АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Британчука В.В.
суддів - Дмитренко Г.М., Кияшка О.А.
за участю прокурора - Мінакової Г.О.
захисника - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року.
Цією постановою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України.
Провадження по справі щодо ОСОБА_2 за скоєння злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України закрито, з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «Ліко-Б’юті плюс».
Як встановив суд, ОСОБА_2 15.05.2009 року, приблизно о 03 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Mercedes ML 6.3. AMG», д.н.з НОМЕР_6, в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по вул. Володимирській в напрямку від бульв. Т. Шевченко до вул. Л. Толстого в м. Києві, на перехресті вул. Володимирська та вул. Л. Толстого, не впоравшись з керуванням зіткнувся з автомобілем «ЗІЛ-130», д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням потерпілого ОСОБА_5, який здійснював прибирання вулиць Шевченківського району м. Києва. Після цього, від’їхавши від місця зіткнення на відстань приблизно 100 метрів, ОСОБА_2, під вигаданим приводом, начебто розібратися в причинах зіткнення, повернувся на місце пригоди, тобто на перехрестя вул. Володимирська та вул. Льва Толстого, де в той час знаходився автомобіль «ЗІЛ-130», д.н.з. НОМЕР_7 під керуванням потерпілого ОСОБА_5, який після зіткнення зупинився. Повернувшись до місця зіткнення, ОСОБА_2, взявши ніж у чохлі, який постійно зберігав в автомобілі, вийшов з автомобіля та направився до автомобіля «ЗІЛ-130» д.н.з. НОМЕР_7, при цьому висловлюючись на адресу потерпілого ОСОБА_5 брутальною лайкою. Наблизившись до потерпілого ОСОБА_5, який на той час вийшов з кабіни автомобіля «ЗІЛ-130» д.н.з. НОМЕР_7, ОСОБА_2, вдарив останнього ножем у чохлі в ліве стегно, спричинивши потерпілому фізичний біль. Зрозумівши, що чинити опір протиправним діям ОСОБА_2 він не має можливості, побоюючись за власне життя та здоров'я, потерпілий ОСОБА_5 почав тікати з місця вчинення злочину по вул. Володимирській в напрямку бульв. Т. Шевченка.
В цей час, приблизно о 03 год. 40 хв., по вул. Володимирській в напрямку вул. Л. Толстого в м. Києві, рухався автомобіль «Mercedes S600», д.н.з. НОМЕР_8 під керуванням потерпілого ОСОБА_6 Проїжджаючи перехрестя вул. Володимирська та вул. Л. Толстого, ОСОБА_6 та пасажир останнього потерпілий ОСОБА_7, побачили протиправні дії ОСОБА_2 відносно потерпілого ОСОБА_5 З метою припинення хуліганський дій ОСОБА_2, ОСОБА_6 зупинив автомобіль та зробив зауваження ОСОБА_2 На вказані зауваження ОСОБА_2 не відреагував та продовжував вчиняти свої протиправні дії, висловлюючись нецензурною лайкою в адресу потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, почав ножем, який тримав у руці, наносити удари по колесах та дисках їхнього автомобіля «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_8. Зрозумівши, що чинити опір протиправним діям ОСОБА_2 вони не мають можливості, побоюючись за своє майно, а саме автомобіль «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_8, якому хуліганські дії ОСОБА_2 могли завдати шкоду, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на зазначеному автомобілі з місця вчинення злочину втекли та направилися по вул. Л.Толстого в напрямку вул. Антоновича.
ОСОБА_2, продовжуючи свої хуліганські дії, сівши за кермо автомобіля «Mercedes ML 6.3. AMG» д.н.з. НОМЕР_5, розпочав переслідування автомобіля «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_8. При цьому ОСОБА_2, пересуваючись на великій швидкості, створюючи реальну небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, переслідував автомобіль «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_8 під керування потерпілого ОСОБА_6 від вул. Антоновича до вул. Жилянської, по вул. Жилянській до вул. Червоноармійської, по вул. Червоноармійській до вул. П.Скоропадського та вул. Басейній, і наздогнавши його на бульв. Л. Українки, навпроти будинку 16, на проїжджій частині дороги, вчинив умисне зіткнення автомобілем «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_8, пошкодивши задню частину останнього. Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_2, продовжив переслідування автомобіля «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_8 під керування потерпілого ОСОБА_6 та здійснив ще два умисних зіткнення з ним. Переховуючись від протиправних дій ОСОБА_2, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на автомобілі «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_8 заїхали у підземний паркінг, розташований в м. Києві по бульв. Л.Українки, 30-б.
Продовжуючи вчинення хуліганських дій, ОСОБА_2, в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи автомобіль «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_8 під керуванням потерпілого ОСОБА_6, заїхав у підземний паркінг будинку 30-б по бульв. Л.Українки в м. Києві, вийшов з автомобіля та почав з ножем у руці наближатися до потерпілого ОСОБА_7, який намагався зачинити ворота підземного паркінгу, висловлюючи на адресу останнього погрози та ненормативну лексику. Потерпілий ОСОБА_7, реально усвідомлюючи можливість завдання йому з боку ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, дістав належний йому спеціальний засіб призначений для пострілів патронами спорядженими гумовими кулями несмертельної дії «ПМ-Т», кал 9 мм, № НОМЕР_9, яким він володіє на підставі дозволу ГУМВС України в місті Києві № 21505 виданого 28.05.2008 року та зробив попереджувальний постріл в стіну, давши зрозуміти ОСОБА_2, що в разі продовження тим хуліганських дій, застосує пістолет відносно нього. Коли дистанція між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_7 скоротилася до 3-5 метрів, останній здійснив два постріли у ноги ОСОБА_2, потрапивши тому у ліве стегно та ліву голень. Після отримання поранень, ОСОБА_2 підбіг до свого автомобіля «Mercedes ML 6.3. AMG» д.н.з. НОМЕР_5, сів за кермо та почав рух в напрямку потерпілого ОСОБА_7, який зробив ще один постріл пошкодивши лобове скло автомобіля «Mercedes ML 6.3. AMG» д.н.з. НОМЕР_5, після чого ОСОБА_2 виїхав з підземного паркінгу, а потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було викликано працівників міліції, які того ж дня, приблизно о 04 год. 30 хв., біля будинку № 102 по вул. Червоноармійській в м. Києві, затримали ОСОБА_2
Під час розгляду справи в судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки та надав суду витяг з протоколу зборів трудового колективу ТОВ «Ліко-б’юті плюс» від 24.12.2010 року, й вказане клопотання було задоволене судом.
Справа розглянута відповідно до вимог ст. 299 КПК України.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що в клопотанні трудового колективу не міститься зобов’язання по здійсненню заходів виховного характеру, застосування ст. 47 КК України є правом, а не обов’язком суду, вважає що судом зроблений упереджений висновок про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, оскільки судом не в повній надано оцінку особі підсудного про те, чи дійсно він виправдає довіру колективу, а не ухилиться у такий спосіб від кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, захисника ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 47 КК України, ст. 10 КПК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємств, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня її передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Виходячи із зазначених положень закону, питання про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов’язком суду.
За змістом ст. 10 КПК України та ст. 47 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки можливе лише за належно оформленим клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа. У ньому повинно бути зазначено мотивоване прохання загальних зборів колективу за місцем роботи або навчання обвинуваченої чи підсудної особи звільнити її від кримінальної відповідальності, поручительство колективу про те, що ця особа не допустить надалі суспільно небезпечної поведінки та про зобов’язання проводити з нею відповідну виховну роботу.
Суд не звернув уваги на відсутність цих відомостей у протоколі загальних зборів трудового колективу ТОВ «Ліко б’юті плюс», а також даних про загальну кількість працівників у трудовому колективі. /т. 4 а.с. 16-17/
Також судом першої інстанції не дана належна оцінка характеристиці на ОСОБА_2 з ТОВ «Ліко-Б’юті Плюс».
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, в матеріалах справи міститься характеристика на ОСОБА_2 з ТОВ «Піраміда Плюс» /т. 1 а.с. 213/, який був директором вказаного товариства, яка аналогічна за змістом характеристиці на ОСОБА_2 з ТОВ «Ліко-Б’юті Плюс» /т. 4 а.с. 18/. Слід звернути увагу, що ТОВ «Ліко-Б’юті Плюс» і ТОВ «Піраміда Плюс» знаходяться за однією юридичною адресою, у зв’язку з чим суду необхідно було перевірити відношення ОСОБА_2 до засновників вказаних товариств та достовірність наданих характеристик.
В судовому засіданні 20.01.2011 року, під час розгляду справи щодо ОСОБА_2 було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та кваліфікації дій ОСОБА_2, які ніким не оспорювалися. /т. 4 а.с. 19-21/
Відповідно до вимог ст. 299 ч. 3 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Як убачається з протоколу судового засідання, в судовому засіданні ОСОБА_2 дав показання, які суперечать фактичним обставинам справи, вказавши, що він повністю підтримує показання дані на досудовому слідстві та викладені в обвинувальному висновку. /т. 4 а.с. 20/
Як убачається з обвинувального висновку /т. 2 а.с. 175-187/, на досудовому слідстві ОСОБА_2 давав непослідовні та суперечливі показання, їх змінював, фактично вину у вчиненому заперечував, в жодних показаннях не підтвердив фактичні обставини справи, у зв’язку з чим суд першої не мав жодних законних підстав проводити розгляд справи в порядку, передбаченому ст. 299 ч. 3 КПК України.
Крім того, згідно з вимогами ст. ст. 248, 282 КПК України постанова судді про закриття справи з підстав, передбачених ст. 10 КПК України має бути вмотивованою. Зокрема, поряд із умовами та підставами, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності, в цій постанові слід зазначити у чому обвинувачується особа та докази винності цієї особи у вчиненні злочину.
Як убачається з матеріалів справи, постанова суду про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності не відповідає вимогам закону, оскільки суд навівши формулювання обвинувачення ОСОБА_2, визнаного судом доведеним за ч. 1 ст. 296 КК України, не послався на жодний доказ вини ОСОБА_2, при тому, що ОСОБА_2 фактичні обставини справи в своїх поясненнях заперечив.
Також суд належним чином не мотивував можливість виконувати трудовим колективом ТОВ «Ліко-Б’юті Плюс» поручительство у недопущенні надалі суспільно небезпечної поведінки ОСОБА_2 та проводити з ним відповідну виховну роботу.
Звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності поза увагою суду залишились й дані про особу ОСОБА_2, який згідно акту амбулаторної судово-наркологічної експертизи виявляв ознаки епізодичного вживання наркотичних засобів /т. 1 а.с. 209 зворот/, характер та ступінь суспільної небезпечності злочину, обставини його вчинення.
За таких обставин, суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.
У зв’язку з цим, постанова суду підлягає скасуванню, а справа – поверненню на новий судовий розгляд в іншому складі суду, під час якого необхідно розглянути справу, прийняти законне та обгрунтоване судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального законодавства.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без зміни – підписку про невиїзд.
Судді:
_______________ ________________ _______________
Британчук В.В. Дмитренко Г.М. Кияшко О.А.