Справа №1-286/2007 p.

ВИРОК

Іменем України

07 вересня 2007 року               Прилуцький міськрайонний суд,  Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Пошкурлат О.М.  при секретарі - Карпенко В.О.,  за участю прокурора - Трохименка P.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Прилуках справу про обвинувачення ОСОБА_1,  яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.  Охтирка,  Сумської області,  українки,  громадянки України,  з вищою освітою,  одруженої,  маючої на утриманні неповнолітню дитину* інваліда 2-ї групи,  мешканки АДРЕСА_1,  раніше засудженої: 15.03.2007 року Прилуцьким міськрайонний судом за  ст.  ст.  190 ч. 1,  358 ч. 1,  ч.3,  75 КК України,  до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання та встановленням іспитового строку в 1 рік,  у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  ст.  190 ч. 2,  358 ч. 2 КК України,

ОСОБА_2,  яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с.  Козари,  Носівського району,  Чернігівської області,  українки,  громадянки України,  з середньою освітою,  одруженої,  не працюючої,  мешканки АДРЕСА_2,  раніше не засудженої,  у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  ст.  190 ч. 2,  358 ч.3 КК України,

ОСОБА_3,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с Д.Гай,  Прилуцького району,  Чернігівської області,  українця,  громадянина України,  з середньою спеціальною освітою,  одруженого,  не працюючого,  мешканця АДРЕСА_3,  раніше не засудженого,  у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  ст.  190 ч. 2,  358 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудна по справі,  ОСОБА_1,  працюючи бухгалтером ФГ «Флора-ФПВ»,  у вересні 2005 року внесла неправдиві відомості до трудової книжки підсудної ОСОБА_2 про останнє місце роботи такої в період з 10.06.2003 року по 16, 09.2005 року у ФГ «Флора-ФПВ»,  що в с Малківка,  Прилуцького району,  а також видала довідку за № 6 про середньомісячну заробітну плату такої перед звільненням з зазначеного господарства,  в розмірі 700 грн.,  яка в такий період у зазначеному господарстві не працювала,  і в подальшому збула такі підсудній ОСОБА_2

У вересні 2005 оку підсудна ОСОБА_1 повторно внесла неправдиві відомості до трудової книжки ОСОБА_3 щодо останнього місця роботи такого у ФГ «Флора-ФПВ»,  с Малківка,  Прилуцького району,  в період з 15.07.2003 року по 16.09.2005 року,  а також видала довідку за № 7 про його середньомісячну заробітну плату у вказаному господарстві перед звільненням,  у розмірі 700 грн.,  який у зазначений період у зазначеному господарстві не працював,  і в подальшому збула такі ОСОБА_3

Зазначені довідки разом з трудовими книжками підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  діючи за попередньою змовою з підсудною ОСОБА_1,  надали до Прилуцького центру зайнятості населення з метою отримання допомоги по безробіттю.

На підставі наданих підсудними документів ОСОБА_2 отримала у центрі зайнятості 4229, 26 грн.,  а ОСОБА_3 - 4960, 56 грн.

Як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні підсудні ОСОБА_1,  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними себе,  в пред'явленому їм обвинуваченні,  визнали повністю та підтвердили суду обставини,  викладені в обвинувальному висновку,  які ніким не оспорюються та не спростовуються.

Суд вважає за недоцільне дослідження показів свідка та матеріалів справи,  оскільки такі ніким не оспорюються та проти цього не заперечують прокурор та підсудні по справі.

За таких обставин суд вважає; що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії підсудних: ОСОБА_1 за  ст.  358 ч. 2 КК України,  як підробка та збут документа,  вчинена повторно;  ст.  190 ч. 2 КК України,  як заволодіння чужим майном шляхом обману,  вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_2  - за  ст. . 190 ч. 2 КК України,  як заволодіння чужим майном шляхом обману,  вчинене за попередньою змовою групою осіб;  ст. . 358 ч.3 КК України,  як використання завідомо підробленого документа; ОСОБА_3 - за  ст. . 190 ч. 2 КК України,  як заволодіння чужим майном шляхом обману,  вчинене за попередньою змовою групою осіб;  ст. . 358 ч.3 КК України,  як використання завідомо підробленого документа.

Переходячи до виду та .міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує тяжкість скоєного злочину те,  що підсудна розкаялася у скоєному,  позитивно характеризується за місцем проживання,  є інвалідом 2-ї групи та має на утриманні неповнолітню дитину,  і вважає призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі.

Переходячи до виду та міри покарання підсудній ОСОБА_2 ,  суд враховує те,  що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності,  розкаялася у скоєному,  позитивно характеризується за місцем постійного проживання,  і вважає призначити такій покарання у вигляді штрафу,  передбаченого санкціями статей за дані злочини.

Переходячи до виду та міри покарання підсудному ОСОБА_3,  суд враховує те,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  розкаявся у скоєному,  позитивно характеризується за місцем постійного проживання,  і вважає призначити такому покарання у вигляді штрафу,  передбаченого санкціями статей за дані злочини

Суд вважає,  що підлягає до задоволення заявлений по справі позов прокурора про стягнення з підсудних заподіяної шкоди,  оскільки таке знайшло своє підтвердження у суді та те,  що підсудні визнали позовні вимоги.

У відповідності до  ст.  1 п. «є» Закону України «Про амністію» від 12.06.2007 року суд вважає звільнити підсудну ОСОБА_1 від покарання,  оскільки на день набрання чинності цим Законом у встановленому порядку підсудну визнано інвалідом 2-ї групи (а.с.  107),  а підсудна не заперечує проти застосування щодо неї цього Закону.

Тому,  керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною за ч. 2  ст.  190,  ч. 2  ст.  358 КК України,  призначивши їй покарання за ч. 2  ст.  190 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 2  ст.  358 КК України 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до  ст.  1 п. «є» Закону України «Про амністію» від 12.06.2007 року засуджену ОСОБА_1 від призначеного покарання - звільнити.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними за ч. 2  ст.  190,  ч.3  ст.  358 КК України,  і призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 2  ст.  190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 60 (шестидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч.3  ст.  358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі  ст.  70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу в розмірі 60 (шестидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 2  ст.  190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 60 (шестидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч.3  ст.  358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі  ст.  70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу в розмірі 60 (шестидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Міру запобіжного заходу засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередньою - підписку про невиїзд з постійного місця мешкання.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави в особі Прилуцького міськрайонного центру зайнятості ( р/р 37172975900006,  УДК в Чернігівській області м.  Чернігів,  МФО 853582,  код 22822145,  ЕДРПОУ 14241641) заподіяні збитки в розмірі 4129 (чотирьох тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень,  26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави в особі Прилуцького міськрайонного центру зайнятості ( р/р 37172975900006,  УДК в Чернігівській області м.  Чернігів,  МФО 853582,  код 22822145,  ЕДРПОУ 14241641) заподіяні збитки в розмірі 4960 (чотирьох тисяч дев'ятсот шестидесяти) гривень,  56 копійок.

На вирок суду протягом 15 днів може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.