Справа № 2-93

 2007 року

РІШЕННЯ

іменем України

24 липня 2007 року   Токмацький районний суд   Запорізької області

в складі головуючого:            Селіверстова С.М.

при секретарі:             Жмурко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмак справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за невикористану відпустку, визнання наказу про поновлення на роботі незаконним, внесення змін в трудову книжку та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Токмацького районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ВАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за невикористану відпустку, визнання наказу про поновлення на роботі незаконним, внесення змін в трудову книжку та стягнення моральної шкоди. В позові він зазначив, що рішенням Токмацького районного суду від 29.03.2006 року він був поновлений на роботу та на його користь було стягнуто заборгованість із зарплати за вимушений прогул. Разом з тим, вказане рішення було виконане остаточно лише 16 жовтня 2006 року, у зв'язку з чим позивач також вважає зазначений час вимушеним прогулом з вини відповідача та вимагає стягнути середньомісячний заробіток за весь час затримки виконання рішення суду в сумі 5577, 32 грн. Крім того, позивач вважає, що він з вини відповідача не використав належну йому щорічну відпустку за 2005-2006 роки, за яку просить стягнути компенсацію в розмірі середньомісячного заробітку - 858,05 грн. Також позивач просить скасувати як незаконний наказ про поновлення його на роботі з 16 жовтня 2006 року та внести запис в його трудову книжку про поновлення на роботі з 22 вересня 2005 року. Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що його було незаконно звільнено у вересні 2005 року. Рішенням Токмацького районного суду його було поновлено на роботі, разом з тим рішення не було виконане до жовтня 2006 року, у зв'язку з чим він просить стягнути суму середньомісячного заробітку за весь час невиконання судового рішення як за час вимушеного прогулу з вини відповідача. Також позивач пояснив, що в трудову книжку йому внесли запис про поновлення на роботі лише 16 жовтня 2006 року, а не 22 вересня 2005 року, у зв'язку з чим він втратив 14 місяців трудового стажу, у зв'язку з чим просить визнати наказ про його поновлення на роботі з 16 жовтня 2006 року незаконним та внести запис про поновлення з 22 вересня 2005 року. До того ж він з вини відповідача не використав щорічну відпустку, яку повинен був відбути за 2005 рік, за що просить стягнути грошову компенсацію в розмірі середньомісячної зарплати. Крім того, позивач вважає, що діями відповідача йому була завдана моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн., яка знайшла своє відображення в тому, що незаконне звільнення поставило сім'ю позивача в скрутне матеріальне становище та з тим, що після його звільнення, яке відбулося майже відразу після смерті електромонтера ОСОБА_2, працівники Токмацького РЕМ почали пов'язувати саме з цим випадком. Все це привело до погіршення стану здоров'я, моральних страждань та порушення нормальних життєвих зв'язків.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині виплати грошової компенсації за період з 10 липня по 16 жовтня 2006 року в сумі 2666,37 грн. В іншій частині позовні вимоги не визнав та пояснив, що в частині вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку вважає, що щорічна відпустка надається за відпрацьований робочий рік, а так як позивач фактично не працював, то відпустка йому не надається, тому і компенсація не

підлягає сплаті. Також, на думку представника відповідача, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення компенсації за вимушений прогул в період з 30 березня 2006 року по 10 липня 2006 року, тому як виплати відповідач провів з моменту отримання виконавчого документа. Моральна шкода, на думку представника відповідача, позивачем не доведена, тому не підлягає задоволенню. З приводу визнання наказу про поновлення на роботі з 16 жовтня 2006 року, вважає, що цей наказ законий, тому як діючим законодавством не передбачено з якого моменту необхідно вносити запис про поновлення на роботі в разі незаконного звільнення.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню.

Як було встановлено в судовому засіданні, рішенням Токмацького районного суду від 29.03.2006 року позивач був поновлений на роботі, а наказ про його звільнення від 22 вересня 2005 року - визнано незаконним.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно вимог ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середньомісячного заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У зв'язку із зазначеним, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі підлягають повному задоволенню.

Розмір середньомісячного заробітку підтверджується відповідною довідкою підприємства та не оскаржується відповідачем. Розмір заборгованості розрахований з урахуванням зазначеного розміру середньомісячного заробітку та часу невиконання рішення суду.

Враховуючи, що звільнення ОСОБА_1 було визнане рішенням суду незаконним, запис про його поновлення на роботі в трудовій книжці повинен бути внесений датою його звільнення, у зв'язку з чим наказ № 3688-к від 16 жовтня 2006 року є незаконним, а дата поновлення на роботі повинна бути замінена на «22 вересня 2005 року».

Крім того, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Приймаючи до уваги, що позивач фактично знаходився у вимушеному прогулі з вини відповідача та не міг здійснити передбачене законодавством право на відпустку, а також те, що він був поновлений на роботі з моменту його звільнення, суд вважає, що вимоги позивача про грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі середньомісячного заробітку підлягають повному задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з ВАТ «Запоріжжяобленерго» моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

В своєму позові ОСОБА_1 посилається на те, що у зв'язку зі звільненням його сім'я була поставлена в скрутне матеріальне становище. Разом з тим, ним жодним чином не було доведено, що він намагався знайти роботу чи якимось іншим чином забезпечити сім'ю. Також суд вважає недоведеними посилання ОСОБА_1 на те, що у зв'язку із його звільненням змінилося ставлення працівників Токмацького РЕМ до нього, що спричинило погіршення стану здоров'я, втрату нормальних життєвих зв'язків та призвело до моральних страждань.

Керуючись ст. 60, 213-215, 218, 367 ЦПК України, ст. ст. 235, 236 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, стягнення   середньомісячного  заробітку   за  невикористану   відпустку,   визнання   наказу   про

поновлення на роботі не законним, внесення змін в трудову книжку та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2006 року по 16 жовтня 2006 року в розмірі 5577,32 грн., а також середньомісячний заробіток в розмірі 858,05 грн. за невикористану щорічну відпустку за час вимушеного прогулу, а всього - 6435,37 грн.

Наказ ВАТ «Запоріжжяобленерго» № 3688-к від 13.10.2006 року про скасування наказу № 3561-к від 04.10.2006 року та поновлення ОСОБА_1 на роботі з 16.10.2006 року - визнати незаконним.

Змінити в трудовій книжці ОСОБА_1 дату поновлення на роботі з 16 жовтня 2006 року на 22 вересня 2005 року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ВАТ «Запоріжжяобленерго» на користь держави держмито в сумі 64,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 16,89 грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в розмірі 858,05 грн., тобто в розмірі заробітної плати за один місяць.

Протягом десяти днів з момента проголошення рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження цього рішення, а протягом двадцяти днів з момента подання вказаної заяви може бути подана апеляційна скарга на рішення.