Справа № 11-1/12Головуючий у 1-й інстанції  Очеретяний Є.В.

Категорія -   ч.3 ст. 364 КК України   Доповідач - Стадник О.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 січня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Стадника О.Б.

Суддів -   Максимовича  Ю.  А.,  

                                                  з участю прокурора —Сеник Н.В..

                                                  захисника —ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за апеляцією та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 вересня 2011 року.

в с т а н о в и л а :

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чортків Тернопільської області, з вищою освітою, не працюючий, гр. України, одружений, проживаючий в АДРЕСА_1, не судимий, -

засуджений

          -  за ч.2 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі;

          - за ч.3 ст.364 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з роботою в правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього особистого належного йому майна та позбавлення, в порядку ст. 54 КК України, звання майора міліції, яке було присвоєне йому на підставі наказу УМВС України на Львівській залізниці № 68 о/с від 2 серпня 2004 року.

          На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання ОСОБА_3 у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з роботою в правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього особисто належного йому майна та позбавлення, в порядку ст. 54 КК України, звання майора міліції, яке було присвоєне йому на підставі наказу УМВС України на Львівській залізниці № 68 о/с від 2 серпня 2004 року.  

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу судом змінено з підписки про не виїзд на тримання під вартою. Вирок у цій частині не виконаний внаслідок того, що засуджений ОСОБА_3 ухиляється  від суду.

          Речові докази по cпpaвi: 3 грошові купюри номіналом по 100  доларів США, які знаходяться на зберіганні в Тернопільській філії  Експортно - Імпортного банку України (т.3 ас.4-52) повернуто потерпілому ОСОБА_4, три відеокасети та один СД-диск-зберігаються при матеріалах кримінальної справи.

          Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_3, працюючи оперуповноваженим відділу з обслуговування Львівської залізниці УБОЗ УМВС України на залізничному транспорті, шляхом обману і зловживання довірою, діючи за попередньою змовою в групі осіб, заволодів чужим майном, що завдало значної шкоди потерпілому, а також умисно, з корисливих мотивів, використав владу та службове становище всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, що вчинено  ним як працівником правоохоронного органу.

Зокрема,  18 липня 2008 року біля 19 годин  працівники УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області в с. Озерній Зборівського району затримали мешканця м. Львів ОСОБА_6., справа щодо якого судом закрита внаслідок акту амністії, у якого вилучили 6 000 доларів США, які той, шляхом обману і зловживання довірою, діючи за попередньою змовою з жителем м. Новий Розділ Львівської області ОСОБА_5, отримав від  жителя м. Тернополя ОСОБА_4., пообіцявши повернути викрадений у нього легковий автомобіль, "Шкода –Октавія".  

ОСОБА_5, справа щодо якого судом закрита внаслідок акту амністії, 20 липня 2008 року, намагаючись, як співучасник злочину, уникнути кримінальної відповідальності, в м. Ходорів Львівської області, зустрівся із знайомим оперуповноваженим відділу з обслуговування  Львівської залізниці УБОЗ УМВС України на залізничному транспорті майором міліції ОСОБА_3, якого попросив, щоб він, використовуючи надані йому, як працівнику правоохоронного органу, службові повноваження та владу, вжив всіх можливих заходів  для звільнення ОСОБА_6

Засуджений ОСОБА_3, діючи всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливі мотиви, зловживаючи своїм службовим становищем і владою, пообіцяв ОСОБА_5 сприяти  у звільненні ОСОБА_6 з-під варти, та запропонував йому використати даний факт для заволодіння  шляхом обману і зловживання довірою грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 в сумі 3 500 доларів США,  на що той погодився.  

Діючи умисно з метою, направленою на заволодіння шляхом обману і зловживання довірою грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4, засуджений ОСОБА_3 того ж дня, разом з ОСОБА_5 приїхав на його автомобілі в м. Тернопіль, де  вони  в ресторані "Едем"  зустрілися з ОСОБА_4 Засуджений ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5, запропонував ОСОБА_4 за винагороду у 3 500 доларів США, що вони нібито передадуть особам, які викрали його автомобіль, та сприяння у звільненні ОСОБА_6, повернути  його автомобіль.

Засуджений ОСОБА_3, який підтримував з ОСОБА_4 товариські стосунки, не володіючи інформацією щодо викраденого автомобіля та не маючи ніякої можливості  повернути його ОСОБА_4, намагаючись  переконати його у надійності їх пропозицій, сказав ОСОБА_4, що особисто  гарантує повернення  його автомобіля.

21 липня 2008 року засуджений ОСОБА_3 в салоні автомобіля "Ланос" державний номерний знак НОМЕР_1, яким  потерпілий ОСОБА_4 керував по дорученню, на  вул. Громницького в м. Тернополі, отримав від останнього за повернення викраденого у нього автомобіля "Шкода –Октавія"  1000 доларів США, що по курсу Національного банку України на той час складало  4 840 гривень, 1 000 євро, що по курсу Національного банку України складало  7650 гривень  і 4700 гривень, а всього  на загальну суму 17 190 гривень, якими заволодів шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою з ОСОБА_5, та  завдали  значної шкоди потерпілому  ОСОБА_4.

Крім цього, засуджений ОСОБА_3, працюючи на посаді оперуповноваженого відділу з обслуговування Львівської залізниці УБОЗ УМВС України на залізничному транспорті, упродовж 20-21 липня 2008 року, порушуючи вимоги Конституції України, ст.2 п.2 ст. 10  Закону України "Про міліцію", ст. 4 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", відповідно до яких мав виявляти і розкривати злочини, розшукувати осіб, які їх вчинили, вживати оперативно-розшукових заходів, передбачених чинним законодавством; грубо ігноруючи ці вимоги, умисно та з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, як представника влади при здійсненні наданих йому повноважень всупереч інтересам служби, не вжив заходів направлених на розкриття злочинної діяльності ОСОБА_5, який в змові із ОСОБА_6 шляхом обману і зловживання довірою заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4, та зловживаючи його довірою, шляхом обману, діючи  в змові з ОСОБА_5 заволодів його грошовими коштами на суму 17 190 грн.

          Вищевказаними діями ОСОБА_3 заподіяв істотну шкоду потерпілому ОСОБА_4, що виразилась в незаконному заволодінні його грошовими коштами в сумі 17 190 грн., та інтересам держави у виді підриву її авторитету, як демократичної, соціально - правової республіки, що зобов'язана забезпечувати право кожного з її громадян на захист від злочинних посягань, підриву авторитету і престижу міліції, як органу на який покладено  виконання цієї функції.

          В апеляції та доповненні до неї захисник ОСОБА_2 просить вирок суду щодо засудженого ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу  закрити за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, мотивуючи неповнотою та однобічністю судового слідства, внаслідок чого не з’ясовані обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і винесенні законного і обґрунтованого вироку, зокрема:

          -досудовим слідством і судом не встановлено чи працював засуджений ОСОБА_3 в органах  МВС України і на якій посаді в період вчинення злочину з 18 по 21 липня 2008 року, не долучено характеристик з місця роботи, посадових обов’язків, відомостей про одержання заробітної плати, довідок про перебування на психіатричному чи наркологічному обліку..

          -у справі відсутні функціональні обов’язки засудженого ОСОБА_3, отже він не може нести відповідальності за вчинення службового злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України.

          -не взято до уваги заяви засудженого ОСОБА_3 про фальсифікацію справи щодо нього слідчим прокуратури.

          -у справі є постанова Тернопільського міськрайонного суду від 23 січня 2009 року про проведення виїмки, яка не виконана. Клопотання засудженого ОСОБА_3 про виконання цієї постанови проігноровані як слідчим так судом, а це довело б його невинуватість у вчиненні злочинів.

          -суд не врахував, що по заяві ОСОБА_4 слідчим прокуратури м. Тернополя проведено перевірку за наслідками якої відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_3, ( т. 1 а.с. 165-166), що підтверджує його невинуватість у вчиненні злочинів.

          -суд безпідставно не вказав у вироку про судимість свідка ОСОБА_5 і взяв до уваги його суперечливі показання під час досудового слідства, які неодноразово змінювалися, а прийнято до уваги його показання від 2 лютого 2009 року які є нелегітимними, оскільки допит проведено оперуповноваженим УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_7, що не був членом слідчої групи, без доручення слідчого прокуратури. Приймаючи до уваги суперечливі показання свідка ОСОБА_5, суд не вказав у вироку чому не приймає до уваги показання засудженого ОСОБА_3.

          -суд безпідставно посилається у вироку, як на доказ вини засудженого ОСОБА_3, на показання свідка ОСОБА_6, оскільки він ні на досудовому слідстві ні в суді не вказав, що знайомий з засудженим ОСОБА_3 і про дії по звільненню з під-арешту.

          -суд безпідставно послався у вироку на суперечливі показання потерпілого ОСОБА_4, що суперечать показанням інших осіб та матеріалам кримінальної справи. Не вказано у вироку на які саме показання потерпілого і їх походження посилається суд у вироку.

          -у матеріалах справи є заява засудженого ОСОБА_3 (т. 4) про вимагання у нього грошей, подана в порядку ст. 97 КПК України, яка до цього часу не вирішена.

          -суд не перевірив і не врахував, що працівниками міліції сфабриковано протокол вручення потерпілому ОСОБА_4 6000 Євро, а насправді жодного вручення грошей не відбувалося.

          -суд визнав винним засудженого ОСОБА_3 у порушенні вимог Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, що виразилось у невжитті заходів для розкриття злочинної діяльності свідка ОСОБА_5, проте не врахував, що цим повинні були займатися працівники УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області.

          -без перевірки їх достовірності суд безпідставно посилається на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які спростовуються іншими доказами у справі.

          -не з’ясував суд суперечності у протоколі вручення потерпілому ОСОБА_4 300 доларів США, які були потім вилучені у засудженого ОСОБА_3 Вважає, що протокол вручення грошей потерпілому сфабрикований працівниками УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області.

          -з порушенням закону проведено вилучення грошей у засудженого ОСОБА_3, а тому цей акт огляду не може бути доказом у справі.

          -під час досудового слідства та судом не встановлено та не зазначено у вироку умислу та мотиву вчинених засудженого ОСОБА_3 злочинів.

          -.не задоволено клопотання засудженого ОСОБА_3 про допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_5, та додатковий допит свідка ОСОБА_18

          -безпідставно не задоволено судом клопотання засудженого ОСОБА_3 про проведення криміналістичної експертизи відеокасети та якій відображено вилучення у нього грошей на предмет її монтажу.

          -у матеріалах справи відсутні речові докази- вилучені у засудженого ОСОБА_3 грошові кошти.

          -досудовим слідством відхилено клопотання засудженого ОСОБА_3 про відтворення обставин та обстановки злочину з метою перевірки чи міг потерпілий ОСОБА_4 за певний період часу зібрати гроші для вручення йому.

          -під час досудового слідства та судом не досліджено які препарати введені засудженому ОСОБА_3 під час вилучення у нього грошових коштів ОСОБА_4

          -у обвинуваченні та вироку не зазначено яким чином дії засудженого ОСОБА_3 скомпрометували авторитет правоохоронного органу.

          -в судовому засіданні не оглядалися речові докази у справі 1000доларів США, 1000 Євро та 4700 грн., а лише 300 доларів США. Ці грошові кошти повернуті потерпілому під час досудового слідства, а тому не можуть бути визнані речовими доказами.

          -судом без жодного мотивування не взято до уваги показання засудженого ОСОБА_3, а також довідку про те, що він не затримувався, а викликався для бесіди 21 липня 2008 року та про те, що немає документального підтвердження про відвідування приміщення УБОЗ понятих.

          -без перевірки безпідставно суд взяв до уваги показання свідка ОСОБА_19 про обставини позичання грошей потерпілому ОСОБА_4

          -порушено право на захист засудженого ОСОБА_3 під час вилучення грошей не роз’яснено його право мати захисника.

          -не здобуто доказів і суд безпідставно зазначив у вироку про заподіяння потерпілому ОСОБА_4 значної шкоди, оскільки його грошові кошти повернуті, а залишились неповернутими лише 300 доларів США.

          -судом не досліджено і не перевірено чи заводилась стосовно засудженого ОСОБА_3 оперативно-розшукова справа і чи проводилось вилучення у нього грошових коштів у межах цієї справи.

          -справа розглянута судом упереджено, що виразилось у тому, що до цього часу не направлено засудженому ОСОБА_3 копію вироку,  порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки зі слів засудженого ОСОБА_3 суддя 21 вересня 2011 року в робочий час перебував у приміщенні прокуратури Тернопільської області,  суддя видав розпорядження про арешт засудженого ОСОБА_3 незважаючи на те, що у справі подані апеляції прокурора та захисника.

       Заслухавши суддю - доповідача, міркування прокурора, який вважає вирок суду законним і обґрунтованим та просить залишити його без змін, захисника ОСОБА_2, який просить вирок суду скасувати, а справу закрити за недоведеністю участі засудженого  ОСОБА_3  у вчиненні злочинів, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав:

          Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені в вироку.

          Посилання захисника ОСОБА_20 на недоведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів спростовується зібраними у справі та дослідженими судом доказами.

Суд обґрунтовано взяв до уваги показання в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, який ствердив, що в ніч на 8 травня 2008 року невідомі особи з двору будинку викрали його автомобіль "Шкода –Октавія" №. НОМЕР_2 про що повідомив у міліцію і за даним фактом порушена кримінальна справа. Крім того, він намагався розшукувати свій автомобіль через  знайомих, як в м. Тернополі так і в інших містах, у тому числі і через свого знайомого  ОСОБА_5 з м. Новий Розділ Львівської області.   

На мобільний телефон 18 липня 2008 року йому зателефонував невідомий чоловік, як пізніше виявилося ОСОБА_6, та заявив, що поверне  викрадений у нього автомобіль за 6000 доларів США, які потрібно було віддати упродовж однієї години в обумовленому місці. Маючи на меті повідомити про це в міліцію, він погодився. Після  цього почав телефонувати своїм знайомим і родичам та позичив у них гроші. Зібравши необхідну суму звернувся в УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області з письмовою заявою про вимагання у нього грошей. Працівниками міліції складено протокол вручення йому грошових коштів з якими, згідно домовленостей по телефону з ОСОБА_6, він на  автомобілі під керуванням ОСОБА_8 поїхав на автобусну зупинку "Довжанка", де залишив гроші. Після цього зателефонував ОСОБА_6, який наказав їхати в напрямку м. Підволочиська, де він по телефону мав отримати додаткові інструкції щодо свого автомобіля. Через деякий час ОСОБА_6 зателефонував і наказав  повертатись, оскільки він заявив в міліцію і автомобіля не отримає.

Наступного дня, 19 липня 2008 року йому зателефонував засуджений ОСОБА_3, поцікавився обставинами передачі грошей і пообіцяв допомогти в поверненні автомобіля.

20 липня 2008 року засуджений ОСОБА_3 біля 11 годин  домовився  з ним про зустріч в барі  "Едем". На зустріч той приїхав зі  спільним знайомим ОСОБА_5. Там ОСОБА_5 сказав, що ОСОБА_6 відношення до викрадення автомобіля не має і його потрібно звільнити, а також передати особам, які дійсно мають відношення до викрадення його автомобіля 3 500 доларів США, на що він погодився. Засуджений ОСОБА_3, який сидів разом з ними, погодився виступити гарантом повернення автомобіля.

Ввечері він разом з дружиною приїхав до засудженого ОСОБА_3 на дачу, де вони разом з ОСОБА_5 розпивали спиртні напої. Там же вони домовились про умови передачі засудженому ОСОБА_3 грошей і повернення автомобіля.

Наступного дня, 21 липня 2008 року він звернувся  з письмовою заявою в УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області, після чого в кафе "Ретро" зустрівся з засудженим ОСОБА_3 і ще раз обговорив деталі повернення його автомобіля. Повернувшись додому, він по телефону повідомив засудженого ОСОБА_3, про те, що вже зібрав необхідну суму і позитивно вирішив проблему зі звільненням затриманого ОСОБА_6. Засуджений ОСОБА_3 під'їхав до його будинку та пересів у його автомобіль ДЕО "Ланос", де він віддав йому 1000 доларів США, 1000 євро і 4700 гривень і пообіцяв, що затриманого ОСОБА_6 буде звільнено. Засуджений ОСОБА_3 у відповідь запевнив, що займається  поверненням його автомобіля, повернувся в свій автомобіль і поїхав. Через деякий час він по телефону повідомив засудженого ОСОБА_3 , щоб той їхав до "Маяка", де має зустрітись з працівником міліції ОСОБА_21, який займається звільненням затриманого, а сам поїхав в міліцію.

Суд проаналізував та вірно дав оцінку показанням потерпілого ОСОБА_4, як таким, що не викликають сумнівів у їх правдивості, оскільки є послідовними і не змінювались упродовж усього досудового та судового слідства, підтверджені ним на очних ставках з засудженим ОСОБА_3 (т.2 ас. 108-110); та об’єктивно підтверджені іншими доказами у справі.  Суд вірно зазначив у вироку, що з цих причин приймає показання потерпілого ОСОБА_4 та відхиляє засудженого ОСОБА_3 Твердження в апеляції захисника ОСОБА_2 про суперечливість показань потерпілого ОСОБА_4 не відповідають матеріалам справи і нічим не обґрунтовані.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що 18 липня 2008 року їй зателефонував чоловік ОСОБА_4 і повідомив, що невідома особа по телефону запропонувала йому за 6000 доларів США повернути викрадений у них автомобіль. Порадившись, вони вирішили зібрати необхідну суму. В цей же день із знайомим таксистом ОСОБА_8 об’їхала родичів та знайомих, позичаючи в них необхідну суму грошей. Так 3500 доларів США вона позичила в своєї куми ОСОБА_22, 1000 доларів США їй позичили батьки чоловіка. Ще 1000 доларів США вона по домовленості чоловіка отримала в чергового податкової міліції, а решту 500 доларів США у неї були вдома. Зібравши необхідну суму  6000 доларів США вона відвезла чоловікові, який в той час перебував в УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області. Ввечері дізналась, що отримати автомобіль чоловікові не вдалось, хоча всі гроші і були передані.

Наступного дня чоловікові  зателефонував їхній знайомий засуджений ОСОБА_3 і пообіцяв йому через спільного знайомого, якого звати ОСОБА_21, допомогти повернути автомобіль. Засуджений ОСОБА_3 20 липня 2008 року знову зателефонував чоловікові і домовився з ним про зустріч з ОСОБА_21. Бачила як вони зустрічаються біля магазину "Родина". Того ж дня вона вона дізналася, що тепер за повернення автомобіля їм потрібно дати ще 3500 доларів США та звільнити з міліції невідомого, затриманого при передачі 6000 доларів США.

Ввечері, разом з чоловіком вона поїхала на дачу до засудженого ОСОБА_3 в с. Смиківці, де вони застали і ОСОБА_21. В розмові той розповів, що живе у Н.Роздолі і має там бізнес. Засуджений ОСОБА_3 запевнив  їх, що він за все відповідає і що гроші за повернення автомобіля він спочатку візьме сам. Наступного дня чоловік по телефону повідомив їй, що автомобіль їм не повернули і, що засуджений ОСОБА_3 затриманий працівниками  міліції.(т. 1 ас. 209-212);

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_21, вбачається, що він працює заступником начальника УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області і 18 липня 2008 року зателефонував потерпілий ОСОБА_4 і повідомив, що невідомі особи запропонували йому за 6 000 доларів США повернути викрадений в травні його автомобіль "Шкода —Октавія". Вислухавши його, прийняв рішення провести необхідні оперативно - розшукові заходи для того, щоб встановити осіб, які хотіли таким способом отримати гроші та перевірити їх причетність до крадіжки автомобіля. Оскільки приготувати в такий короткий термін 6 000 доларів США не міг,  порекомендував ОСОБА_4 самому зібрати гроші для вручення особам, які пропонували повернути автомобіль. Для проведення оперативно - розшукових заходів ним були залучені окремі працівники відділу в тому числі і ОСОБА_23 Зібравши необхідні кошти ОСОБА_4, приїхав в управління, де добровільно написав заяву про вимагання у нього невідомими особами 6 000 доларів США за повернення викраденого автомобіля. Вказана заява була зареєстрована  в журналі реєстрації повідомлень про злочин і почалася перевірка.  В управлінні ОСОБА_23 склав протокол про вручення ОСОБА_4 6000 доларів США, в якому зазначив  номера і вартість всіх купюр в доларах США,  які той повинен був передати вимагачам. Про всі подальші дії ОСОБА_4 по телефону ставив його до відома і приймалися необхідні рішення.

          Через деякий час ОСОБА_4 повідомив його, що гроші вже залишив і йому сказати їхати в напрямку м. Підволочиськ та забрати свій автомобіль, але через деякий час знову подзвонив до нього і повідомив, що автомобіль йому не повернуть, бо вимагачам відомо, що він звернувся в міліцію. Тоді з ОСОБА_23 виїхав на зупинку в с. Довжанка, де вже нікого не було. Далі вирушили в напрямку м. Львова і в с. Озерна місцеві мешканці їм сказали, що їх односельчанин ОСОБА_24 висадив з автомашини молодого чоловіка і за допомогою цього затримали ОСОБА_6 Він викликав на місце оперативну групу з Зборівського райвідділу міліції, якою було проведено особистий огляд ОСОБА_6 та в задній кишені штанів виявлено 6000 доларів США.

19 липня 2008 року потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що його знайомий, працівник міліції ОСОБА_3 цікавиться затриманим ОСОБА_6, та разом зі своїм товаришем з м. Новий Розділ хоче зустрітись з ним з цього приводу. Потім, 20 липня 2008 року потерпілий ОСОБА_4, після зустрічі з засудженим ОСОБА_3 в ресторані "Едем", повідомив, що ОСОБА_3 разом із своїм знайомим запропонували йому за звільнення ОСОБА_6 та допомогу повернути  вкрадений у нього автомобіль дати 3500 доларів США.

У зв’язку з цим, він вирішив провести необхідні оперативно-розшукові заходи для затримання осіб, які намагались шахрайським способом заволодіти грошовими коштами  потерпілого ОСОБА_4 Вранці 21 липня 2008 року ОСОБА_4 звернувся  в УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області з заявою про вимагання у нього грошей за повернення автомобіля засудженим ОСОБА_3 Працівником управління ОСОБА_23 складено протокол вручення йому грошових коштів в сумі 1000 євро,1000 доларів США і 4700 гривень, з якими потерпілий ОСОБА_4 поїхав на зустріч з  засудженим ОСОБА_3 Після отримання засудженим ОСОБА_3 грошей від ОСОБА_4, оперативні працівники управління доставили його в УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області. Там ОСОБА_3 заявив, що дійсно викрадений автомобіль ОСОБА_4 його знайомі перегнали в м. Тернопіль, але для того щоб його повернути, їм необхідно дати гроші. Після цього в УБОЗ УМВСУ в області були запрошені працівники внутрішньої безпеки, які і продовжили перевірку причетності ОСОБА_3 до вчинення шахрайських дій щодо  потерпілого ОСОБА_4 (т.3 ас.169-171);

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні підтвердив обставини вручення потерпілим ОСОБА_4 грошей в сумі 6000 доларів США ОСОБА_6 за повернення викраденого автомобіля, та затримання ОСОБА_6 в с. Озерна Зборівського району. Він показав, що 18 липня .2008 року до них в УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області звернувся потерпілий ОСОБА_4, у якого невідомі особи вимагали 6000 доларів США за повернення його раніше викраденого автомобіля. Оскільки за наданий потерпілому час вони не могли зібрати гроші, ОСОБА_4 сам приніс необхідну суму, написав відповідну заяву і вони  відразу  почали проводити по ній перевірку. Він особисто в управлінні склав протокол про вручення ОСОБА_4 6000 доларів США, в якому зазначив номера і номінал всіх купюр в доларах США,  які той повинен був передати вимагачам. Про всі подальші дії ОСОБА_4 по телефону ставив до відома заступника начальника УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_21 і вони приймали необхідні рішення. На той час було достатньо підстав підозрювати вказану особу в можливій причетності до заволодіння  грошами ОСОБА_4 В, а тому ОСОБА_21 викликав оперативну групу зі Зборівського райвідділу міліції. Після приїзду працівників міліції було проведено особистий огляд ОСОБА_6 у якого в задній кишені штанів виявлено 6000 доларів США, переданих ОСОБА_4

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_25 вбачається, що він працює заступником начальника УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області. Ним проводилась перевірка по заяві потерпілого ОСОБА_4 від 18 липня 2008 рок по факту вимагання грошей в сумі 6000 доларів США за повернення раніше викраденого автомобіля. З метою встановлення та затримання особи, яка вимагала гроші, ОСОБА_4 було вручено кошти в сумі 6000 доларів США, які він мав передати в обумовленому місці. В подальшому в селі Озерна Зборівського району співробітниками УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області та Зборівського РВ УМВСУ в Тернопільській області був затриманий мешканець м. Львова ОСОБА_6 у якого при особистому огляді було виявлено та вилучено   грошові кошти в сумі 6000 доларів США потерпілого ОСОБА_4.(т.3 а.с. 15-17);

З оголошених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_26, та ОСОБА_27, вбачається, що 18 липня 2008 року за викликом чергового Зборівського РВ УМВСУ в Тернопільській області вони виїхали в с. Озерна, де на зупинці громадського транспорту знаходились троє осіб, двоє з яких назвались співробітниками УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області, та незнайомий їм чоловік, під час особистого огляду якого з задньої кишені штанів вилучені 6000 доларів США. Ними було складено протокол особистого огляду та зафіксовано слідчу дію на відео. (т.2 а.с. 242-243, 244-245);

Свідок ОСОБА_28. в судовому засіданні ствердив, що 21 липня 2008 року він як співробітник ВВБ в Тернопільській області СВБ ГУБОЗ МВС України в Тернопільській області в приміщенні УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області проводив огляд затриманого працівниками УБОЗ за підозрою у вимаганні грошей співробітника УМВСУ на Львівській залізниці ОСОБА_3 У зв’язку з погрозами останнього заподіяти собі шкоду, проводився  відеозапис цієї слідчої дії. В ході проведення огляду в барсетці ОСОБА_3 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1000 доларів США, 1000 євро та 4700 гривень, походження яких останній відмовився пояснити.

          З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_29, вбачається, що 21 липня 2008 року у приміщенні УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області він був присутній в якості спеціаліста та проводив відео зйомку особистого огляду затриманого співробітника УМВСУ на Львівській залізниці ОСОБА_3 у якого в барсетці виявлено грошові кошти в іноземній валюті та в гривнях.(т.3 а.с.84-86).

Свідок ОСОБА_8 в суді ствердив, що в другій половині дня 18 липня 2008 року на прохання ОСОБА_17 разом з нею своєю автомашиною поїхав в с. Підгороднє до батьків її чоловіка. Звідти вони поїхали на Західний ринок і податкову адміністрацію, після чого він відвіз її в УБОЗ УМВСУ в області. Там, до нього підсів ОСОБА_4, який сказав,  що йому необхідно заплатити 6000 доларів США невідомому чоловікові, який пообіцяв повернути викрадений перед тим у нього легковий автомобіль і вони поїхали  по шосе Тернопіль —Львів до зупинки громадського транспорту "Довжанка". Неподалік цієї зупинки, ОСОБА_4 вийшов з автомашини, а повернувшись сказав, що віддав 6000 доларів США за повернення автомобіля. Далі, по вказівці ОСОБА_4, якому хтось зателефонував, вони поїхали в сторону м. Волочиськ, а по дорозі ОСОБА_4 знову хтось зателефонував, після чого той попросив його повертатись до зупинки "Довжанка". Коли вони приїхали туди, ОСОБА_4 зайшов на зупинку, а повернувшись сказав, що його ошукали.

Свідки ОСОБА_30, ОСОБА_22, в судовому засіданні ствердили, що 18 липня 2008 року на прохання ОСОБА_4 вони позичали йому 3500 доларів США, для передачі невідомій особі, яка зі слів останнього, за ці гроші обіцяла повернути викрадений перед тим у нього автомобіль "Шкода - Октавія".

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що влітку 2008 року на прохання ОСОБА_4, позичив за повернення викраденого у нього автомобіля 1000 доларів США, які залишив для нього  в черговій частині управління.(т.2 а.с,202-204);

З оголошених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається, що 18 липня 2008 року працівник податкової міліції ОСОБА_19, в черговій частині податкової міліції залишив конверт, який попросив передати дружині ОСОБА_4, що вони і зробили. (т.1 ас. 287-289, т.2 ас. 223-225);

Свідок ОСОБА_31, у судовому засіданні ствердила, що 18 липня 2008 року, після 17 годин, вона на автомобілі "Сітроєн - Авасіон" разом з чоловіком по шосе Тернопіль - Львів поверталися до себе в с. Озерна Зборівського району, після повороту в напрямку с. Довжанка, зупинились та підвезли до с. Озерна молодого чоловіка, який стояв на узбіччі. Пізніше до них приїхали працівники міліції, які цікавились, чи не підвозили вони когось в село. На їх пропозицію вказали на цього чоловіка, котрий в той час знаходився в центрі села.

Аналогічні показання дав на досудовому слідстві свідок ОСОБА_24,  ( т. 1  а.с.278-280)

Свідки ОСОБА_32, ОСОБА_33 в судовому засіданні показали, що в липні 2008 року їм зателефонував син ОСОБА_4 на прохання якого вони позичили 1000 доларів США. Пізніше син пояснив, що ці гроші йому були потрібні для викупу  свого автомобіля, що  був у нього викрадений.

Свідок ОСОБА_34  в судовому засіданні показав, що 18 липня 2008 року йому зателефонував –ОСОБА_4 і попросив позичити гроші, так як  йому потрібно було віддати 6 000 доларів США за повернення раніше викраденого автомобіля. В той час він перебував у м. Львів і тому не зміг позичити ОСОБА_4 гроші. Повернувшись в м.Тернопіль він зустрівся з ОСОБА_4, який сказав, що не зумів повернути свій автомобіль, а 21 липня 2008 року на прохання ОСОБА_4 він позичив йому 1000 доларів США і 1000 євро, які той через деякий час йому повернув.

Свідки ОСОБА_35, ОСОБА_36 в судовому засіданні ствердили, що в липні 2008 року їхній знайомий ОСОБА_4 звертався до них з проханням позичити гроші, які були йому потрібні для повернення свого автомобіля.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_37, які оголошені в судовому засіданні. (т.2 ас.199-201);

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5,   вбачається, що в червні 2008 року він від засудженого ОСОБА_3 дізнався, що у їхнього спільного знайомого, - потерпілого ОСОБА_4 викрадено легковий автомобіль "Шкода-Октавія". Засуджений ОСОБА_3, попросив  допомогти в розшуку вказаного автомобіля, оскільки йому стало відомо, що автомобіль могли викрасти і перегнати в м. Новий Розділ. На його мобільний телефон 16 липня 2008 року  подзвонив ОСОБА_6 і запропонував  йому спосіб, за яким вони зможуть отримати від ОСОБА_4 за повернення його автомобіля 6 000 доларів США,  хоча і  пояснив, що не знає де знаходиться цей автомобіль. Оскільки ця схема для нього була привабливою він, вирішивши, що зможе таким чином заробити гроші і погодився на його пропозицію. На автомобілі  ВАЗ-2110 18 липня 2008 року поїхали в м. Тернопіль де ОСОБА_6 купив два мобільних телефони, один з яких віддав йому, а другий залишив у себе. З цього телефону він зателефонував ОСОБА_4 і не назвавшись, сказав, що зможе повернути йому викрадений автомобіль за 5000 євро.  В розмові з ним ОСОБА_4 погодився віддати за автомобіль 6 000 доларів США і назвав йому умови передачі грошей та повернення автомобіля. Після того він відвіз ОСОБА_6 на автобусну зупинку  с. Довжанка, де ОСОБА_4 повинен був передати їм 6 000 доларів США. Біля 17 години, ОСОБА_6 зателефонував йому з цієї зупинки і повідомив, що на шосе з’явились підозрілі автомобілі, на його думку з працівниками міліції, у зв'язку з цим він грошей брати не буде, а телефон викине. Після цього він зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що той обманув їх, а тому нехай їде на зупинку і забере свої гроші. Під’їхавши на зупинку "Довжанка", ОСОБА_6 не знайшов, а наступного дня дізнався, що він затриманий працівниками міліції і знаходиться в м. Тернополі. Тоді він подзвонив своєму знайому в Тернополі, працівнику міліції засудженому ОСОБА_3 і домовився з ним про зустріч.  

19 липня 2008 року в м. Тернополі зустрівся з засудженим ОСОБА_3, який порадив заявити ОСОБА_4 при зустрічі, що за повернення автомобіля потрібно віддати йому 3500 доларів США і домогтися звільнення ОСОБА_6 з міліції. Зустрівшись того дня з потерпілим ОСОБА_4, вони втрьох поїхали в ресторан "Едем", де з засудженим ОСОБА_3 заявили йому, що спілкувались з особами, причетними до викрадення автомобіля, які вимагають за його повернення та звільнення ОСОБА_6 передати їм 3500 доларів США. Потерпілий ОСОБА_4 відповіді на їх пропозицію не дав, проте ввечері приїхав на дачу засудженого ОСОБА_3 в с. Смиківці Тернопільського району разом з дружиною і поцікавився умовами передачі грошей та повернення свого автомобіля. Там засуджений ОСОБА_3 сказав йому, що гроші потрібно вручити особисто йому  і він  гарантує  повернення  викраденого автомобіля.

Вранці 21 липня 2008 року він та засуджений ОСОБА_3 повернулись в м. Тернопіль, де в дворі одного з будинків, ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_4 В другій половині дня, на  АЗС "Окко", що на об’їзній дорозі де він чекав, приїхав засуджений ОСОБА_3 та повідомив, що  гроші у нього, а питання щодо звільнення ОСОБА_6 теж вирішується позитивно. Після цього засуджений ОСОБА_3 поїхав, пообіцявши повернутися, але так і не приїхав та не відповідав на його телефонні дзвінки. Ввечері він зателефонував на мобільний телефон  потерпілого ОСОБА_4 і поцікавився  в нього, як вирішилось питання про звільнення ОСОБА_6 на що той відповів, що останній буде звільнений лише після повернення йому автомобіля (т.3 а.с.119-122, т. 2 а.с. 149-158);

Аналогічні показання свідок ОСОБА_5 давав на досудовому слідстві під час очної ставки між ним та засудженим ОСОБА_3 в ході якої свідок ОСОБА_5 підтвердив свої показання про те, що заволодіти грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 3500 доларів США нібито за повернення викраденого автомобіля, йому запропонував засуджений ОСОБА_3 і те, що, як в барі "Едем" так і на дачі засуджений ОСОБА_3 сказав потерпілому ОСОБА_4, що він особисто гарантує повернення автомобіля після того як з міліції буде звільнено  ОСОБА_6 та передано через нього 3500 доларів США, особам, які мають відношення до викрадення автомобіля. (т.3 ас.18-20);

Показання свідка ОСОБА_5 в частині заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 в сумі 6000 доларів США у змові з ОСОБА_6   підтверджуються також протоколом очної ставки між ним та  ОСОБА_6 (т.3 ас.28-31);

Відповідно до вимог ст. 89 КК України, свідок ОСОБА_5 вважається не судимим, про що вірно зазначено як у матеріалах органів досудового слідства так суду. Твердження захисника про те, що засуджений 17 квітня 1986 року за ч 3 ст. 140 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 46-1 КК УРСР свідок ОСОБА_5 на даний час вважається судимим  безпідставні і не ґрунтуються на законі.

Даний свідок неодноразово допитаний органами досудового слідства і його показання прийняті до уваги судом. Твердження захисника про те, що суд не звернув увагу на нелегітимність протоколу його допиту від 2 лютого 2009 року не відповідає дійсності. У вироку суд послався тільки на протоколи, виготовлені під час допиту свідка ОСОБА_5 та очних ставок з його участю (т. 3 а.с. 119-122, т. 2 а.с. 149-158, т. 3 а.с. 18-20,, 28-31), проведені слідчим в особливо важливих справах прокуратури Тернопільської області Касперським П.М.

Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні показав, що весною 2008 року ОСОБА_5, цікавився у нього легковим автомобілем "Шкода –Октавія", який був викрадений у його знайомих в м. Тернополі. Після цього, у ОСОБА_5 виник намір на заволодіння коштами ОСОБА_4 шляхом повідомлення неправдивої інформації про те, що вони можуть повернути його викрадений автомобіль за винагороду. З цією метою, 18 липня 2008 року він разом з ОСОБА_5 приїхав в м. Тернопіль і в його присутності ОСОБА_5 по телефону запропонував ОСОБА_4 отримати свій автомобіль за винагороду в 6000 доларів США, які той мав привезти на зупинку «Довжанка», звідки  він мав ці гроші забрати. Приблизно через півтора години  до зупинки на таксі приїхав невідомий, зайшов за споруду зупинки, після чого на цьому ж таксі поїхав в сторону м. Тернополя. Тоді він зайшов за зупинку, де знайшов пакет з доларами США, поклав їх в кишеню, і  вийшов на шосе, намагаючись попутнім транспортом доїхати до м. Львова, однак в с. Озерна його разом з цим  пакетом  затримали працівники міліції.

Аналогічні показання ОСОБА_6 давав під час досудового слідства при проведенні очних ставок між ним та ОСОБА_5, де він підтвердив факт своєї змови з ОСОБА_5 направленої на вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_4 за ніби-то сприяння у поверненні викраденого автомобіля, а також під час допиту його в якості свідка, де визнав, що 18 липня 2008 року він в м. Тернопіль приїхав разом з ОСОБА_5 і в його присутності ОСОБА_5  по телефону запропонував ОСОБА_4 отримати свій автомобіль за винагороду в  6000 доларів США. (т.3.с.90-93)

Суд вірно послався у вироку на показання свідка ОСОБА_6. Незважаючи на те, що він на досудовому слідстві та в суді, як зазначив захисник ОСОБА_2 в апеляції, не вказав, що знайомий з засудженим ОСОБА_3 його дії щодо вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_4 підлягали доказуванню в суді, оскільки засуджений ОСОБА_3, обвинувачувався у вчиненні злочину в сфері службової діяльності, що полягав у тому числі й у діях, направлених на уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 та звільненні його з-під варти.

Свідок ОСОБА_38, в судовому засіданні показала, що 18 липня 2008 року її чоловік ОСОБА_6 був затриманий працівниками міліції. Коли 22 липня 2008 року її чоловіка звільнили з-під варти, по дорозі додому він розповів, що його знайомий з м. Новий Розділ ОСОБА_5, запропонував поїхати з ним  в м. Тернопіль і там, за винагороду у 300 доларів США, забрати гроші чи пакет, що будуть лежати під каменем. Послухавшись, він поїхав з ним в м. Тернопіль і зробив все, що той йому казав та по дорозі йшов пішки в напрямку м. Львова. ОСОБА_5 його не підібрав, а пізніше в с. Озерна він з цими грошами був затриманий працівниками міліції.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_39  вбачається, що 21 липня 2008 року на прохання свідка ОСОБА_38 вона на своєму автомобілі приїжджала разом з нею в м. Тернопіль за ОСОБА_6 Пізніше ОСОБА_38 розповіла їй, що  в м. Тернополі її чоловік повинен був забрати якийсь пакет, за що йому пообіцяли винагороду 200 доларів США.(т.1 ас.284-286);

Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні показав, що 21 липня 2008 року разом з іншим понятим був запрошений в УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області, де вони були присутні при проведенні огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_4

Належно перевіривши, суд вірно послався на показання  свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_19, які підтверджуються іншими доказами у справі. Колегія суддів вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_2 про те, що показання цих свідків суперечать іншим доказам у справі.

Визначивши достатнім обсяг доказів, що підлягали дослідженню в судовому засіданні, суд вірно відмовив у немотивованих клопотаннях засудженого ОСОБА_3 про допит у справі у якості свідків слідчих прокуратури, працівників міліції та інших осіб, яких зазначив у апеляції захисник ОСОБА_2 і показання на досудовому слідстві яких були оголошені в судовому засіданні. ( ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_5, та додатково  ОСОБА_18В.). Колегія суддів вважає, що суд у даному випадку правомірно діяв за принципом доцільності дослідження доказів, не вважає це порушенням всебічності, повноти та об’єктивності дослідження обставин справи і підставою для скасування вироку.           

Винність засудженого ОСОБА_3 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні іншими доказами, зокрема:

- заявами потерпілого ОСОБА_4 в УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області від 18 липня 2008 року про вимагання у нього невідомими особами  6000 доларів США за повернення автомобіля та від 21 липня 2008 року про вимагання у нього засудженим ОСОБА_3 3500 доларів США за повернення автомобіля (т.1 а.с.13, 85);

-протоколами вручення грошей потерпілому ОСОБА_4 від 18 липня 2008 року та 21 липня 2008 року. (т.1 а.с. 20-22, 86-109);

Суд ретельно перевірив та дослідив в судовому засіданні обставини вручення 18 липня 2008 року працівниками УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області 6 000 доларів США та 21 липня 2008 року грошових коштів на загальну суму 3 500 доларів США потерпілому ОСОБА_4 для перевірки вчинення щодо нього злочинів. Суд детально мотивував у вироку всі докази що підтверджують заволодіння 6 000 доларами США та 3 500 доларами США потерпілого ОСОБА_4 і вірно прийняв до уваги протоколи від 18 липня і 21 липня 2008 року та визнав, що дані факти вручення грошових коштів мали місце. Вірно дано оцінку й заявам засудженого ОСОБА_3 про відхилення досудовим слідством його клопотань про відтворення обставин та обстановки з метою перевірки чи міг потерпілий ОСОБА_4 за певний період часу зібрати гроші для вручення .

-протоколом особистого огляду ОСОБА_6 від 18 липня 2008 року, згідно якого в нього вилучено 6 000 доларів США і номера грошових купюр співпадають з номерами купюр, зазначених у протоколі огляду та вручення грошей потерпілому ОСОБА_4 від 18 липня 2008 року. (т.1 а.с.24-26);

-актом огляду особи від 21 липня 2008 року, з якого вбачається, що при огляді засудженого ОСОБА_3 в його барсетці виявлено: 10 купюр номіналом по 100 євро, 10 купюр номіналом по 100 доларів США та 4700 гривень.(т.1 а.с.  117-120);

Колегія суддів вважає безпідставним твердження захисника ОСОБА_2 про те, що з порушенням закону проведено вилучення коштів у засудженого ОСОБА_3 21 липня 2008 року. При тому, що засуджений ОСОБА_3 визнає сам факт отримання ним 21 липня 2008 року грошових котів від потерпілого ОСОБА_4 та факт їх вилучення у приміщенні УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області, суд ретельно дослідив усі докази, що стосуються даного факту і вірно прийшов до висновку про його законність, про відсутність даних про введення засудженому ОСОБА_3 недозволених медичних препаратів та вірно відмовив у його клопотаннях про додаткову перевірку щодо присутності під час даної слідчої дії понятих, призначення у справі криміналістичної експертизи відеокасети з записом вказаної слідчої дії, обмежившись переглядом її у судовому засіданні. Запис не містить ознак монтажу, зупинення чи переривання слідчої дії, а засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував використання відео та підтвердив факт, який відображений на відеокасеті, що долучена до справи. Твердження захисника про фальсифікацію відеокасети з записом особистого огляду засудженого ОСОБА_3 від 21 липня 2008 року не знайшли свого підтвердження.

          Органами дізнання під час вилучення 21 липня 2008 року грошових коштів у засудженого ОСОБА_3 не порушено його право на захист, про що заявляє захисник ОСОБА_2 у апеляції. На проведення огляду його автомобіля та речей він давав письмову згоду, а про участь захисника не заявляв.

          Перевірка письмової заяви потерпілого ОСОБА_4 про вимагання у нього грошових коштів працівником міліції ОСОБА_3 проводилась органом дізнання за дорученням прокуратури Тернопільської області. Під час судового розгляду справи учасники судового розгляду, у тому числі захисник ОСОБА_2, який піднімає це питання у апеляції, не заявляли клопотань про витребування з УБОЗ УМВСУ в Тернопільскій області відомостей, що підтверджують дату, підстави та найменування заведеної по цьому факту оперативно-розшукової справи. Суд розглянув справу в межах наданих у справі доказів. Колегія суддів не вважає це неповнотою судового слідства та підставою для скасування чи зміни судового рішення.

-протоколом добровільної видачі потерпілим ОСОБА_4 трьох грошових купюр номіналом по 100 доларів США за № НЕ 30114937А, № ДВ 08715225В і № АВ 85373973 Р. Номера вказаних купюр співпадають з номерами купюр номіналом по 100 доларів США, відображених в протоколі  вручення і огляду грошових коштів ОСОБА_4 і з номерами купюр вилучених з сумки (барсетки) засудженого ОСОБА_3 21 липня 2008 року.(т. 1. ас. 86-109,  117-120 ,208);

З матеріалів справи вбачається, що з вилучених у засудженого ОСОБА_3 грошових коштів у якості речовими доказами визнано  лише 300 доларів США (т. 1 а.с. 208). Решту грошових коштів в сумі 700 доларів США, 1000 Євро та 4700 грн., повернуті потерпілому ОСОБА_4 прокуратурою м. Тернополя до порушення кримінальної справи.  Незважаючи на те, що потерпілому ОСОБА_4 грошові кошти повернуті, суд вірно визнав, що діями засудженого ОСОБА_3 заподіяно значну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму коштів якою він заволодів. Твердження захисника ОСОБА_2 у апеляції про те, що потерпілому заподіяно шкоду лише на суму неповернутих йому грошових коштів у 300 доларів США безпідставні.

-інформацією, наданою ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем" про здійснення за той час вхідних і вихідних дзвінків з мобільного  телефону 8067 253 09 90, який належить потерпілому ОСОБА_4 та  мобільних телефонів НОМЕР_3   і № НОМЕР_4. Як слідує з довідки про з'єднання мобільного телефону потерпілого ОСОБА_4 за 18 липня 2008 року в 13 год. 18 хв. до нього ,з телефону за № НОМЕР_4 поступило СМС —повідомлення.

З довідки про з'єднання мобільного номеру НОМЕР_4, власник в зазначений період проводив з'єднання лише з мобільним телефоном, що належить потерпілому ОСОБА_4 та мобільним телефоном за № НОМЕР_3 і тільки 18 липня 2008 року.

-з довідки слідує, що засуджений ОСОБА_3 19-21 липня 2008 року спілкувався з потерпілим ОСОБА_42 і ОСОБА_5 по телефону.

Факт використання мобільних телефонів за № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 лише 18 липня 2008 року протягом короткого проміжку часу  підтверджує показання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що з метою заволодіння грошовими кошами ОСОБА_4 шляхом обману і зловживання довірою, вони 18 лютого 2008 року, приїхавши в м. Тернопіолі, купили два мобільних телефони та два стартових пакети до них і використовували куплені телефони для вчинення своїх злочинних дій, та показання про те, що після  заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, вони ці телефони викинули.

Відображені в довідці оператора мобільного зв’язку з’єднання вхідних і вихідних дзвінків  мобільних телефонів якими користувались ОСОБА_6 і ОСОБА_5, а також мобільного телефону потерпілого ОСОБА_4, за часом їх здійснення, тривалості і послідовності дзвінків, повністю співпадають з їх показаннями (т.1 ас.230-236,237, т.2 ас.29,35-45).

У справі є кілька постанов Тернопільського міськрайонного суду від 23 січня 2009 року  про дачу згоди на проведення виїмки в Тернопільській філії компанії оператора стільникового зв’язку ЗАТ “Українські радіосистеми”. Апелянт не вказує конкретно яка з них не виконана. Судом досліджено вказані докази і дано їм належну оцінку. Якщо апелянт має на увазі невиконання постанови суду про дачу згоди на проведення виїмки (т. 1 а.с. 225), то вона виконана частково. Згідно письмового повідомлення начальника відділу безпеки філії ЗАТ “Києвстар ДжЕс.Ем.” у м. Львові, деякі дані надати неможливо з технічних причин. Судом у судовому засіданні детально досліджені зазначені докази і вірно відмовлено у клопотанні засудженого  ОСОБА_3 про повторне витребування доказів, з огляду на неможливість виконання даного клопотання.

-наказом № 40 о/с від 1 квітня 2008 року, відповідно до якого майор міліції ОСОБА_3 призначений оперуповноваженим відділу з обслуговування Львівської залізниці управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України на залізничному транспорті та  звільнений з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу з обслуговування Львівської залізниці УБОЗ Управління МВС України на транспорті з 20 березня 2008 року (т. 3 а.с. 132).

Досудовим слідством та судом в повному обсязі досліджено та встановлено, що засуджений ОСОБА_3 в період вчинення злочину з 18 по 21 липня 2008 року працював оперуповноваженим відділу з обслуговування Львівської залізниці УБОЗ УМВС України на залізничному транспорті і призначений на цю посаду відповідно до наказу від 1 квітня 2008 року № 40 0/с, витяг з якого долучено до матеріалів справи (т. 3 а.с. 132). Вжито заходи до витребування характеристики з місця роботи, посадових обов’язків, відомостей про одержання заробітної плати та табеля виходу його на роботу у липні 2008 року, проте згідно письмового повідомлення начальника Департаменту транспортної міліції МВС України, у зв’язку з ліквідацією Управління МВС на залізничному транспорті надати зазначені відомості неможливо (т.3 а.с. 131). Разом з тим, до справи долучено документи про атестацію засудженого ОСОБА_3 та його послужний список, згідно яких він характеризується позитивно (т.3 а.с.139-140), що і враховано судом. Крім того, на досудовому слідстві та у судовому засіданні засуджений  ОСОБА_3 не заперечував щодо перебування на посаді оперуповноваженого відділу з обслуговування Львівської залізниці УБОЗ УМВС України на залізничному транспорті в період вчинення злочину.

Щодо необхідності, на думку захисника, долучення до матеріалів справи даних про перебування засудженого ОСОБА_3 на психіатричному чи наркологічному обліку колегія суддів погодитись не може, оскільки у справі немає жодних даних про вчинення засудженим ОСОБА_3 злочину у стані алкогольного сп’яніння чи його незадовільний стан здоров’я. Не навів таких даних у апеляції і захисник ОСОБА_2

Оскільки МВС України не надало органу досудового слідства функціональних обов’язків оперуповноваженого відділу з обслуговування Львівської залізниці УБОЗ УМВС України на залізничному транспорті, в обвинуваченні  засудженого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 364 КК України вірно зазначено про порушення ним відповідних норм Законів України “Про міліцію” та “Про оперативно-розщукову діяльність” та належно описано у вироку які конкретні протизаконні дії ним вчинено. Колегія суддів вважає, що відсутність функціональних обов’язків оперуповноваженого відділу з обслуговування Львівської залізниці УБОЗ УМВС України на залізничному транспорті  засудженого ОСОБА_3, про витребування яких досудовим слідством вжито всіх заходів,  не може бути перешкодою для притягнення його до кримінальної відповідальності за службовий злочин.

Не приймає до уваги колегія суддів доводів захисника ОСОБА_2 в апеляції про те, що засуджений ОСОБА_3, працюючи на посаді оперуповноваженого відділу з обслуговування Львівської залізниці УБОЗ УМВС України на залізничному транспорті мав свої функціональні обов’язки, щодо розкриття злочинів тільки на транспорті, а розкриттям злочинів поза його межами повинні займатися працівники УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області.  Суд вірно зазначив, що являючись працівником міліції упродовж 20-21 липня 2008 року, засуджений ОСОБА_3 порушуючи вимоги Конституції України, ст.2 п.2 ст. 10  Закону України "Про міліцію", ст.4 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", відповідно до яких мав виявляти і розкривати злочини, розшукувати осіб, які їх вчинили, вживати оперативно-розшукових заходів, передбачених чинним законодавством; грубо ігноруючи ці вимоги, умисно та з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, як представника влади при здійсненні наданих йому повноважень всупереч інтересам служби, не вжив заходів направлених на розкриття злочинної діяльності ОСОБА_5, який в змові з ОСОБА_6 шляхом обману і зловживання довірою заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4, та зловживаючи його довірою, шляхом обману, діючи  в змові з ОСОБА_5 заволодів його грошовими коштами на суму 17 190 грн. Вказаними діями ОСОБА_3 заподіяв істотну шкоду потерпілому ОСОБА_4, що виразилась в незаконному заволодінні його грошовими коштами в сумі 17 190 грн., та інтересам держави у виді підриву її авторитету, як демократичної, соціально - правової республіки, що зобов'язана забезпечувати право кожного з її громадян на захист від злочинних посягань, підриву авторитету і престижу міліції, як органу на який покладено  виконання цієї функції.

Органами досудового слідства не допущено порушень кримінально-процесуального закону при пред’явленні засудженому ОСОБА_3 обвинувачення, а судом при викладенні мотивувальної частини вироку, зокрема, зміст обвинувачення відповідає вимогам ст. 132 КПК України в викладенням усіх обставин, передбачених ст. 64 КК України,  мотивувальна частина вироку суду відповідає вимогам ст. 334 КПК України, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, не суперечить змісту обвинувачення, пред’явленого органами досудового слідства та обвинувальному висновку, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку з цих підстав.  

          Органом досудового слідства відмовлено в порушення кримінальної справи щодо засудженого  ОСОБА_3 за заявою потерпілого ОСОБА_4 за відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ст. 189 КК України (вимагання), що жодним чином не доводить про відсутність в його діях ознак інших злочинів, як зазначає в апеляції захисник.

Твердження захисника ОСОБА_2 про те, що у матеріалах справи (томі № 4 ) є не вирішена в порядку ст. 97 КПК України заява засудженого ОСОБА_3Ф про вчинений щодо нього злочин —вимагання грошей, не відповідає дійсності. У матеріалах справи, на які посилається захисник є ряд клопотань та скарг засудженого ОСОБА_3, що виникали при ознайомленні його з матеріалами справи. У жодному клопотанні засудженого ОСОБА_3, на які посилається захисник, не зазначено про вчинення щодо нього злочину. Усі скарги засудженого ОСОБА_3, подані ним під час досудового слідства, ретельно перевірялися органом досудового слідства і їм дано відповідну оцінку.           

Безпідставним вважає колегія суддів твердження захисника про фальсифікацію матеріалів справи оскільки це нічим не підтверджено і жодних конкретних фактів, які б заслуговували на увагу, в апеляції не наведено.

Не вбачає колегія суддів і упередженості з боку суду при розгляді справи. За відповідною заявою, засуджений чи його захисник могли отримати копію вироку суду, проте не скористалися цим право. Проведеною перевіркою не підтвердились також заяви захисника ОСОБА_2 про порушення головуючим суду таємниці нарадчої кімнати. Призначивши засудженому ОСОБА_3 покарання, пов’язане з позбавленням волі, суд правомірно до вступу вироку в законну силу змінив йому запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Колегія суддів вважає, що у справі відсутні дані, які б свідчили про порушення з боку дізнання, слідчих органів та суду вимог кримінально-процесуального законодавства, у тому числі право засудженого ОСОБА_3 на захист, які були б підставою для скасування вироку.

          З матеріалів справи, протоколу судового засідання вбачається, що досудовим слідством і судом досліджено усі обставини, які мали значення для правильного вирішення справи і даних, які б свідчили про упередженість слідчих органів і суду щодо засудженого ОСОБА_3 і були б підставою для скасування судового рішення немає.

          Не допустив суд порушень закону і при вирішенні питання про призначення засудженому ОСОБА_3 покарання. Відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, суд врахував тяжкість вчинених злочинів, дані щодо особи засудженого. Так, суд обґрунтовано врахував позитивні характеристики засудженого, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

          Колегія суддів вважає, що призначене судом покарання є необхідним для виправлення, перевиховання засудженого ОСОБА_3 та попередження вчинення ними нових злочинів, як це передбачено ст. 65 КК України.

При перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено будь - яких обставин, які не були предметом перевірки суду першої інстанції і вплинули б на висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування,  вироку суду з підстав, зазначених в апеляції захисника ОСОБА_2

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів ,-

                                                           у х в а л и л а :

          Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 вересня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_3 без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б. Стадник