У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої: Шалаути Г.І.,
суддів: Бойчука І.В., Перегінець Л.В.,
секретаря: Сурмачевської У.С.,
з участю апелянта – ОСОБА_1, її представника – ОСОБА_2,
позивачки ОСОБА_3, її представника – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 16 лютого 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення її від права на спадкування по закону, після смерті ОСОБА_5. Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 28 років помер її племінник - ОСОБА_5, після його смерті відкрилася спадщина, спадкове майно складається з будинковолодіння та земельної ділянка, що знаходяться в АДРЕСА_1, яке належало раніше її батькам, а потім в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_5 Вона є спадкоємцем третьої черги, відповідачка є спадкоємцем першої черги, інших спадкоємців немає.
_______________________________________________________________________
Справа№2/0917/205/2011 Головуючий у I інстанції Гребик Л.В.
Справа № 22ц/0990/649/2012 Суддя-доповідач ШалаутаГ.І.
Категорія 37
Вважає, що відповідачку слід усунути від спадкування по закону після смерті ОСОБА_5, оскільки вона, зареєструвавши шлюб з ОСОБА_5 04.11.2008 року, будучи його дружиною, свідомо ухилялася від своїх обов’язків дружини, щодо спадкодавця, не готувала йому їжу, не здійснювала догляд за ним під час тяжкої хвороби-туберкульозу ленень, оскільки він не міг самостійно забезпечувати себе, потребував допомоги та піклування, не повідомила рідних, які живуть в іншому населеному пункті, про його хворобу, не помістила його в лікарню, залишала його в безпорадному стані, що призвело до виснаження організму, прогресуванню хвороби та призвело до смерті від туберкульозу легень.
Рішенням Яремчанського міського суду від 16 лютого 2012 року усунено ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після смерті чоловіка-ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд поверхово розглянув справу, не дослідив всесторонньо обставин справи, не дав оцінки відмовним матеріалам про відмову в порушенні кримінальної справи по факту смерті ОСОБА_5 та свідченням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які підтвердили, що ОСОБА_5 не перебував у безпорадному стані, виконував роботу по господарству, самостійно рухався і прийшов до помилкового висновку про те, що вона ухилялася від надання допомоги чоловікові, який перебував у безпорадному стані. Апелянт просить рішення скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши доповідача, представника апелянта, заперечення позивача та його представника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи в м. Яремча Івано-Франківської області ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який доводився племінником позивачки та чоловіком відповідачки.
Частиною 5 ст. 1224 ЦК України передбачено, що особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Судом першої інстанції встановлено, що спадкодавець помер у молодому віці -28 років, маючи тяжке захворювання-туберкульоз легень, що вбачається з акту судово-медичного дослідження трупа №1052(а.с.2-12 ), яким підтверджується, що смерть настала в результаті гострої легенево-серцевої недостатності, яка розвинулась внаслідок двобічної туберкульозної пневмонії, хворий перебував у виснаженому стані, мав дистрофію внутрішніх органів. З пояснень відповідачки у відмовних матеріалах(а.с.8) вона не повідомляла рідних чоловіка про його хворобу, не вживала заходів щодо його госпіталізації, мотивуючи тим, що він не хотів лікуватися, однак у відмовних матеріалах жодної письмової відмови ОСОБА_5 від госпіталізації не виявлено, місцевим фельдшером ОСОБА_10, згідно його пояснень у відмовних матеріалах №587 від ІНФОРМАЦІЯ_1 по факту смерті ОСОБА_5, запущений стан захворювання у ОСОБА_5 виявлено вже за кілька днів, до його смерті, з пояснень свідка-сусіда ОСОБА_11, (а.с.15-16 відмовного матеріалу) вбачається, що 19.12.2010 року він викликав до ОСОБА_5 швидку медичну допомогу, але той в лікарню на Святого Миколая відмовився їхати, однак не заперечував проти госпіталізації наступного дня, однак на наступний день помер.
Про те, що ОСОБА_5 був тяжко хворий, перебував у безпорадному стані, потребував сторонньої допомоги підтвердили у суді свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, які пояснювали, що відповідачка не дбала про чоловіка, не готувала йому їжу, залишала його самого в неопаленому будинку в холодну пору року, споювала його спиртним, яким він до одруження не зловживав, сама теж вживала спиртне. Така поведіка відповідачки свідчить про нехтування нею подружнього обов’язку, закріпленого у ст.55СК України - будувати відносини в сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, взаємодопомоги, турботи про членів сім’ї. Також встановлено, що відповідачка не утримувала, не займалася вихованням та не турбувалася про свого позашлюбного малолітнього сина - ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2, не відвідувала його в лікарні, коли той хворів, а тому її за рішенням Яремчанського міського суду від 13.04.2010 року позбавлено батьківських прав щодо сина (а.с.112), що характеризує її як особу, яка навмисно ухиляється від виконання сімейних обов’язків та байдуже відноситься до членів сім’ї.
Суд не прийняв до уваги пояснення свідків ОСОБА_16, ОСОБА_8, оскільки вони спростовуються іншими доказами справи їх первинними поясненнями у відмовному матеріалі по факту смерті ОСОБА_5
При наведених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спадкодавець, в останні місяці свого життя був у безпорадному стані через тяжку хворобу, потребував допомоги, якої не надавала йому відповідачка, проявляючи бездіяльність, спрямовану на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, усвідомлюючи про тяжку хворобу спадкодавця, сама не вчиняла дій щодо своєчасного виявлення хвороби, не зверталася до профільних лікувальних установ з метою лікування хвороби, також не повідомляла його рідних про таку хворобу, від яких він теж такої допомоги не отримав, однак міг отримати, чим фактично посприяла до доведення фізичного стану чоловіка до виснаження, прогресування хвороби, що в кінцевому результаті призвело до його смерті, а тому підстав для скасування рішення суду немає.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його обґрунтованості не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Яремчанського міського суду від 16 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: Г.І. Шалаута
Судді: І.В. Бойчук
Л.В. Перегінець