03.04.2012

Номер провадження 11/2190/541/2012   Головуючий у 1-й інстанції Ведяшкіна Ю.В.    

             Категорія ч.2 ст. 186                                  Доповідач      Коровайко О.І.

                   КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

         3 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого                            Коровайка О.І.            

Суддів                                Бугрименка В.Г., Вороненко Т.В.     

З участю прокурора                 Чередниченко Є.Г.

          Захисника                          адвоката ОСОБА_1    

          Засудженої                                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 січня 2012 року.

В С Т А Н О В И Л А

          Цим вироком засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с.м.т.Козацьке, Бериславського району Херсонської області, українку, громадянку України, освіта середня, заміжню, маючу на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше не судиму, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 172 КК України до штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень

за ч.2 ст. 172 КК України до штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень

          На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

          Запобіжний захід –підписка про невиїзд.

          Вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона будучи фізичною особою-підприємцем, яка відповідно до ст. 9 Закону України «Про підприємництво»використовує найману працю та має повноваження з прийому робітників на роботу, документального оформлення таких дій, а також маючи інші права та обов’язки роботодавця, який використовує найману працю, маючи торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності в сфері громадського харчування в кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та має зареєстровану назву «ІНФОРМАЦІЯ_2», у період з 14 лютого 2011 року по 23 серпня 2011 року, тривало, умисно, керуючись мотивами уникнення зайвих грошових витрат, грубо порушила трудове законодавство про працю щодо неповнолітніх ОСОБА_4 (1994 р.н.), ОСОБА_5 (1994 р.н.), а саме п.п.5,6 ст. 24, ст.ст.24-1, 50, 51, 63, 192, 71, 192 КЗпП України, п.п.1, 2, 4, 5, 8, 9 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»,  та інших працівників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9: ч.3 ст.24, ст.ст.50, 51 КЗпП України, п.п.1, 2, 4, 5, 8, 9 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Вказані грубі порушення законодавства про працю призвели до заподіяння істотної шкоди інтересам як неповнолітнім ОСОБА_4, ОСОБА_5 так і ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вигляді порушення їх конституційних  прав, передбачених  ст.ст.43, 45, 46 Конституції України, відповідно до яких, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, кожен хто працює, має право на відпочинок, громадяни мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, а також порушення їх права на пенсійне забезпечення, передбачене ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також не нарахування трудового, пенсійного та страхового стажу за відпрацьований період часу.   

          В апеляції засуджена ОСОБА_2, не оспорюючи правильність кваліфікації своїх дій та доведеності вини вказує, що вирок суду є незаконним, оскільки провадження по справі підлягало закриттю на підставі ст.45 КК України. Просить вирок суду скасувати, провадження відносно неї закрити на підставі ст.45 КК України.

          Заслухавши суддю-доповідача, засуджену ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію засудженої ОСОБА_2 думку прокурора, який вказував на безпідставність доводів апеляції та просив вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 45 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям можливе у разі, якщо особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдану нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

          Відсутність хоча б одного з цих складових елементів виключає звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

          З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 винною себе в інкримінованих  злочинах на досудовому слідстві не визнавала (а.с.181-182, 191-192, 201), що свідчить про ненадання допомоги правоохоронним органам у з’ясуванні обставин справи та відсутності її активного сприяння у розкритті злочинів.

          За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок районного суду є законним та обґрунтованим, підстави для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України відсутні.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів  -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а  вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 січня 2012 року щодо неї –без зміни.

Судді: