Справа №1-184/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Линник

Номер провадження 11/1890/136/12 Суддя-доповідач - Крамаренко

Категорія - 43

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Крамаренка В. І.,

суддів -  Борсая  В. М.,  Яременка  Г. М.,

з участю прокурора -   Савостьянової Л.В.

та захисника               - ОСОБА_1,

засудженого               - ОСОБА_3

розглянула у  відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від «15» листопада 2011 р.,

яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

Громадянин України, українець,

уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше засуджувався:

1.          21.05.2002 року за ст.. 185 ч. 3 КК України до              1 року позбавлення волі з застосуванням ст.. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

2.          23.08.2003 року за ст. 185 ч. 3 КК України до            3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

3.          17.01.2003 року за ст. 185 ч. 3 КК України до             3 років 1 місяця позбавлення волі;

4.          20.05.2009 року за ст.ст. 15. ч.3, 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі.

Засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі;

-          за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі;

-          за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів  остаточно призначено покарання  у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз – 1350 гривень 48 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної  шкоди – 3298 гривень 94 коп. і 2000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

 Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за  вчинення злочинів за слідуючих обставин.

Так, в період часу з 22  годин 5.06.2011 року до 4 годин 6.06.2011 року ОСОБА_3 проник до складського приміщення в АДРЕСА_2, де таємно викрав майно на загальну суму 2640 гривень, яке  належало потерпілому ОСОБА_5

14 липня 2011 року в нічний час ОСОБА_3 шляхом зламу вхідних дверей літньої кухні проник у приміщення, де таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 875 гривень, яке розташоване в                                  АДРЕСА_3.

Крім цього, ОСОБА_3 в цю ж ніч шляхом зламу запорів проник до гаража потерпілого ОСОБА_4 в АДРЕСА_3  і незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого – мотоциклом марки «ІЖ Ю-З» з коляскою, державний номер НОМЕР_1, вартістю  2423 гривні 94 коп.

28 липня 2011 року шляхом вільного доступу ОСОБА_3  проник на територію господарства, розташованого в АДРЕСА_4 де таємно викрав  ручну водяну колонку, яка належала потерпілій ОСОБА_6, заподіявши їй матеріальну шкоду на суму 720 гривень.

В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи правильність юридичної кваліфікації його дій, зазначає, що суд безпідставно стягнув з нього на користь потерпілого ОСОБА_4 2000 гривень у відшкодування моральної шкоди, оскільки вважає, що він не наніс ніяких моральних страждань, пов’язаних з крадіжкою майна з його господарства, тому він прохає вирок суду змінити та виключити з вироку вказівку про стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_4 моральної шкоди.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в зміненій апеляції прохає виключити з  мотивувальної частини вироку вказівку суду про проникнення ОСОБА_3 в господарство ОСОБА_6

Вислухавши доповідь судді про обставини справи та зміст поданих апеляцій засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію засудженого, прокурора Савостьянову Л.В., яка підтримала змінену апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та заперечувала проти апеляції засудженого, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що  змінена апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляція засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Викладені у вироку висновки  суду щодо доведеності вини ОСОБА_8 у  вчиненні злочинів за обставин викладених у вироку підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірені в установленому кримінально-процесуальним законом  порядку в судовому засіданні і не оспорюються і самим засудженим.

Колегія суддів не може погодитись  з доводами засудженого ОСОБА_8 в апеляції про те, що суд безпідставно стягнув з нього на користь потерпілого ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 2000 гривень, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 КК України, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений в тому числі і за те, що  незаконно проник до приміщень літньої кухні домогосподарства ОСОБА_4 в с. Кам’янка Тростянецького району, де таємно викрав у нього майно на загальну суму 875 гривень, та незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого – мотоциклом «ІЖ Ю-З» вартістю 2423 гривні 94 коп., який  знаходився в гаражі даного господарства.

Суд першої інстанції, розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування з засудженого на його користь 2000 гривень моральної шкоди цілком обґрунтовано дійшов до висновку, що                     ОСОБА_3 своїми діями заподіяв потерпілому  душевні страждання пов’язані з викраденням його майна і задовольнив його позовні вимоги.

Колегія суддів також, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_3 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

В той же час, суд, розглядаючи справу, в мотивувальній частині вироку зазначив, що засуджений ОСОБА_8 шляхом вільного доступу 28.07.2011 року проник до господарства потерпілої ОСОБА_6 в                             с. Кам’янка Тростянецького району, де таємно викрав її майно на загальну суму 720 гривень і, в той же час, ці його дії кваліфікував за ч. 2 ст. 185 КК України.

Зібраними по справі доказами, які були ретельно досліджені судом першої інстанції, було об’єктивно встановлено, що засуджений                   ОСОБА_3 не  проникав до господарства потерпілої ОСОБА_6, а тому посилання суду у мотивувальній частині вироку на цю кваліфікаційну ознаку є помилковим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що змінена апеляція прокурора, який брав участь у розгляді  справи судом першої інстанції підлягає задоволенню, а вказівка суду про «проникнення» в господарство потерпілої ОСОБА_6 підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку суду.

Злочинні дії засудженого ОСОБА_3 за ст..ст. 185 ч. 3,                     185 ч. 2,  289 ч. 2 КК України судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Покарання за зазначеними законами ОСОБА_3 судом призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

При цьому судом врахована тяжкість вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують покарання і є  необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

    Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи  судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Тростянецького районного суду Сумської області від                        15 листопада 2011 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_3  – без задоволення.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про «проникнення» ОСОБА_3 на територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_6

СУДДІ:

Крамаренко В. І.        Борсай В. М.         Яременко Г. М.