В Е Р Х О В Н И Й  С У Д   У К Р А Ї Н И

Справа № 11-347.                               Головуючий у 1 інстанції - Білокур В.І.

Категорія:  ст.286 ч.2 КК                                   Доповідач - Рудомьотова С.Г.

                                                  У Х В А Л А

                                       І М” Я М   У К Р А Ї Н И

2008 року травня місяця 29 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області в складі :

Головуючого - судді Навозенко Л.С.

Суддів -Рудомьотової С.Г., Шахової О.Г.

З участю прокурора - Варуши Т.М.

         Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією цивільного відповідача ОСОБА_1.  на вирок Прилуцького міськрайонного суду від 01 квітня  2008 року, яким засуджено

                 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця і мешканця с. Новоселівка Талалаївського району Чернігівської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, з вищою освітою, тимчасово не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, несудимого,

         - за ст. 286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

          На підставі ст. 75, 76 КК УкраїниОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з покладанням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

           Стягнуто зОСОБА_2 судові витрати в доход держави у сумі 123 грн. 94 коп. за проведення експертизи.

           Стягнуто з цивільного відповідача, приватного підприємця ОСОБА_3., на користь потерпілих: 

         ОСОБА_4. на відшкодування матеріальної шкоди - 344 грн., моральної - 1200 грн., а всього - 1544 грн.;

         ОСОБА_5. на відшкодування матеріальної шкоди - 1389 грн.49 коп., моральної - 8000 грн., за юридичну допомогу - 1000 грн., а всього - 10389 грн. 49 коп.;

      ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди - 624 грн. 35 коп., моральної - 12000 грн., за юридичну допомогу - 500 грн., а всього - 13124 грн. 35 коп.,

                                        В С Т А Н О В И Л А :

          08 жовтня 2007 року приблизно о 9 годиніОСОБА_2, керуючи мікроавтобусом марки „ГАЗ-2705” д.н.з. НОМЕР_1, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3., з яким він перебуває у трудових правовідносинах, здійснюючи перевезення пасажирів по маршруту №17, рухаючись по вул. Київська у м. Прилуки, при наближенні до регульованого світлофором перехрестя з вулицею Котляревського, порушив вимоги п.п. 2.3; 12.3; 16.3 Правил дорожнього руху України, а саме: проявив неуважність, виїхав на заборонений /червоний/ сигнал світлофора на перехрестя, допустив зіткнення з автомобілем марки „ГАЗ-САЗ-353507” д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7., який перетинав перехрестя на дозволений /зелений/ сигнал світлофора, внаслідок чого пасажирам, які знаходилися в мікроавтобусі „ГАЗ-2705,” було заподіяно різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження:ОСОБА_6 - тяжке тілесне ушкодження;ОСОБА_5.- середньої тяжкості тілесне ушкодження; ОСОБА_8., ОСОБА_9.,ОСОБА_4.- легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я; ОСОБА_10. - легке тілесне ушкодження.

          В апеляції цивільного відповідача ОСОБА_3. ставиться питання про скасування вироку в частині задоволення цивільних позовів потерпілих  на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди з неї, як приватного підприємця, власника мікроавтобуса, на якому ОСОБА_2 скоїв ДТП, із залишенням їх без розгляду,  з посиланням на те, що її особистої вини у спричиненні шкоди  немає; судом  не враховано неправомірні дії засудженого, характер  правопорушення,  ступінь страждань кожного з потерпілих; що всі пасажири були застраховані ВАТ „Українська страхова компанія” Дженералі Гарант”, яка повинна була бути притягнута до справи як співвідповідач, а не як третя особа по даній справі, з обов'язком сплати потерпілим різницю між фактичним розміром шкоди і страховою сумою в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди.

           Судом також не мотивовано, чому кожному з потерпілих стягнута різна сума моральної шкоди.

            Заслухавши доповідача, прокурора, який погодився з апеляцією цивільного відповідача і вважає необхідним скасувати вирок суду в частині задоволення цивільних позовів потерпілихОСОБА_4.,ОСОБА_6,ОСОБА_5. з направленням справи в цій частині на розгляд в порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

          З матеріалів справи вбачається, що засудженийОСОБА_2 під час досудового і судового слідства повністю визнав свою вину у вчиненні ним порушення п.п. 2.3”б”; 12.3; 16.3 Правил дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, докладно розповів, як і чому скоїв даний злочин, потерпілим частково відшкодував шкоду, підтвердив, що з приватним підприємцем ОСОБА_3. перебував у трудових відносинах.

         Виновність ОСОБА_2. також у повному обсягу доведена іншими доказами по справі у їх сукупності, про що належним чином викладено у вироку: показаннями потерпілих ОСОБА_10., ОСОБА_9.,ОСОБА_4., ОСОБА_8.,ОСОБА_5.,ОСОБА_6 /а.с.231-232/, свідків ОСОБА_11., ОСОБА_7., ОСОБА_12., ОСОБА_13 /а.с. 143-146/, цивільного відповідача ОСОБА_1./а.с.39, 233/, висновками судово-медичних експертиз щодо спричинення потерпілійОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень/а.с.109/, потерпілійОСОБА_5. - середнього ступеню тяжкості /а.с.101/, потерпілим ОСОБА_8., ОСОБА_9.,ОСОБА_4.- легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я /а.с. 88, 93, 97/, ОСОБА_10.- легких тілесних ушкоджень /а.с. 105/; висновком транспортно -трасологічної експертизи  про факт ДТП /а.с. 115-122/; даними протоколів огляду місця події та транспортних засобів /а.с. 16-22/, копією договору на перевезення між приватним підприємцем ОСОБА_3. та засудженим ОСОБА_2, дорожнім листом, ліцензією /а.с. 33-38/, іншими доказами по справі.

          Суд всебічно дослідив наявні докази по справі, дав їм вірну юридичну оцінку, вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 за ст. 286 ч.2 КК України, вірно призначив і покарання за цим законом, з урахуванням обставин справи, даних про особу виновного, наявних обставин, що пом'якшують його покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування шкоди, позитивні характеристики, думка потерпілих та клопотання органів місцевої влади про не суворе покарання, і відсутність обтяжуючих обставин.

           Тобто, постановлений вирок ґрунтується на достатніх і достовірних доказах.

           Разом з тим, вирішуючи цивільні позови потерпілих та задовольняючи їх вимоги про стягнення певних сум на відшкодування моральної та матеріальної шкоди з цивільного відповідача, приватного підприємця ОСОБА_3., місцевий суд  порушив  вимоги  ст. 64 ч.1 п. 4, ст. 28, 50, 297-298 КПК України.

            Вироком суду встановлено, що засудженийОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України.

           Потерпілі по справі отримали під час ДТП тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, з приводу чого  лікувалися у медичних закладах, кожен зазнав матеріальної та моральної шкоди, і відповідно до ст. 28 КПК України, така особа вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

          На досудовому слідстві потерпілимиОСОБА_4. /а.с.51/ таОСОБА_5. /а.с. 64/  був заявлений цивільний позов на відшкодування матеріальної та моральної шкоди до ПП „ОСОБА_3.” та до підсудного ОСОБА_2., але цивільним відповідачем ОСОБА_3. визнана не була, була допитана тільки як свідок /а.с.39/.

           Призначаючи справу до судового розгляду, прийнявши цивільний позов від потерпілоїОСОБА_6 до ПП „ОСОБА_3.” /а.с. 210/, маючи дані про трудові правовідносини підсудного з ПП „ОСОБА_3.” /а.с.37/, яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки /а.с.38, 34/, і те, що пасажири мікроавтобуса і водій були застраховані, у справі є Поліс № ВВ/ 2311764 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в особі страховика ВАТ „Українська страхова компанія ”Дженералі Гарант” м. Київ та страхувальника ПП „ОСОБА_3.” /а.с.35-36/, суд  не вирішив належним чином питання про визнання та притягнення належних цивільних  позивачів /ОСОБА_6/ та цивільних відповідачів, не оголошував позови у судовому засіданні /а.с. 230 зв./, не розібрався у цивільно-правових відносинах, помилково у кримінальному процесі визнав ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” третьою особою,  не уточняв підстави, ступінь та обсяг фізичних і душевних  страждань кожного з потерпілих для розміру моральної шкоди,  виходячи з засад виваженості, розумності і справедливості, що є порушенням вимог закону, а тому тягне скасування вироку в цій частині.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 356, 365-366, 377, 379 КПК  України, колегія суддів, -

                                             У Х В А Л И Л А  :

          Апеляцію цивільного відповідача ОСОБА_3. задовольнити.

          Вирок Прилуцького міськрайонного суду від 01 квітня 2008 року щодо ОСОБА_2в частині вирішення цивільних позовів  потерпілихОСОБА_4.,ОСОБА_5.,ОСОБА_6 скасувати і справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

          В іншій частині цей же вирок залишити без змін.

Головуючий -

Судді -