АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2421/11
Головуючий по 1-й інстанції Косик С.М.
Суддя-доповідач: В. П. Пікуль
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді : Пікуля В.П.,
суддів : Акопян В.І., Лобова О.А.,
при секретарі Ренкевич М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – Раду на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Машівської районної державної адміністрації, Коновалівської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання права на земельну часку (пай),-
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Машівської районної державної адміністрації, Коновалівської сільської ради Машівського району Полтавської області, у якому просив поновити йому строк для звернення до суду з позовом, визнати за ним право на земельну часку (пай) розміром 4,50 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП «Червона Зірка» та зобов’язати Машівську райдержадміністрацію видати йому державний акт на землю.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що у 1999 році після звільнення з роботи у КСП «Червона Зірка» зі списку членів підприємства він не виключався, а тому просить виділити в натурі із земель запасу Коновалівської сільської ради належну йому земельну частку (пай) у розмірі 4,50 ум.кад.га. Разом з цим вважає, що строк позовної давності був пропущений ним з поважних причин.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Машівської районної державної адміністрації, Коновалівської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання права на земельну часку (пай) - відмовлено.
Представник позивача – Раду оскаржила рішення, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що пропущений строк позовної давності повинен бути відновлений.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” (далі - Указ № 720/95) установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 цього Указу № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003 року) правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР (1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється у три роки.
Статтею 80 цього Кодексу передбачено, що закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови у позові, якщо суд не визнає причину його пропуску поважною.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 28.03.1988 року прийнятий в члени колгоспу «Червона Зірка» Машівського району Полтавської області. 12.03.1999 року вибув з КСП «Червона зірка» за власним бажанням.
Враховуючи, що процес паювання землі підприємства завершився у 1998 році і хоча позивач на момент розпаювання землі був членом КСП «Червона Зірка», безпідставно не був включений до списку осіб, маючих право на земельну часку (пай), проте, не надав суду переконливих доказів поважності пропущення строку для звернення до суду за захистом своїх прав, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову, у зв’язку з пропуском строку позовної давності, а доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності з поважних причин не підтверджуються матеріалами справи та є необґрунтованими.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду посилення апелянта на ту обставину, що ОСОБА_1 включений під № 146 на отримання земельної частки (паю), а ніяким нормативним актом не встановлено термін на отримання акта на права власності на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Позивачем та його представником суду не надано беззаперечних та переконливих доказів, що ОСОБА_1 був включений у список осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Витяг з протоколу №2 загальних зборів членів колгоспу «Червона Зірка» Коновалівської сільської ради народних депутатів Машівського району від 08.02.1995 року, на якому було вирішено прийняти колективну власність на землю, провести перерозподіл землі і просити обласну Раду народних депутатів включити КСП «Червона Зірка» до списків колективних сільськогосподарських підприємств, землі яких підлягають роздержавленню та приватизації за 1995 рік, у додатку до якого у списку працюючих членів КСП «Червона Зірка» під № 146 значиться позивач, жодним чином не підтверджує, що він був включений у список осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю та, відповідно до пункту 2 Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 № 720/95, набув право на земельну частку (пай).
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 безпідставно не був включений до списку осіб, маючих право на земельну часку (пай), правильно визначено час коли право позивача було порушено, початок перебігу строку позовної давності, норми матеріального права, які підлягають застосуванню, при цьому судом обґрунтовано встановлено відсутність підстав для визнання причини пропуску строку позовної давності поважною.
Таким чином, рішення суду постановлено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – Раду - відхилити.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В. П. Пікуль
Судді: