ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217
РІШЕННЯ
Іменем України
29.03.2012Справа №5002-25/776-2012
за позовом – Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь в особі Євпаторійського району електричних мереж, м. Євпаторія
до відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Євпаторія
про стягнення 5 635,60 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
представники сторін:
від позивача – ОСОБА_2., довіреність №033-Д від 03.01.2012, представник
від відповідача – не з’явився
Обставини справи:
Позивач – Публічне акціонерне товариство «Крименерго» в особі Євпаторійського району електричних мереж звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить суд, згідно прохальної частини позовної заяви, стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту, але несплачену електричну енергію в сумі 1 402,96 грн., у тому числі: 1336,62 грн. основного боргу, 3% річних – 10,11 грн., інфляційні нарахування – 4,01 грн., пені – 52,22 грн.; також позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі – 4 232,64 грн., що разом становить 5 635,60 грн.
Відповідно до додаткових пояснень, що є у матеріалах справи (а.с. 35), позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 1 336,62 грн., 3% річних – 10,11 грн., інфляційні нарахування – 4,01 грн., пені - 52,22 грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за договором №8500 на суму 2 002,10 грн. та за договором №8528 на суму 1 338,63 грн. Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача 4 743,69 грн.
Суд, дослідивши розрахунок позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем при друкуванні прохальної частини позовної заяви допущена арифметична помилка та невірно зазначена загальна сума позовних вимог. Так, сума боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та загальна сума позовних вимог суттєво відрізняється від тої, що зазначена в тексті позовної заяви та письмових поясненнях. Таким чином, суд вважає, що позивачем заявлено до стягнення сума заборгованості в розмірі 4 743,69 грн., яка складається з заборгованості за спожиту, але несплачену електричну енергію в сумі 1 402,96 грн., у тому числі: 1336,62 грн. основного боргу, 3% річних – 10,11 грн., інфляційні нарахування – 4,01 грн., пені – 52,22 грн. та заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 3340,73 грн.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач жодного разу у судове засідання не з’явився, про причини відсутності суд не повідомив, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим про відкладення розгляду справи від 19 березня 2012 року, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
В пункті 3.9.1. постанови Пленума Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З матеріалів справи вбачається, що адреса відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві співпадає з адресою, що вказана в Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблений господарським судом Автономної Республіки Крим за електронним запитом від 19 березня 2012 року №13347083.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду господарської справи.
В пункті 3.9.2. постанови Пленума Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
встановив:
23 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Крименерго" в особі Євпаторійського району електричних мереж та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про тимчасове постачання електричної енергії до 10 кВт №8500, за яким постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а останній оплачує її вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатків до нього, що є невід’ємними частинами.
Пунктом 2.2 договору споживач взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору; дотримуватись режиму споживання електричної енергії на рівні, що не перевищує 4,9 кВт потужності; здійснювати попередню оплату вартості електроенергії на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії згідно додатків № 4 (П), в об’ємі згідно додатку №1 (які є невід’ємною частиною договору).
Пунктом 2 додатку №4 до договору № 8500 від 23 травня 2011 року встановлено, що споживач до 26 числа поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) об’єму споживання електричної енергії. Вказаний платіж здійснюється виключно по виставляємому постачальником рахунку, розрахованому на підставі заявленого (очікуваного) об’єму споживання електричною енергією та тарифу поточного місяця.
В день надання «Акту» постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.
У випадку неповної передоплати за минулий розрахунковий період різниця між сумою передоплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена на протязі 5 робочих днів від дня отримання рахунку.
Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично спожитої електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.
26 жовтня 2011 відповідачу виставлений рахунок №00001000000695 за спожиту активну електроенергію з 22.09.2011 по 26.10.2011 за договором №8500 від 23 травня 2011 на суму 1 336,62 грн.
Терміни оплати відповідачем були порушені внаслідок чого за період з 22.09.2011 по 26.10.2011 включно утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1 336,62 грн.
Пунктом 5 додатку №4 к договору про постачання електричної енергії №8500 від 23 травня 2011 року встановлено, що у випадку перевищення договірної величини споживання електричної енергії постачальник складає акт про перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності). Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії чи «Акту».
Споживач має право на протязі розрахункового періоду звернутися к постачальнику електричної енергії за корегуванням договірної величини споживання електричної енергії.
Звертання споживача за корегуванням на протязі розрахункового періоду договірних величин розглядається постачальником у відповідності з передбаченою ПКЕЕ процедурою.
Споживач сплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику». Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/чи потужності сплачуються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника, який вказується в рахунку.
Згідно акту публічного акціонерного товариства «Крименерго» про перевищення граничної величини об’єму споживання електричної енергії за розрахунковий період з 22.07.2011 по 21.08.2011 споживачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 перевищена гранична величина об’єму споживання електричної енергії в розрахунковому періоді на 2 396 кВт/г, оскільки договірна величина споживання електричної енергії на розрахунковий період дорівнює 2 000 кВт/г, а об’єм фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії складає 4 396 кВт/г.
21 серпня 2011 року відповідачу виставлений рахунок № 8500/58/0811Л1 від 21.08.2011 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 2002,10 грн.
Таким чином, внаслідок порушення відповідачем умов договору №8500 від 23.05.2011 за ним утворилась заборгованість у сумі 3 338,72 грн., що складається з заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 2002,10 грн. та заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 1 336,62 грн.
23 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Крименерго" в особі Євпаторійського району електричних мереж та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про тимчасове постачання електричної енергії №8528, за яким постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а останній оплачує її вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатків до нього.
Пунктом 2.2 договору №8528 від 23 червня 2011 року встановлено, що споживач взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору; дотримуватись режиму споживання електричної енергії на рівні, що не перевищує 5,0 кВт потужності; здійснювати попередню оплату вартості електроенергії на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника.
Пунктом 2 додатку №4 до договору № 8528 від 23 червня 2011 року встановлено, що споживач до 26 числа поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) об’єму споживання електричної енергії. Вказаний платіж здійснюється виключно по виставляємому постачальником рахунку, розрахованому на підставі заявленого (очікуваного) об’єму споживання електричною енергією та тарифу поточного місяця.
В день надання «Акту» постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.
У випадку неповної передоплати за минулий розрахунковий період різниця між сумою переоплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена на протязі 05 робочих днів від дня отримання рахунку.
Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично спожитої електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.
Пунктом 5 додатку №4 к договору про постачання електричної енергії №8528 від 23 червня 2011 року встановлено, що у випадку перевищення договірної величини споживання електричної енергії постачальник складає акт про перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності). Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії чи «Акту».
Величина щомісячного споживання електричної енергії встановлена в додатку №1 до договору №8528 від 23 червня 2011 року на відповідний рік.
Згідно акту публічного акціонерного товариства «Крименерго» про перевищення граничної величини об’єму споживання електричної енергії за розрахунковий період з 22.07.2011 по 21.08.2011 споживачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 перевищена гранична величина об’єму споживання електричної енергії в розрахунковому періоді на 1 602 кВт/г, оскільки договірна величина споживання електричної енергії на розрахунковий період дорівнює 2 000 кВт/г, а об’єм фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії складає 3 602 кВт/г.
21 серпня 2011 року відповідачу виставлений рахунок № 8528/58/0811Л1 за перевищення договірної величини на суму 1 338,63 грн., який відповідачем залишений несплаченим.
Таким чином, за відповідачем склалась заборгованість, яка несплачена, за договором №8500 від 23 травня 2011 року на суму 3 338,72 грн. та за договором №8528 від 23 червня 2011 року на суму 1 338,63 грн., що і послужило приводом для звернення позивача з позовом до суду.
Оскільки спірні правовідносини виникли в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони також повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за №417/1442 з змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕ від 04 лютого 2010 року №105, зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.04.10 за №304/17599.
Пунктом 1.2. Правил користування електричною енергію надані поняття деяких термінів, зокрема - договірна величина споживання електричної енергії – це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Відповідно до пункту 4.2. Правил користування електричною енергією , відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2002 року №475 затверджений Порядок постачання електричної енергії споживачам. Цей порядок передбачає регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин споживання та встановлює, що граничні величини її споживання та потужності доводяться споживачем як договірні величини в строк, обумовлений договором.
Згідно пункту 11 порядку постачання електричної енергії споживачам, за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
Відповідно до пункту 6.13. Правил користування електричною енергією, у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).
Пунктом 6.14. Правил користування електричною енергією встановлено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальником двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Як вже було зазначено, за відповідачем склалась заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за договором №8500 від 23 травня 2011 року на суму 2002,10 грн. та за договором №8528 від 23 червня 2011 року на суму 1 338,63 грн., що залишилась несплаченою.
Також, за договором №8500 від 23 травня 2011 року за відповідачем склалась заборгованість за спожиту, але несплачену активну електричну енергію в сумі 1 336,62 грн.
Пунктом 6.3. Правил користування електричною енергією встановлено, оплата вартості електричної енергії постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. У разі перерахування споживачем коштів за електричну енергію на інший рахунок постачальника останній має повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання. У разі неповернення споживачу в цей термін коштів за електричну енергію, сплачених на інший, не на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Державного бюджету України не звільняє їх одержувача від повернення суми цих коштів споживачу. Плата споживача за спожиту електричну енергію постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом перераховується на його поточний рахунок, зазначений у договорі.
Пунктом 6.4. Правил користування електричною енергією встановлено, плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, суми штрафних санкцій зараховуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальної організації відповідно до умов укладеного договору.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за активну електроенергію в сумі 1 336,62 грн., а також за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 3 340,73 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або
законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від
зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди
(стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення,
в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)
певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його
обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач додатково просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції, нараховані на заборгованість за активну електроенергію з 22.09.2011 по 26.10.2011, а саме: 3% річних – 10,11 грн., інфляційні нарахування – 4,01 грн., пені – 52,22 грн.
Пунктом 6 додатку №4 до договору №8500 від 23 травня 2011 року передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати обумовлених дійсним порядком платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за час прострочки: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02 квітня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Україна, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400) заборгованість в розмірі 4 743,69 грн., у тому числі: заборгованість за активну електричну енергію в сумі 1 402, 96 грн., яка складається з суми основного боргу – 1 336,62 грн., 3% річних -10,11 грн., інфляційні нарахування – 4,01 грн., пені - 52,22 грн.; заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії – 3340,73 грн..
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Україна, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400) 1609, 50 грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.