Справа № 22-916/06                                         Головуючий у 1 інстанції Помогайбо В.О.

Категорія 5                                                  Доповідач: Власенко Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Баркової Л.Л. Суддів- Кучерявої В.Ф.Власенко Л.І. При секретарі Лепеха А.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу по апеляції ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 липня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до колективного підприємства „Натабел"(далі КП „Натабел"), треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4  про стягнення матеріальної компенсації в розмірі 10887, 62грн., за належну частку в уставному фонді колективного підприємства „Натабел".

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 липня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_2, відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду представник позивача ОСОБА_1, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати , ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що суд не дав правильної правової оцінки наданим доказам.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4  про залишення рішення суду без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2, з 4 березня 1991 року працював у малому підприємстві „Натабел".

У 1992 році було створено колективне підприємство „Натабел", яке зареєстровано розпорядженням Маріупольської міської ради НОМЕР_1.

Частка ОСОБА_2, в уставному фонді складала - 5319 рублів (0,95% від УФ).

30 квітня 1994 року ОСОБА_2 за власним бажанням звільнився з КП "Натабел", де він працював 1 рік 9 місяців.

З ним проведений повний розрахунок і йому було нараховано частка прибутку в розмірі 11544000 крб. на 31 грудня 1994 року для сплати долі в Уставному фонді, яку позивач одержав у 1995 році за відрахуванням податку в розмірі 9812000 крб.

На підставі рішення загальних зборів КП „Натабел" від 17 серпня 1999 року постановлено про входження КП „Натабел" до складу засновників ТОВ „Маріупольстанкомаш".

Позивач вважає, що він є співвласником майна КП „Натабел" , має право на отримання грошової компенсації за частку що належить йому і яка складає 10887 грн. 62 коп. за період з серпня 1991 року по травень 2006 року.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції послався на те, що після звільнення 30 квітня 1994 року з КП „Натабел", позивач ОСОБА_2 вже не був співвласником КП „Натабел", що працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством виплачується вартість внеску, що і було зроблено.

При цьому суд першої інстанції виходив з положень ст. 23 Закону України „Про власність" від 7 лютого 1991 року та п. 6.1 Уставу КП "Натабел".

Такий висновок суду є обґрунтованим , відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Так, відповідно ст. 23 Закону України „Про власність" у майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників . Розмір вкладу працівника у майні колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення.

На вклад працівника колективного підприємства нараховується і виплачуються проценти в розмірі, що визначається трудовим колективом виходячи з результатів діяльності підприємства . Працівникові який припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцем померлого працівника виплачується вартість вкладу.

У п. 6.1 КП „Натабел" зазначено, що трудовий колектив підприємства складають члени підприємства, що мають частку в його власності.

Згідно п. 6.7 Уставу - члену підприємства, припинившого трудові відносини з підприємством , виплачується частка прибутку у випадку його безперервної праці не менш трьох років після затвердження річного балансу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пропрацював у КП „Натабел" 1 рік 9місяців та був звільнений за власним бажанням 30 квітня 1994 року і з цього часу працівником КП „Натабел" він не був (а. с. 6).

Відповідно до п. 6.7 Уставу КП „Натабел" з позивачем проведений повний розрахунок у 1995 році (а. с. 95 - 97).

Аудиторським висновком підтверджено законність проведених розрахунків з ОСОБА_2  (а. с. 90 - 96).

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на ті обставини, що він до наступного часу є співвласником майна КП „Натабел" та має право на отримання грошової компенсації за частку, що належить йому, є безпідставним та суперечать матеріалам справи.

На підставі ст.79 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір - 50,15 грн. І за витрати на інформаційно - технічне забезпечення - 22,50 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 липня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави судовий збір -50,15 грн., за витрати на інформаційно - технічне забезпечення - 22,50 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий : Судді: