АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Кравець В.А., Пікуль А.А.
при секретарі – Дем’яненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Солом’янського районного суду м. Києва від 16 січня 2012 року по матеріалам позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Екобуд Плюс» про розірвання договору та відшкодування збитків, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2012 року позивач звернувся із позовом про розірвання договору.(а.с. 1-4)
Ухвалою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 16 січня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, у зв’язку з непідсудністю Солом’янському районному суду міста Києва. (а.с. 5)
В скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції не врахував фактичних обставин та дійшов помилкового висновку про повернення заяви, просив скасувати оскаржувану ухвалу і направити позовну заяву до районного суду.(а.с.07-27)
Колегія суддів перевірила доводи апелянта, матеріали справи, заслухала суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного розгляду і дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суддя районного суду виходив із непідсудності цієї справи з огляду на вимоги ст. 114 ЦПК України та відсутності місця знаходження нерухомого майна у Солом’янському районі м. Києва.(а.с. 5)
З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки він є помилковим.
Предметом заявлених вимог є вимога про розірвання укладеного сторонами договору підряду від 25 лютого 2011 року № 25\02 щодо будівництва житлового будинку за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Вища Дубечня та стягнення збитків неналежним виконанням цього договору. (а.с. 1-4)
Згідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За роз’ясненнями, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому(щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).
Згідно до вимог ч. 5, 14 ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.
За таких обставин суддя районного суду обґрунтовано повернула позовну заяву позивачеві для її подання до належного суду.
Доводи скарги цих висновків суду не спростовують, не можуть бути визнані підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а тому, колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст.ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Ухвалу судді Солом’янського районного суду м. Києва від 16 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
В.А.Кравець
А.А.Пікуль