АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-2319/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Степура А.А.                                                        

Суддя-доповідач:  Лобов О. А.          

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року                                                                                           м.Полтава

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Петренка В.М., Пікуля В.П.

при секретарі Лутицькій Л.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 23 травня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування частини квартири та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та виселення.   

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,          

В С Т А Н О В И Л А:

          У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_1, укладений 25 травня 2006 року між його матір?ю ОСОБА_5 і його рідною сестрою ОСОБА_3

Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що мати позивача не мала намірів дарувати свою частину квартири і не підписувала оспорюваний договір, отже він вчинений шляхом обману.

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, просила, з урахуванням змін, ухвалити рішення, яким виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, вселити ОСОБА_3 у вказану квартиру.

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 23 травня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, позов ОСОБА_3задоволений частково: усунуті перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, вселено ОСОБА_3 у вказану квартиру, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішене питання про судові витрати.

          ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати, справу повернути на новий розгляд.

          В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд відмовив у задоволенні первісного позову, не дослідивши оригінал оспорюваної угоди.

          Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

          Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності від 20 листопада 1993 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності (по ? кожному) ОСОБА_2 і його матері ОСОБА_5

          Відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу 25 травня 2006 року, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 (своїй дочці) ? квартири АДРЕСА_1.

          ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

          У квартирі АДРЕСА_1  проживає ОСОБА_4, дочка ОСОБА_2

          ОСОБА_3 не має доступу до вказаної квартири.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та про часткове задоволення позову ОСОБА_3

При цьому суд першої інстанції правомірно виходив з того, що спірну угоду підписала саме ОСОБА_5, її волевиявлення було вільним. ОСОБА_3 є власником ? частини спірної квартири, отже має право користуватися нею.  

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги ОСОБА_2 наполягав на тому, що його мати не підписувала оспорений договір дарування.

Наведене спростовується дослідженими судом першої інстанції матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, згідно яких сама позивачка стверджувала, що відвідувала з дочкою нотаріуса і підписувала договір, проте, як за її твердженням –договір довічного утримання.  

Перевіряючи доводи  апеляційної скарги колегія суддів витребувала і дослідила другий примірник оспорюваного договору дарування, за клопотанням ОСОБА_2 та його представника ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2011 року у справі призначена судова почеркознавча експертиза.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №10984 від 18 січня 2012 року (т.2 а.с.23-36) у першому та другому примірниках договору дарування частини квартири від 25 травня 2006 року у рядках «Дарувальник»підпис від імені ОСОБА_5 виконаний ОСОБА_5.

Наведені докази у їх сукупності спростовують твердження ОСОБА_2 про те, що його мати не підписувала спірний договір дарування.

За змістом ст.230 ЦК України,   якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Істотне значення мають обставини щодо прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.   

Судом першої інстанції з дотриманням правил, визначених ст.212 ЦПК України, правомірно встановлена недоведеність факту обману зі сторони ОСОБА_3   

Апеляційна скарга не містить посилань на інші, не досліджені судом, конкретні факти та обставини, які б спростовували висновки суду.

За таких  обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

          Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 23 травня 2011 року залишити без змін.  

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

          Головуючий                                                              О.А. Лобов   

          Судді                                                                          В.М. Петренко

                                                                                             В. П. Пікуль