Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
СПРАВА № 22ц-4283/6 Головуючий у 1 Інстанції Зайцев В.В
Категорія -19 Доповідач Кіктенко Л.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2006 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого Кіктенко Л.М.
Суддів Кузнецова В.О. Чубукова О.П.
при секретарі Журавель Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську (далі - Фонд), третя особа ВАТ "Павлоградвугілля" про стягнення страхової виплати за моральну шкоду,-
встановила:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди у сумі 70 000 грн. 00 коп., або 200 мінімальних заробітних плат, посилаючись на те, що він протягом 18 років знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля». При освідченні в МСЕК від 11.02.2006 року встановлено втрату ним професійної працездатності у розмірі 50 %. В даний час у нього інвалідність третьої групи та встановлена вона безстроково. Внаслідок втрати професійної працездатності він вважає, що у нього наявна моральна шкода. Позивач просив-суд задовольнити його позовні вимоги.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Представник третьої особи просив суд винести рішення згідно закону.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2006 року позов ОСОБА_1 до Фонду задоволено частково. З Фонду на користь ОСОБА_1 в рахунок страхової виплати за моральну шкоду стягуто 35 000 грн.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду, як необгрунтованого, оскільки не проводилась судово-медична експертиза, яка може встановити факт застосування моральної шкоди. Відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду з пропуском трьомісячного строку з дня встановлення йому органами МСЕК ступеню втрати професійної працездатності. Також ч. З ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове держазне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" призупинена на 2006 рік ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік".
Розглянувши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 протягом 18 років знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля».(а.е. 17-21).
Згідно довідок обласної МСЕК від 11.02.2006 року встановлено втрату ним професійної працездатності у розмірі 50 %. В даний час у нього інвалідність третьої групи та встановлена вона безстроково. (а.с. 5).
Позивач звернувся до суду з позовом 11.04.2006 року, тобто через два місяця після встановлення йому органами МСЕК 11.02.2006 року ступеню втрати професійної працездатності.
Відповідно абз. З ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон) завданнями
страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди
застрахованим і членам їх сімей. с
Відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може бути вищою двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших страхових виплат, як зазаначено в ч. З ст. 34 Закону.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 21, 28 вищезазначеного Закону та ст.ст. З, 9 Закону України «Про охорону праці», обгрунтованно стягнув з Фонду на користь позивача моральну шкоду.
Довод скарги про те, що дія норм Закону про стягнення моральної шкоди - призупинена не заслуговує на увагу, оскільки професійне захворювання виникло у 2005 році - до такого призупинення, яке діє з січня 2006 р.
Доводи відповідача правильність висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Разом з тим, виходячи із обставин справи, наслідків та відсотків втрати працездатності і групи інвалідності позивача, принципів розумності та справедливості, колегія суддів вважає можливим зменшити стягнуту судом першої інстанції суму моральної шкоди до 19 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу Відділення ВД Фонду ССНВВ ПЗУ в м. Першотравенську частково задовольнити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2006 року - змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди до 19 000 грн. В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.