АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Кравець В.А., Пікуль А.А.
при секретарі – Дем’яненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 грудня 2011 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «АСК ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2011 року позивач звернувся із позовом, уточнивши який зазначив, що 28 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір № НТ24465 добровільного страхування належного останньому автомобіля «Mazda 3», р/н НОМЕР_1.
30 червня 2008 року у м. Армянськ сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «BMW», р/н НОМЕР_2, під керуванням відповідача здійснив зіткнення із застрахованим автомобілем та останньому були спричинені пошкодження.
Позивач сплатив власнику застрахованого транспортного засобу 33048.80 грн. страхового відшкодування за договором страхування.
Враховуючи вищевикладене, просив стягнути із відповідача 33048.80 грн. матеріальної шкоди із посиланням на ст. 1166, 1187,1191 ЦК України та понесені позивачем судові витрати в сумі 450.49 грн.(а.с. 1-32)
Відповідач проти позову заперечував, у т.ч. з підстав пропуску позивачем строків позовної давності.(а.с.43-65)
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05 грудня 2011 року позов ПАТ « АСК ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задоволено. (а.с.68-70)
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначив, що вина відповідача у скоєнні пригоди не доведена, суд не встановив правовідносини, які виникли між сторонами та не звернув уваги на пропуск позивачем строків позовної давності.(а.с. 74-78).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що 28 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір № НТ24465 добровільного страхування належного останньому автомобіля «Mazda 3», р/н НОМЕР_1. (а.с. 3)
За довідками УДАІ м. Армянська ГУМВС України в АР Крим, постановою суду, 30 червня 2008 року об 20.20 год. напроти автостанції у м. Армянськ сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «BMW», р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 здійснив зіткнення із застрахованим автомобілем та останньому були спричинені пошкодження.
За наявними у справі доказами, пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, чим останній скоїв правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21 серпня 2008 року був визнаний винним.(а.с. 4-6)
За висновком автотоварознавця від 04.07.2008 року № 25\08, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 36842.49 грн.(а.с. 7-19)
Із настанням страхового випадку позивачем було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та складено страхові акти від 02 вересня та 11 листопада 2008 року, відповідно до яких розмір страхового відшкодування, за вирахуванням франшизи, склав 33048.80 грн.(а.с. 18-19)
За платіжними дорученнями від 15 вересня 2008 року № 8614 та від 2 грудня 2008 року № 11635 позивач сплатив на користь вигодонабувача ОСОБА_2 - 33048.80 грн.(30856.40 грн. + 2192.40грн.) страхового відшкодування(а.с. 20-22)
Цих обставин сторони не заперечували.
Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За вимог ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки(суброгація).
За змістом вказаних норм, при суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора, потерпілий(страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Оскільки право вимагати відшкодування збитків потерпіла особа набула із часу їх завдання, то перебіг строку позовної давності на звернення з вимогами про відшкодування починається з моменту виникнення страхового випадку. При передачі цього права вимоги іншій особі(страховику), переривання перебігу позовної давності не відбувається.
Судова колегія погоджується з висновком районного суду, що у позивача виникло право вимоги до відповідача з підстав, визначених ст. 993 ЦК України. Посилання районного суду і на ст. 1191 ЦК України(регрес) є помилковим.
Проте, районний суд не звернув уваги на обставини справи за яких страхова подія сталася 30 червня 2008 року, а позивач звернувся із зазначеним позовом лише 05 вересня 2011 року, тобто із пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, при цьому, в суді першої інстанції не заявляв про його поновлення та не наводив причин його пропуску, які могли б бути визнані поважними. Вказані фактичні обставини представник позивача Іванчишина С.М. не заперечувала і в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності.
Відповідач заперечуючи проти заявленого позову в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі заявляв про сплив позовної давності та застосування його наслідків.(а.с. 43-44, 74-78)
Про застосування наслідків спливу позовної давності заявлено стороною у спорі, що згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України є самостійною підставою для відмови у позові, а до суду не надано доказів наявності поважних причин, які б перешкоджали позивачу ПАТ «АСК ІНГО Україна» своєчасно виплатити страхувальнику ОСОБА_2 суму збитків за договором страхування від 28.02.2008 р № НТ 24465 та протягом трирічного строку із дня настання страхової події звернутись до відповідача із зазначеним позовом. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, як підставу для відмови у заявлених позовних вимогах.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати мають бути віднесені на рахунок позивача.(а.с. 23-24)
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 грудня 2011 року скасувати, ухвалити нове.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «АСК ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди за спливом позовної давності.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
В.А.Кравець
А.А.Пікуль