ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2006                                                                                   Справа № 14/59  

   Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ясир Л.О.     

суддів:Пруднікова В.В. (доповідача)  , О.М.Виноградник  

при секретарі судового засідання: Клименко Ю.І.

Головуючий роз'яснив сторонам, що зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження  №208 від 14.06.06

Представники сторін:       

від позивача:  Касьян Олександр Вікторович  представник, довіреність №4 від 14.03.06р.

від відповідача:  Набоков Андрій Миколайович юрисконсульт І категорії юридичного відділу, довіреність №01  від 10.01.05.

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства"Завод"Дніпропрес" м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  25.04.06р.   у справі № 14/59

за позовом   відкритого акціонерного товариства "Демітекс" м.Полтава

до  відкритого акціонерного товариства"Завод"Дніпропрес" м.Дніпропетровськ

про  стягнення 3 106,84 грн. за договором купівлі-продажу бавовняного волокна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням  господарського суду  Дніпропетровської області від 25.04.06р.  у справі № 14/59 ( суддя  С.П.Панна) стягнуто з відкритого акціонерного товариства"Завод"Дніпропрес" м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства "Демітекс" м.Полтава 31528 грн 77 коп. –3% річних,111650 грн. інфляційних,863 грн. пені,1432 грн. витрат на державне мито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відкрите акціонерне товариство "Завод"Дніпропрес" оскаржує зазначене рішення суду, просить  його скасувати посилаючись на порушення судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального  права. Зокрема заявник скарги посилається  на те,що рішення господарського суду має ґрунтуватись на з’ясуванні обставин, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються, на з’ясуванні інших фактичних обставин, що мають  суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, а також на з’ясуванні того, яка правова кваліфікація відносин сторін,  виходячи з фактів, установлених в процесі  розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Між тим суд задовольнив вимоги позивача виходячи з рахунків, що були надані останнім без надання будь яких доказів, не зважаючи на заперечення відповідача щодо залишку заборгованості з суми основного боргу у розмірі 330000грн.00 коп.

Відкрите акціонерне товариство ”Демітекс” у відзиві на апеляційну скаргу  просить  рішення господарського суду Дніпропетровської області від  25.04.06р. залишити без змін, оскільки воно відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства.

У судовому засіданні оголошено перерву до 22.06.06р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2002року ( справа № 14/162), у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по договору №71 від 26.03.2001року з нього на користь відкритого акціонерного товариства ”Демітекс” стягнуто 464921 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції(за період з 12.04. 2001 року до 31.01.2002року), 47252,88 грн. - пені (за період з 30.10.2002року до 01.04.2002року), 1561 грн.44 коп. витрат на держмито,108 грн.38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2002р.(справа№11/342) з відповідача  на користь відкритого акціонерного товариства ”Демітекс”  стягнуто 25352 грн. 32коп. пені за період з 08.05.2002року до 04.09.2002року, 259,17 грн. витрат на держмито,96,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду  під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 10.07.2002року у справі № 16/162  відповідач частково погасив основний борг, що підтверджується реєстром кредитових платіжних документів від 20.12.2002року № 17629 –на суму 27000 грн., № 20645 –на суму 28000грн., реєстром кредитових платіжних документів № 17665 від 23.12.2002року на суму 25000грн.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить350000грн.(430000-27000-28000-25000).

Посилання відповідача на те, що сума боргу складає 330000грн.00коп. є необґрунтованими. Дійсно відповідачем платіжним  дорученням № 17506 від 27.11.02року було перераховано позивачу 20000грн. Але оскільки в розділі призначення платежу вказаного платіжного доручення не було зазначено, що ця сума перераховується в рахунок погашення основної суми боргу, позивач правомірно зарахував її в рахунок  погашення стягнутих судом штрафних санкцій по цьому ж договору.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Оскільки відповідачем  зобов’язання по договору №71 від 26.03.01року не виконано, позивач має право застосувати передбачені законом та договором санкції до моменту фактичного виконання тобто зарахування грошових коштів на його рахунок.

Посилання відповідача на наявність справи № Б40/102/05 про банкрутство відкритого акціонерного товариства ”Завод”Дніпропресс” та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів також до уваги  не приймаються. Зазначена справа на даний час знаходиться на стадії підготовчого засідання. Публікації щодо визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства ”Завод”Дніпропрес” не було. Відповідно до абзацу 2 ч.4 статті 12 Закону України” Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Інфляційні втрати та річні за користування грошовими коштами за  своєю правовою природою не є  штрафними чи фінансовими санкціями , тому вимоги абзацу 2 частини 4 статті 12 Закону України” Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на них не розповсюджуються. У зв’язку з чим, судом першої інстанції вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 111650 грн. та 31528 грн. річних задоволено правомірно.

Пеня у сумі 863 грн. також судом з відповідача стягнута обґрунтовано. Розрахунок пені позивачем зроблено з  07.06.05року по 12.06.05року тобто за період  коли мораторій не діяв. Дана обставина підтверджується наданими позивачем ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.05р.( справа № Б26/144/03) якою було припинено провадження по справі про визнання банкрутом відкрите акціонерне товариство ”Завод”Дніпропрес” та від 13.06.05р. ( справа № Б40/102/05) якою було  порушено провадження про визнання відповідача банкрутом за заявою іншого кредитора.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  25.04.06р. у справі №14/59 залишити без змін , а апеляційну скаргу  відкритого акціонерного товариства"Завод"Дніпропрес" м.Дніпропетровськ без задоволення.