Справа №1-127/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 серпня 2007 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Волошко Т.П.
при секретарі Ковальчук В.А.
з участю прокурора Мельниченко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с В. Скнит Славутського району Хмельницької області ,громадянина України , українця , жителя АДРЕСА_1, освіта середня, розлученого, не працюючого, військовозобов»язаного, не судимого, в скоєнні злочину, що передбачає відповідальність за ст. 164 ч. 1 КК України,
Встановив:
Відповідно до рішення Тетіївського районного суду № 2-661 від 14.06.2001 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , 1996 року народження , сина ОСОБА_3 , 1998 року народження в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку , починаючи з 23.05.2001 року до повноліття дітей.
Але ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів, а саме не працевлаштувався , заборгованість не погасив , на неодноразові попередження державного виконавця не реагує , що в разі несплати заборгованості по аліментах його буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Станом на 01.06.2007 року має заборгованість в сумі 6 316 ( шість тисяч триста шістнадцять ) гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і підтримав ті покази , які давав на досудовому слідстві , пояснивши що в силу різних причин він довгий час не працює, в зв'язку з чим виникла заборгованість по аліментах , просить не обмежувати його волі та зобов'язується найближчим часом погасити повністю заборгованість по аліментах.
Крім повного визнання своєї вини самим підсуднім його вина знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами.
Допитана в суді потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що підсудний повинен їй сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей з 23 травня 2001 року з часу подачі заяви до Тетіївського районного суду , але з моменту винесення рішення судом він систематично не сплачував аліменти , має заборгованість , ніде не працює.
У відповідності до ст.299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі та досліджені в суді докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст.164 ч.1 КК України органами досудового слідства доведена і знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд
кваліфікує за ет.164 ч.1 КК України так як він скоїв злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Вирішуючи питання про міру покарання для підсудного ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного.
Як пом'якшуючі його вину обставити суд враховує те , що він раніше не судимий , його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину .
Враховуючи всі обставини по справі суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе лише при засудженні його до обмеження волі.
Керуючись ст.321-323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 за ст.164 ч.1 КК України до 1 (одного) року обмеження волі.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, залишити до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.