ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 51/252-66/62-201223.03.12
Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Климович М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: ОСОБА_1
до відповідача Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД”
про зобов’язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю від 1.11.2006 року.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” про зобов’язання відповідача надати позивачу для ознайомлення річні та квартальні баланси, звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД”, протоколи зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р.; зобов’язання відповідача припинити дії, пов’язані з недопущенням позивача на територію Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року у справі № 51/252, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Так, наведеним рішенням зобов’язано Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” надати ОСОБА_1 звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” та протоколи зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р. В іншій частині у задоволені позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2012р. рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 року у справі № 51/252 скасовано в частині задоволення позову, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 09.02.2012 року судом прийнято до свого провадження справу № 51/252 в частині вимог про зобов’язання Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” надати ОСОБА_1 звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” та протоколи зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно чинного законодавства та положень Статуту відповідача, позивач має право отримати інформацію про діяльність товариства, при цьому відповідач зобов’язаний на вимогу позивача надати на ознайомлення, зокрема, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи зборів органів управління товариства. Позивач стверджує, що він неодноразово звертався до відповідача з відповідною вимогою, проте, витребувану інформацію та документи відповідач надав вибірково, чим порушив корпоративні права позивача.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ним, на вимогу позивача про надання звітів про фінансові результати за 2006-2010 роки, наведені документи було надано протягом двох днів –18.02.2011 року, після порушення провадження у справі відповідачем було повторно надіслано на адресу позивача фінансові звіти за 2006-2010 роки, та, за таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору. Щодо вимог позивача про надання для ознайомлення протоколів загальних зборів, відповідачем зазначено, що позивач до подання позову не звертався до відповідача з відповідною вимогою, що свідчить про відсутність порушення права позивача у цій частині.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД”.
Відповідно до статуту Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” Риліним Юрієм Анатолійовичем до статутного фонду відповідача внесено 200000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про господарські товариства” господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Статтею 140 Цивільного кодексу України передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” учасники товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
У відповідності до положень ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Аналогічні норми закріплені і в Господарському кодексу України статтею 88 якого передбачено, що учасники господарського товариства мають право, серед іншого, одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.
Відповідно до п. 6.23 статуту Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” учасник товариства має право вимагати надання йому протоколів зборів учасників у будь-який час та знімати з них посвідчені виписки, отримувати повну інформацію про діяльність товариства, зокрема, з даними бухгалтерського обліку, звітності та іншої документації в будь-який час, при цьому в обов’язковому порядку учаснику за його проханням надається така документація перед кожними зборами учасників.
Як зазначалось, згідно постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2012р., в межах нового розгляду даної справи розгляду підлягають позовні вимоги про зобов’язання Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” надати ОСОБА_1 звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” та протоколи зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р.
Як вбачається з матеріалів справи, стверджується позивачем та не заперечується відповідачем, 16.02.2011 представник позивача, ОСОБА_3., звертався до керівника Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” з заявою про негайне надання звітів про фінансові результати (баланс) за 2006-2010 роки з відміткою управління статистики.
З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2011 р. цінним листом з описом вкладення до нього відповідачем було надіслано на адресу представника ОСОБА_1 за довіреністю –ОСОБА_3. (АДРЕСА_2) фінансові звіти, баланси станом на 31.12.2006 р., 31.12.2007 р., 31.12.2008 р. та 31.12.2009 р.
Також матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 10.08.2011 р. на адресу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) цінним листом з повідомленням про вручення було надіслано фінансові звіти за 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки.
При цьому, позивач звернувся до господарського суду з даною позовної заявою шляхом її передання до органу поштового зв’язку 22.06.2011 року, провадження за даним позовом було порушено 30.06.2011 року.
Господарський суд вважає, що у задоволенні позовних вимог, що підлягають розгляду в даній справі, повинно бути частково відмовлено, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання своїх прав і законних інтересів.
Предметом розгляду у даній справі є, зокрема, вимога позивача до відповідача про зобов’язання надати звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” та протоколи зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р.
Підставою таких вимог є посилання на належне позивачу право та обґрунтування необхідності його захисту.
Згідно приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи не вбачається, що з боку відповідача у справі до звернення позивача з даним позовом до суду, відбувалось порушення прав позивача в частині ненадання звітів Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за період 2006-2009 роки та протоколів зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р.
Так, як встановлено судом, 16.02.2011 представник позивача, ОСОБА_3., звертався до керівника Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” з заявою про негайне надання звітів про фінансові результати (баланс) за 2006-2010 роки з відміткою управління статистики.
18.02.2011 р. цінним листом з описом вкладення до нього відповідачем було надіслано на адресу представника ОСОБА_1 за довіреністю –ОСОБА_3. (АДРЕСА_2) фінансові звіти, баланси станом на 31.12.2006 р., 31.12.2007 р., 31.12.2008 р. та 31.12.2009 р.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано відповідачу звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за 2006, 2007, 2008, 2009 роки –до звернення позивача до суду з позовом про зобов’язання відповідача надати такі звіти та до порушення за таким позовом провадження у справі.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що відповідачем до звернення позивача з даним позовом, було належним чином виконано свій обов’язок, передбачений ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” щодо надання позивачу як учаснику товариства, на його вимогу звітів за 2006-2009 роки.
Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.
З матеріалів справи не вбачається також, що з боку відповідача у справі до звернення позивача з даним позовом до суду відбувалось порушення прав позивача в частині ненадання звітів Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за період з 01.01.2011 року по 01.05.2011 року.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 цього ж кодексу визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Так, до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач, до звернення до суду з наведеним позовом, звертався до відповідача з вимогою щодо надання протоколів зборів Спільного українсько-німецького підприємства у формі ТОВ “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р., та звітів за період з 01.01.2011 року по 01.05.2011 року.
Натомість, статтею 10 Закону України “Про господарські товариства” передбачено обов’язок товариства надавати, зокрема, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів лише за вимогою учасника товариства.
З огляду на таке, звернення позивача до суду з вимогами про зобов’язання відповідача надати звіти за період з 01.01.2011 року по 01.05.2011 року та протоколи зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р., є передчасним.
З огляду на викладене, судом встановлено, що станом на момент звернення позивача з даним позовом, були відсутні порушення відповідачем вимог законодавства України щодо надання позивачу як учаснику Спільного українсько-німецького підприємства у формі ТОВ “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” звітів за періоди: з 2006 по 2009 роки, з 01.01.2011 року –01.05.2011 року, та протоколів зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р.
Враховуючи викладене, суд робить висновок про відсутність порушення корпоративних прав позивача в цій частині.
Як зазначалося вище, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав, а право на позов у особи виникає після порушення або невизнання відповідачем цих прав.
З огляду на вищевикладене, у позивача були відсутні правові підстави звертатись до суду за захистом свого права в частині ненадання йому звітів Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за періоди: з 2006 по 2009 роки, з 01.01.2011 року –01.05.2011 року, та протоколів зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р.
Корпоративні праві позивача в цій частині ніяким чином не обмежувалось та не порушувалось.
Враховуючи викладене та з огляду на безпідставність позовних вимог в частині зобов’язання Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” надати ОСОБА_1 звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за періоди: з 2006 по 2009 роки, з 01.01.2011 року –01.05.2011 року та протоколи зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р., вони є такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині зобов’язання відповідача надати позивачу звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за 2010 рік, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, відповідачем 10.08.2011 р. на адресу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) цінним листом з повідомленням про вручення було надіслано фінансові звіти за 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки.
Тобто, звіт Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за 2010 рік було надано ОСОБА_1 після його звернення до суду з відповідними вимогами.
Таким чином, порушення корпоративних прав позивача в цій частині усунуто та, враховуючи викладене, суд робить висновок про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача надати позивачу звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за 2010 рік.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача надати позивачу звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за 2010 рік, підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 116, 140 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 88 Господарського кодексу України, ст.ст. 17, 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, ст.ст. 1, 10 Закону України “Про господарські товариства” ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” про зобов’язання Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” надати ОСОБА_1 звіти Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” та протоколи зборів за період з 01.06.2006 р. до 01.05.2011 р. –відмовити частково.
Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов’язання Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” надати ОСОБА_1 звіт Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД” за 2010 рік – припинити.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.
Суддя С.А. Гончаров
В судовому засіданні 23.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено та підписане 28.03.2012р.