Справа № 11а-616/2007 р.                                  Головуючий у 1-ій інстанції - Івасюта М.І.

Категорія: ст. 125 ч.1 КК України                                  Доповідач - Калиняк О.М.

      УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 липня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді       Леона О.І.

суддів                               Калиняк О.М., Вовка А.С.,

ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2006 року в справі про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України,

встановила:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2006 року за скаргою ОСОБА_1, поданої в порядку ст. 27 КПК України, порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України (а.с.15).

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2006 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України закрито за примиренням сторін.

У постанові суду зазначено, що потерпіла в судовому засіданні заявила клопотання про закриття справи, оскільки вона помирилася з підсудною, а тому суд, керуючись ч.3 ст. 282 КПК України, постановив кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України закрити за примиренням сторін.

На постанову суду потерпіла ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить постанову скасувати й справу повернути на новий судовий розгляд. В обгрунтування доводів апеляції покликається на те, що суд незаконно й безпідставно закрив провадження у справі, так як примирення між сторонами не було. В судовому засіданні підсудна заявила, що вагітна, й через це судом без визначення дати наступного засідання було оголошено перерву для представлення підсудною медичної довідки. Про існування постанови про закриття справи вона дізналася лише в листопаді 2006 року, коли прийшла довідатися про дату наступного судового засідання. Примирення в суді не було, вона наполягала на своїх обвинуваченнях.

При розгляді справи апеляційним судом потерпіла ОСОБА_1 підтримала свою апеляцію та пояснила, що примирення між нею та підсудною не було, в судовому засіданні 29 вересня 2006 року вона клопотання про закриття справи не заявляла і не казала, що помирилася з підсудною і що претензій до неї не має. Суд постанову про закриття справи не оголошував.

ОСОБА_2 апеляційному суду пояснила, Що потерпіла ніколи з нею не мирилася, в судовому засіданні наполягала на притягненні її до кримінальної відповідальності, не казала, що вибачає їй і справу закрити за примиренням не просила.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задоволити.

Постанова суду від 29 вересня 2006 року винесена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 367 КПК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 27, ч.3 ст. 282 КПК України справи про злочини, зазначені у ч.1 ст. 27 КПК України, підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з підсудним.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, примирення між сторонами не відбулося; ні потерпіла ОСОБА_1, ні підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні 29 вересня 2006 року не заявляли про те, що вони помирилися і в зв'язку з цим просять справу закрити (а.с.31-32).

Оскільки примирення між сторонами не було, постанова суду від 29 вересня 2006 року про закриття справи є незаконною і підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 365, 366, п.3 ч.1 ст. 367, ст. 382 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2006 року про закриття справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.