшкодування судових витрат.   

Із рішенням суду не погодився відповідач, який його оскаржив, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати на ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.  

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно із ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          

Статтею 1059 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма  договору   банківського   вкладу   вважається додержаною,  якщо  внесення  грошової  суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки  або  сертифіката  чи іншого  документа,  що  відповідає вимогам,  встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської  діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.   

Згідно з п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України  вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого   постановою Правління Національного банку України від              3 грудня 2003 року № 516 і зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, залучення   банком  вкладів  (депозитів)  юридичних  і фізичних осіб підтверджується:   

договором банківського рахунку;   договором банківського вкладу (депозиту)  з  видачею  ощадної книжки;   договором банківського вкладу (депозиту) з  видачею  ощадного (депозитного) сертифіката;   

договором банківського вкладу  (депозиту)  з  видачею  іншого документа,  що  підтверджує внесення грошової суми або банківських металів  і  відповідає  вимогам,  установленим   законом,   іншими   нормативно-правовими   актами   у   сфері  банківської  діяльності (банківськими правилами) та  звичаями ділового обороту.   

Відповідно до п. 2 глави 2 розділу ІІІ  Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за № 768/8089, приймання   готівки   національної   валюти  від  клієнтів здійснюється через каси банків  за  такими  прибутковими  касовими документами:   

за заявою  на  переказ  готівки  -  від  юридичних  осіб  для зарахування  на  власні  поточні  рахунки,  від фізичних осіб – на поточні,  вкладні (депозитні) рахунки,  а також від  юридичних  та фізичних осіб - на рахунки інших юридичних або фізичних осіб,  які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку,  та переказу без відкриття рахунку;   

за рахунками на  сплату  платежів  -  від  фізичних  осіб  на користь юридичних осіб;   

за  прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку  за  внутрішньобанківськими  операціями;   

за документами, установленими відповідною платіжною системою:     від  фізичних  і  юридичних  осіб  -  для відправлення переказу та виплати його  отримувачу готівкою в національній валюті.   

Пунктом 8 глави 2 розділу ІІІ  зазначеної Інструкції передбачено, що після   завершення  приймання  готівки  клієнту  видається квитанція (другий примірник прибуткового касового  документа)  або інший  документ,  що  є  підтвердженням  про  внесення  готівки  у відповідній платіжній системі.  Квитанція або інший документ, що є підтвердженням   про  внесення  готівки  у  відповідній  платіжній системі,  має містити найменування  банку,  який  здійснив  касову операцію,  дату  здійснення  касової  операції  (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а  також підпис працівника банку,  який прийняв готівку,  відбиток печатки  (штампа)  або  електронний   підпис   працівника   банку, засвідчений електронним підписом САБ.   

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 18 лютого 2009 року між позивачем ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір № 20/02-02/09 на вклад Універсальний (поточний конвертаційний). Сума вкладу становила 479 доларів США. Відповідно до п. 1.2 Договору на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 20 % річних. Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 3 місяці (а.с . 8). На виконання умов договору ОСОБА_3 передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 479 доларів США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 3 від 18 лютого 2009 року ( а.с. 9). Згідно п. 2.2 Договору, для обліку суми вкладу Банк відкрив вкладнику рахунок № НОМЕР_2 19 лютого 2009 року позивач поповнив вказаний рахунок на 3550 доларів США, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 3 від 19 лютого 2009 року (а.с. 10). 24 лютого 2009 року на 8050 доларів США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 5 від 24 лютого 2009 року ( а. с. 11). 13 березня 2009 року – на 3820 доларів США, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 13 березня 2009 року ( а.с 12).

За період часу, що пройшов від укладення договору Відкрите акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» ( а.с. 16).

Спірний договір від імені відповідача укладений та підписаний ОСОБА_5 – начальником Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Повноваження ОСОБА_5 на укладення та підписання депозитних (вкладних) договорів та будь-яких інших документів, пов’язаних з виконанням цих договорів, від імені банку передбачені довіреністю від 27 грудня 2006 року ( а.с. 27).  

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов вірного  висновку, що письмова форма спірних договорів  підтверджується наданими  позивачем договором банківського вкладу;  внесення останнім  в банк визначених договорами  коштів підтверджується прибутковими ордерами, які відповідають   вимогам п.  8 глави 2 розділу ІІІ вказаної Інструкції.

Як спірні договори, так і прибуткові касові ордери мають всі необхідні реквізити, від імені Банку підписані особою на підставі довіреності банку та в межах наданих нею повноважень.   

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, не підтверджуються матеріалами справи та не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції.

  Колегія суддів також не може підтримати  проханням апелянта щодо застосування до позовної вимоги ОСОБА_3 про стягнення пені строку позовної давності.

Так, відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечувалося сторонами, що представник відповідача у судовому засіданні не робив заяви про застосування строку позовної давности.

Таким чином, при ухваленні рішення у частині стягнення пені суд першої інстанції правильно не застосував строк позовної давності у цій частині позовних вимог, а у суду апеляційної інстанції, відповідно, відсутні підстави для зміни рішення у частині стягнення пені.

Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

                                       

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                        У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»   - відхилити.

 Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 червня 2011 року  - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.  


Головуючий:   В. П. Пікуль


        

        Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація