АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Заїкіна А.П., Миза Л.М.
при секретарі – Куницькому І.О.
за участі представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відсутність кровного споріднення, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом на обґрунтування якого зазначив, що за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, рішенням Ізмаїльського міського суду Одеської області від 13 жовтня 1997 року, визнано позивача батьком ОСОБА_3 із зобов’язанням внести відомості до свідоцтва про народження і сплачувати аліменти.
Проте, до актового запису не були внесені відомості про позивача, як батька дитини. Заперечуючи батьківство відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач просив постановити рішення про відсутність кровного споріднення.(а.с. 1-21)
Відповідачка проти позову заперечувала.(а.с. 28-30, 44)
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.(а.с. 128-129)
В апеляційній скарзі позивач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення районного суду і постановити нове про задоволення позову. На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд не з’ясував обставин по справі і дійшов хибних висновків про відмову в позові. ( а.с. 132-162)
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підтримала скаргу і просила її задовольнити, представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, причини неявки не повідомили про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, сторони, у т.ч. шляхом вручення повісток їх представникам, про що у справі є докази. (а.с. 168-170) Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення прибувших учасників судового розгляду, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно до вимог ст. 56 КпШС України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, положення якої відтворені у ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій.
За змістом вказаної статті, способом захисту цивільного права особи, яка оспорює своє батьківство є позов(вимоги) про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Предметом доказування по зазначеній категорії справ є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком та дитиною, тому, у разі доведення відсутності кровного споріднення, вказане, може бути підставою для задоволення позову і зобов’язання органу реєстрації виключити відомості про таку особу як батька дитини з актового запису про народження.
Відповідні роз’яснення містяться і в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3(із змінами) «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Згідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд не вправі приймати до розгляду уточнення заявленого позову та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що за свідоцтвом про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач ОСОБА_1 не зазначений її батьком. Батьком ОСОБА_3.(зі слів матері) у свідоцтві про народження вказаний ОСОБА_5, а матір’ю - ОСОБА_4.(а.с. 52)
За рішенням Ізмаїльського міського суду Одеської області від 13 жовтня 1997 року, встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов’язано орган реєстрації внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3, вказавши прізвище батька – ОСОБА_1, та змінивши прізвище та по-батькові – дитини, стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини. Вказане рішення позивачем не було оскаржено і набрало законної сили.(а.с. 96)
Проте, вищезазначене рішення суду не було виконано в частині внесення змін до актового запису та свідоцтва про народження дитини. Цих обставин сторони не заперечували, вказане підтверджується і повідомленнями органу реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл із зазначенням про відсутність реєстрації відомостей щодо ОСОБА_1, як батька ОСОБА_3.(а.с. 12-13, 45, 52)
За таких обставин, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові про встановлення відсутності кровного споріднення, оскільки особа, яка вважає, що право її порушено або оспорено, має право звернутись за його захистом не будь-яким, а конкретним передбаченим законом способом захисту.
При цьому, колегія суддів враховує, що позивач не позбавлений можливості оскаржувати рішення Ізмаїльського міського суду Одеської області від 13 жовтня 1997 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доводити наявність(відсутність) кровного споріднення.
Зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України, не підлягають задоволенню вимоги позивача про поділ між сторонами понесених позивачем судових витрат.(а.с. 1-2)
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують та не можуть бути визнані підставою скасування оскаржуваного рішення суду, а тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду Одеської області: Б.Б.Левенець
А.П.Заїкін
Л.М.Миза