16.02.2012

Справа № 22ас-13/2012р.                                       Головуючий у першій

                                                             інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 99                                                  Доповідач у апеляційній

                                                             інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого:                    Єфімової В.О.,

суддів:                              Птіціної В.І., Зотова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя на заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 серпня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя про визнання бездіяльності противоправною, нарахування та виплату недоплаченої надбавки до пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя, у якому просила визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя щодо сплати недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 20 %, зобов’язати відповідача провести перерахунок щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни виходячи із розміру 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року.

Вимоги позову мотивовано тим, що позивач має статус „дитина війни” та, відповідно до ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання до пенсії надбавки в розмірі 30% пенсії за віком. Проте, відповідач таку допомогу позивачу не сплачував.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 серпня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволений у повному обсязі.

Ухвалено визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з травня 2008 року по грудень 2009 року - протиправною. На відповідача покладено зобов’язання нарахувати та виплатити позивачу згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” недоплачену суму підвищення до пенсії за період з травня 2008 року по грудень 2009 року у сумі 1 024 грн. 60 коп.  

Не погодившись з заочним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу у якій ставить питання про скасування оскаржуваного судового рішення з підстав невідповідності нормам матеріального права та ухвалення нового про залишення позовних вимог позивача без задоволення.  

Сторони у судове засідання не з’явилися, а тому розгляд справи здійснюється колегією суддів у порядку, передбаченому ч.1 ст.41 КАС України, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Зі справи видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с.7,8), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України" був визначений порядок нарахування підвищень до пенсій, як дітям війни, який не відповідає ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України" щодо дітей війни, визнані неконституційними.

У 2009 році дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не зупинялась, проте виплата цієї допомоги у 2009 році, зокрема у 2008 році, здійснювалась відповідачем у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України”,  мінімальний  розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня – 470грн., з 1 квітня – 481грн., з 1 липня – 482грн., з 1 жовтня 498грн.

Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлений на рівні 573грн.

Суд правильно оцінив викладене і обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення вимог, та стягнення з відповідача на користь позивача державної соціальної допомоги як дитині війни, відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” період з травня 2008 року по грудень 2009 року в сумі 1 024 грн. 60 коп. (780,40 + 1 024,60).

Підстав для скасування або зміни заочного рішення колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам  ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування заочного рішення не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.

Керуючись  195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя – відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 серпня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                         В.О.Єфімова

Судді:                                                                  В.І.Птіціна

                                                                                      В.С.Зотов