Справа № 11-103/12Головуючий у 1-й інстанції  Гуменний П.П.

Категорія -   ч.1 ст.121 КК України     Доповідач - Стадник О.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Стадника О.Б.

Суддів -   Демченко  О.  В.,  Комендат  Р.  Т.,  

з участю прокурора –Гарматюка Р.Є.

захисника –ОСОБА_1

засудженого –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 16 січня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

          Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Тернополя, з неповною середньою освітою, українець, гр. України, не одружений, непрацюючий, проживаючий без реєстрації в АДРЕСА_1, не судимий відповідно до ст.89 КК України

          засуджений за ч.1 ст.121 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній –тримання під вартою. Строк відбування покарання  рахується з 25 вересня 2011 року.

          Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 судові витрати в сумі 900 грн. 48 коп.

          Згідно вироку суду, вересня 2011 року близько 3 годині 30 хв., засуджений ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, на ґрунті ревнощів розпочав конфлікт з ОСОБА_3, під час якого вирішив заподіяти останньому тілесні ушкодження.

          Реалізуючи свій злочинний умисел, 25 вересня 2011 року близько 3 години 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 під час конфлікту з ОСОБА_3 на ґрунті ревнощів засуджений ОСОБА_2 умисно наніс останньому один удар ножем в ділянку грудної клітки, чим заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді поранення лівої половини грудної клітки у 5-му міжребер'ї по середньо-ключичній лінії, що проникало у грудну порожнину з ушкодженням серця, крововиливом у серцеву сорочку і розвитком гемопневмотораксу та яке згідно висновку експерта №1838 від 11 листопада 2011 року відноситься до тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

          В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити у зв’язку з суворістю призначеного покарання та призначити йому більш м'яке покарання ніж передбачено законом, мотивуючи тим, що суд не в повній мірі врахував те, що він є особою молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, думку потерпілого, який просив суворо не карати.

          Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які просять вирок суду змінити у зв’язку з суворістю призначеного покарання та призначити більш м'яке покарання з застосуванням ст. 69 КК України, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав:

          Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і в апеляції не оскаржується.          

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст. 65, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, його особу, обтяжуючу його покарання обставину, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також пом'якшуючі покарання обставини а саме те, що він є особою молодого віку, не судимий, частково визнав вину, позицію потерпілого, котрий просив суворо його не карати. А тому суд законно й обґрунтовано призначив засудженому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті обвинувачення наближене до мінімального.

          Відповідно до вимог ст. 69 КК України, призначення основного покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин може мати місце лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.

При призначенні покарання суд навів лише одну пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття засудженого, визнання вини, зазначену у п.1 ч.1 ст. 66 КК України. На обґрунтування своєї апеляції засуджений ОСОБА_2 не навів переконливих доводів про інші пом’якшуючі обставини що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

На думку колегії суддів, суд обговорив та врахував усі обставини та наведені у апеляції доводи та призначив засудженому ОСОБА_2. покарання у  у межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.

          Виходячи з цього, колегія суддів прийшла до висновку, що посилання засудженого ОСОБА_2 на невідповідність призначеного  покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі є необґрунтованим, а тому не вбачає підстав для призначення більш м'якого покарання  про що він просить в апеляції.          

          Керуючись ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 16 січня 2012 року щодо нього без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б. Стадник