АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Музичко С.Г., Пікуль А.А.
при секретарі – Дем’яненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 31 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року позивачка звернулася із зазначеним позовом, уточнивши який зазначила, що на підставі рішення виконкому Залізничного району Київської міської ради 18 лютого 1970 року її чоловікові ОСОБА_3 була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1(Культури) в м. Києві на сім’ю із трьох осіб: ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_2, донька ОСОБА_4, остання в 1987 році у зв’язку із одруженням змінила місце проживання та реєстрації.
Із 1990 року у вказаній квартирі була зареєстрована онука позивачки ОСОБА_1, яка без відома позивачки у 2000 році зареєструвала свого малолітнього сина ОСОБА_5, 1999 р.н., а у 2010 році доньку ОСОБА_5, 2009 р.н.
Відповідачка разом із неповнолітніми дітьми фактично проживає у будинку, який належить її чоловіку за адресою: АДРЕСА_2, та у вищевказаній квартирі не проживає понад шість місяців без поважних причин і всі обов’язки по утриманню квартири та оплаті комунальних послуг виконує позивачка.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на положення ст. 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, просила суд визнати ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням – АДРЕСА_1.(а.с. 2-11)
Відповідачка та третя особа заперечували проти позову.(а.с. 38, 54-55)
Справа розглядалась судами неодноразово.(а.с. 66-68, 101-102, 129-133)
Останнім рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 31 січня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено. (а.с.219-222).
В апеляційній скарзі відповідачка просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування скарги посилалася на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначила, що рішення суду суперечить вимогам законодавства, які викладені на обґрунтування заперечень проти заявленого позову.(а.с. 228-230)
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка разом із дітьми понад шість місяців без поважних причин не проживає у належній позивачці квартирі, переїхала до свого чоловіка, однак залишилася зареєстрованою у цьому жилому приміщенні, а тому з підстав, передбачених ст. 71, 72 ЖК України, визнав її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Такий висновок суперечить наявним у справі доказам, колегія суддів з ним не погоджується.
Згідно до вимог ст. 65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
За правилами ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.
За роз'ясненнями, що містяться в п. 11 постанови Пленум Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", у справах про визнання наймача або членів його сім'ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.
Судом встановлено, що за ордером № В 130318 від 18 лютого 1970 року, виданим на підставі рішення виконкому Залізничного району Київської міської ради чоловікові позивачки ОСОБА_3 була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1(Культури) в м. Києві на сім’ю із трьох осіб: ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_2, донька ОСОБА_4
ОСОБА_3 помер у 1978 році, ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу зареєстрована за іншою адресою.(а.с. 6, 8)
За довідкою начальника ВСП «Чоколівський» КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» від 30 березня 2010 року № 339(форма 3), із 22 березня 1990 року до вказаної квартири була зареєстрована онука позивачки ОСОБА_1, із 5 жовтня 2000 року зареєстрований син відповідачки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, а із 15 жовтня 2009 року донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3(а.с. 7)
За актами від 09.04.2010 року, від 12.05.2010 року, від 02.06.2010 року, складеними за участі сусідів позивачки гр..гр. ОСОБА_6, ОСОБА_7, та доньки позивачки ОСОБА_8 відповідачка із дітьми не проживає у АДРЕСА_1 оскільки проживає за адресою: АДРЕСА_2. При цьому, за змістом вказаних актів не зазначено про проведення обстеження житла позивачки.(а.с. 10, 11, 18)
Такі відомості суперечать акту обстеження умов проживання складеному 12 липня 2010 року працівниками служби у справах дітей Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації , за яким гр. ОСОБА_1 та її неповнолітні діти ОСОБА_5, 1999 р.н. та ОСОБА_5, 2009 р.н. зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1 зазначені предмету домашнього вжитку у т.ч. дитячий одяг, білизна тощо. Факт складання акту та зазначені обставини підтвердила в судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_9.(а.с. 54-55,59, 62-65)
Складення цього акту за заявою відповідачки про обстеження житлових умов не спростовує зазначених в ньому обставин проживання відповідачки із дітьми на час його складання у спірній квартирі.
За довідкою сільського голови Щасливської сільської ради від 15.07.2010 року № 2461, згідно записів погосподарських книг АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 та її неповнолітні діти ОСОБА_5, 1999 р.н. та ОСОБА_5, 2009 р.н. не зазначені, даних про їх реєстрацію та місце проживання немає.(а.с. 57)
Заявлені сторонами та допитані судом свідки дали суперечливі показання щодо обставин зазначених в актах від 09.04.2010 року, від 12.05.2010 року, від 02.06.2010 року, у т.ч. щодо термінів відсутності відповідачки разом із неповнолітніми дітьми та адреси їх перебування, тому, колегія суддів ці показання відхилила та виходила із наданих сторонами доказів по справі. (а.с. 43-48, 174-175, 205-206)
Позивачка не заперечувала, що давала згоду на реєстрацію за вищевказаною адресою квартири її онуки ОСОБА_1. Зважаючи на вимоги ст. 65 ЖК України отримувати згоду на реєстрацію неповнолітніх дітей відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5, 1999 р.н. та ОСОБА_5, 2009 р.н. – не потрібно.
Заперечуючи проти заявленого позову, відповідачка посилалась на створення позивачкою перешкод у користуванні квартирою шляхом заміни замків на вхідних дверях та такі твердження представником позивачки в судовому засіданні не спростовані.(а.с.162-163)
Несплата відповідачкою витрат на утримання житла та комунальних послуг за адресою спірної квартири є підставою для звернення із вимогами про стягнення цих витрат, а не підставою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.(а.с. 19-32, 60)
Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позивачкою вимоги із зазначених підстав задоволенню не підлягають.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову у позові.
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 31 січня 2012 року – скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
С.Г.Музичко
А.А.Пікуль