Справа № 757/12510/25-ц

Провадження № 2/761/7878/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савчук Ю.Н., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві про стягнення моральної шкоди.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на пп.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та ст.14 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування».

Згідно з ст.14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.

Відповідно до статті 12 цього Закону розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Зі змісту положень статей 12, 14 закону випливає, що від сплати судового збору громадяни, яким завдано таку шкоду, звільнені лише при оскарженні постанови чи ухвали про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, у разі, якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку в порядку кримінального судочинства та при оскарження такої постанови чи ухвали в порядку цивільного судочинства.

Ч.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.1 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Постановою Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 23.04.2014 року закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за відсутності у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.199 КК України.

Вироком Дніпровського районного суд міста Києва від 19.09.2016 року у справі № 755/11467/13-к позивача виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.172 КК України за відсутності у його діях складу кримінального правопорушення.

Положеннями вказаного закону не передбачено звільнення від сплати судового збору при поданні саме позовів про відшкодування моральної шкоди в порядку цивільного судочинства. У Законі України «Про судовий збір» відсутні норми, які б звільняли від сплати судового збору за таких обставин.

Пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» в раніше чинній редакції було передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Однак вказану норму виключено.

Відповідно до пп.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «…відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII…».

Такі ж правові позиції щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв`язку з наведеним, правові підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відсутні.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7 816,33 грн. та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції).

Згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позову, ціна позову становить 1 184 000 грн. З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 11840.00 грн.та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції).

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м.Києва: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху із наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві про відшкодування шкоди- залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником цієї ухвали, попередивши, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: