Судове рішення 22-ц/2690/4283/2012 від 05.04.2012

Судове рішення #21845547

Справа №22-ц/2690/4283/2012

У К Р А Ї Н А

Головуючий у 1 інстанції - Васильєва Т.М.

Доповідач - Українець Л.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 лютого 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

В складі : головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Шебуєвої В.А.

- Оніщука М.І.

при секретарі - Дем’янчук Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» до ОСОБА_2, третя особа – АТ «Індекс-Банк» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2010 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом в розмірі 35 768 грн.23 коп.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 13.06.2007 року між АТ «Індустріально-Експортний Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній був наданий кредит у сумі 2 500 дол. США до 12.06.2010 року. 26.09.2009року між ним та АТ «Індекс-Банк» було укладено договір факторингу №03/09, згідно якого він набув право вимоги до боржника банку відповідача у справі. В порушення умов договору відповідач свої зобов»язання за кредитним договором не виконує, в результаті чого за нею утворилась заборгованість.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року в задоволені позову ТОВ «АУЗ Факторинг» відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ «АУЗ Факторинг» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Зазначило, що рішення є незаконним, судом неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи. Позивач не заявляв позов про визнання договору нікчемним.

Крім того, суд не взяв до уваги те, що відповідач стверджуючи, що вона не підписувала кредитний договір, ухиляється від проведення почеркознавчої експертизи, мотивуючи це відсутністю коштів на проведення експертизи.

ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена апеляційним судом, що підтверджується її розпискою про вручення їй поштового відправлення 09.02.2012 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про відмову в задоволені позову, через те, що відповідач кредитний договір не укладала, грошові кошти не отримувала, тому даний кредитний договір є нікчемним, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Заслуговують на увагу суду посилання ТОВ «АУЗ Фаторинг» на те, що відповідач не подавала позов про визнання кредитного договору недійсним або нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 червня 2007 року між АТ «Індекс-Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 202/704193 в письмовій формі (а.с.5-8) на суму 2500 дол. США сторокм ан 36 місяців - з 13.06.2007 року по 12.06.2010 року.

ОСОБА_2 для укладення зазначеного вище договору банку надано довідку про доходи, ксерокопію паспорту, ксерокопію ідентифікаційного коду та заяву-анкету.

Із довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_2 працює перукарем-стилістом з січня 2006 року у СПД «ОСОБА_3».

03 червня 2007року постановою Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві відмовлено в порушенні кримінальної справи. Постановою встановлено, що 01 червня 2007 року близько 19 год. ОСОБА_2, прогулюючись по пр. Перемоги 82 по парку «Нивки» виявила відсутність свого паспорта та ідентифікаційного коду (а.с.36).

На запит суду до СПД «ОСОБА_3» щодо надання копії заяви про прийняття ОСОБА_2 на роботу та копію наказу про її прийом на роботу, останній повідомив, що дані документи не збереглися (а.с.41-42).

Крім того, із наданої відповідачем довідки від 07.10.2010 року вбачається,що вона працює з 13.04.2005 року в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (а.с.38).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа кредитодавець зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

В силу ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).

З наданого кредитного договору (а.с.5-8) вбачається що відповідач є його стороною і договір підписаний позичальником.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На спростування своїх доводів, що договір укладений та підписаний не нею, ОСОБА_2 не надала доказів.

Надані нею докази про те, що на час укладення договору вона працювала в іншому місці та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05 червня 2007 року, якою з її слів встановлено, що 01.06.2007 року в парку «Нивки» вона виявила відсутність в неї паспорта та індетифікаційного коду, не свідчить про те, що відповідач не укладала цей договір.

Належним та допустимим доказом в даному випадку може бути лише висновок спеціаліста про те, що підпис на даному договорі виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою.

В судовому засіданні ОСОБА_2 було роз»яснено її право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проте від її проведення остання відмовилася.

Позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом у розмірі 35768,23 грн., що включає в себе: поточну заборгованість по кредиту — 5100,33 грн.; прострочену заборгованість по кредиту — 14916,67 грн.; поточну процентну винагороду — 189,60 грн.; прострочену процентну винагороду — 4923,78 грн.; поточну комісійну винагороду — 237,87 грн.; пеню за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди - 4615,92 грн.; суму боргу з урахуванням інфляції – 2038,92 грн.; суму боргу 3% річних – 478,10 грн.; суми боргу з урахуванням пені – 3267,04 грн.

У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання та зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 цього Кодексу зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).

Належним виконанням зобов’язання є прийняте кредитором виконання. У результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_2 не підписувала кредитний договір та не одержувала кредитні кошти, плату не вносила, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивачу в силу ст. 388 ЦПК України підлягає судовий збір в сумі 357,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн.

Керуючись статтями 303, 307,309, 313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» заборгованість за кредитним договором в розмірі 35 768 грн. 23 коп., судовий збір в сумі 357,68 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: