Справа №2-332/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р.                                                                                           м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

В складі:

Головуючий суддя: Прачук Л.І.

При секретарі судового засідання: Дубнік О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей

Встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, зареєстрованого 19 липня 1992 року в Сестрятинській сільській раді Радивилівського району актовий запис №3. Від шлюбу є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. В обґрунтування позову посилається на те, що в сім”ї не було взаєморозуміння, злагоди, часті сварки і конфлікти, відповідач зловживає спиртними напоями, зраджує їй в подружній вірності. Втрачено почуття любові і взаємоповаги. Все це стало причиною припинення подружніх стосунків. Вважає, що сім»я може зберегтися. Просить розірвати шлюб і дітей передати на утримання і виховання їй, а з відповідача стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі по 600 грн. на кожну дитину щомісячно.

В останньому судовому засіданні після закінчення строку наданого сторонам для примирення позивач змінила позовні вимоги: відмовилася від позову в частині розірвання шлюбу посилаючись на бажання зберегти сім»ю. Однак підтримала позовні вимоги в частині сплати аліментів на утримання дітей посилаючись на те, що понад півроку вони з відповідачем проживають окремо і він не надає матеріальної допомоги на утримання сина і дочки.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Показав, що дійсно на протязі останніх чотирьох місяців в сім»ї були сварки, непорозуміння. Дружина безпідставно ревнує його, забрала з їх будинку спільно нажите майно і переїхала проживати разом з дочкою до своєї матері в с. Барання. Він не зраджував дружини, бажає зберегти сім»ю і вважає, що сім»я зможе зберегтися. Надавав і буде надавати матеріальну допомогу своїм дітям. Але стверджує, що не зможе платити по 600 грн. на кожну дитину, а лише по 200 грн. на кожну дитину, поскільки немає постійної роботи і сталого заробітку.

Заслухавши сторін, повно, всесторонньо і об”єктивно дослідивши письмові докази по справі суд знаходить, що позов підлягає до задоволення частково.

Шлюб між сторонами зареєстровано 19.07.1992 року в Сестрятинській сільській раді Радивилівського району актовий запис №3. Від шлюбу є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

З червня 2011 року сторони проживають окремо, однак з показів сторін встановлено, що за цей час було примирення і спроби зберегти сім»ю. Доказом цього є відмова позивача від позову в частині розірвання шлюбу і суд приймає цю відмову. Тому суд позов в частині розірвання шлюбу не розглядає.

Хоча позивач відмовилася від позову в частині розірвання шлюбу і шлюб між сторонами не розірвано однак на даний час вони проживають окремо. Діти –син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, і дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, - проживають разом з позивачкою і перебувають на її утриманні. Син ОСОБА_3 на даний час навчається у Львівському ліцеї, а донька ОСОБА_4 навчається в Крупецькій загальноосвітній школі. Відповідач не заперечує проти цього.

З свідоцтв про народження дітей ОСОБА_3 - НОМЕР_1 виданого Личаківським відділом РАЦС м.Львів 08.06.1994 року, аз №3298, і ОСОБА_4 НОМЕР_2, виданим Сестрятинською сільською радою Радивилівського району 05.05.2000 року, а/з №1. встановлено, що їх батьками є сторони по справі. Батьки зобов»язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідач, як батько, зобов”язаний надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання своїх неповнолітніх дітей. В судовому засіданні встановлено, що в добровільному порядку відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дітей в т.ч. в період знаходження даної справи в суді з червня 2011 року по даний час. Тому з нього слід стягнути аліменти.

Зі слів сторін суду відомо, що відповідач на даний час ніде не працює і не має сталого заробітку. Доказів, які б спростували це, суду не представлено.

Поскільки відповідач на даний час ніде не працює і не має сталого заробітку аліменти з нього слід стягнути в твердій грошовій сумі. Відповідно до ст..182 СК України розмір аліментів не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. З 01 січня 2012 року прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років становить 1112 грн., а тому розмір аліментів не може бути меншим ніж 333 грн. 60 коп. на одну дитину щомісячно.

Суд критично оцінює посилання відповідача на неможливість сплати аліментів в сумі більше ніж 200 грн. на дитину через відсутність роботи і стан здоров»я. Відповідач є фізично здоровим і працездатним. Доказів того, що він є непрацездатним або хворим відповідач суду не представив, а отже може і повинен сплачувати аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей.

Керуючись ст.ст.105,110,112,181,182,184,191 СК України ст.ст.10, 11, 62, 212, 213 ЦПК України суд,

Вирішив:

Прийняти відмову позивача від позову в частині розірвання шлюбу.

Позов про стягнення аліментів задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 350 \триста п»ятдесят грн. на кожну дитину щомісячно з подальшою індексацією доходів починаючи з 16.06.2011 року до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 214\двісті чотирнадцять грн. 60 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.

При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню цього строку, а при поданні апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: