Савранський районний суд Одеської області

Провадження №1/1525/14/12

Справа №1-76/11

05.03.2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Бростовської Н.О.,

при секретарі – Пустовіт С.П.,

за участю прокурора – Болдирєва В.І.,

захисника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Савранського району, Одеської області, кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бакша, Савранського району, Одеської області, громадянина України, українця, освіта &4 класи, неодруженого, утриманців не має, непрацюючого, який проживає в АДРЕСА_1, раніше засудженого вироком Савранського районного суду Одеської області від 21.05.2007р. за ст.185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, за ст.152 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі, за ст.186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, термін покарання обчислювався з 02.12.2006р., судимість не погашена, у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2011р. приблизно о 18год. в с.Гетьманівка, Савранського району, Одеської області, ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_3, здійснив крадіжку належного їй мобільного телефону марки SAMSUNG модель GT-E 1080 чорного кольору, чим завдав останній матеріальної шкоди на суму 325грн.. Своїми навмисними злочинними діями, які знайшли своє відображення в таємному викраденні чужого майна (крадіжка) ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав себе винним в крадіжці у ОСОБА_3 належного їй мобільного телефону марки SAMSUNG та пояснив, що в кінці березня 2011р. він, перебуваючи в с.Гетьманівка в стані алкогольного сп’яніння, зайшов до будинку знайомої його батька ОСОБА_3 щоб попросити велосипед з’їздити до магазину, але велосипед вона йому не дала, тоді він попросив напитися води, але в будинку води не було і вона вийшла на двір щоб набрати відро води, а він залишився у будинку сам. Коли ОСОБА_3 вийшла, він побачив на столі біля газової плити мобільний телефон і взяв його щоб зателефонувати своїй знайомій, але номер її телефону забув, тоді він положив телефон у свою кишеню, а коли вона принесла йому води, попив і нічого їй не сказавши про телефон, вийшов з будинку разом з її телефоном. Наступного дня до нього прийшли працівники міліції, які виявили та вилучили у нього із кишені штанів вказаний телефон.

У вчиненому злочині підсудний щиро розкаявся, запевнив суд, що в подальшому не вчинятиме злочинів, а також попросив суд не досліджувати матеріали справи, так як повністю визнає себе винним.

Судом встановлено, що показання підсудного є достовірними і узгоджуються з матеріалами справи.

Потерпіла ОСОБА_3 до початку судового слідства цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, не пред’явила, подала до суду заяву про те, що претензій матеріального і морального характеру до підсудного вона не має, при цьому справу просила розглянути за її відсутністю (а.с.79).

Враховуючи, що учасники судового розгляду визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясовано, що підсудний, його захисник та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз’яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.299, ст.301-1 КПК України, розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.

Крім показань, якими підсудний визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина підтверджується всіма матеріалами справи, на дослідженні яких ні він, ні його захисник, ні інші учасники судового розгляду, не наполягають.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, доведена повністю.

Дії підсудного правильно кваліфіковані за ст.185 ч.1 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні міри покарання для підсудного суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який відповідно до положень ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також всі обставини справи і дані про особу винного.

Як особа підсудний ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1, неодружений, утриманців не має, не працює, негативно характеризується за місцем проживання (а.с.63), раніше судимий (а.с.58-59), судимість не погашена, з 2001 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога Савранської ЦРЛ з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю (а.с.61), з 1998 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра Савранської ЦРЛ з діагнозом легка розумова відсталість (а.с.62), згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи (акт №433 Комунальної установи «Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня №1» від 25.05.2011р., а.с.47-49) обвинувачений ОСОБА_2 виявляє ознаки легкої розумової відсталості, яка за ступенем свого виявлення не позбавила його здібності в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними у період вчинення інкримінованого йому діяння і не позбавляє в теперішній час. В період інкримінованого йому діяння ОСОБА_2 ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, знаходився у стані алкогольного простого сп’яніння, яке не позбавило його здібності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. По своєму психічному стану в теперішній час ОСОБА_2 може в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, розуміти зміст пред’явленого йому обвинувачення, показань потерпілій і свідків, усвідомлювати свою вину і неохідність відповідальності, предстати перед слідством і судом з участю захисника. В застосуванні примусових мір медичного характеру не потребує (а.с.47-49).

До обставин, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України, суд відносить щире каяття і визнання ним своєї вини.

До обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання підсудного у вчиненні вказаного злочину, суд відносить рецидив злочинів, а також вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт.

Керуючись ч.1 ст.185 КК України, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст.321, 323, 324, 333-335, 343 КПК України, суд,

пОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

Речовий доказ –мобільний телефон марки SAMSUNG модель GT-E 1080 чорного кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 згідно її розписки від 01.04.2011р., повернути власниці –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає в АДРЕСА_1 (а.с.21, 22).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Савранський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення (ст.349 КПК України).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення п’ятнадцяти діб для подання апеляції, якщо апеляцію не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.