АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 11/2690/ 168/2011
Категорія КК: ч. 2 ст. 309
Головуючий у першій інстанції Косик Л.Г.
Доповідач Корнієнко Т.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді – Британчука В.В.,
суддів - Корнієнко Т.Ю., Жук О.В.,
за участю прокурора - Карпука Ю.О.,
захисника – ОСОБА_2,
засудженої - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Києва, громадянку України, яка не працює, має на утриманні малолітню дитину, 1998 року народження, проживає у АДРЕСА_1, раніше судима:
1) 03.10.2006 року Києво- Святошинським райсудом Київської обл.. за ч.1 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі, та на підставі ст..75 КК України звільненої від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
1. 30.05.2007 року Києво- Святошинським райсудом Київської обл. за ч.2 ст.185, 71 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі;
3) 22.02.2010 року Солом’янським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Солом’янського районного суду м. Києва від 22.02.2010 року і остаточно призначено покарання за сукупністю вироків – 2 роки 2 місяці позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, засуджена ОСОБА_3 24.05.2010 року, знаходячись по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 в ході телефонної розмови з невстановленою слідством особою домовились про повернення їй боргу в сумі 1200 грн. і про зустріч з цією особою цього ж дня о 14 год. 15 хв. біля буд. № 4 по вул. Зодчих в м. Києві, однак ця невстановлена слідством особа на зустріч не з’явилась.
24.05.2010 року приблизно о 14 год.15 хв. знаходячись біля буд. № 4 по вул. Зодчих в м. Києві, та зателефонувавши даній невстановленій слідством особі, ОСОБА_3 домовилась з нею про придбання у неї для особистого вживання наркотичного засобу за рахунок боргу, який за вказівкою невстановленої слідством особи ОСОБА_3 повинна була забрати в певному місці біля буд. № 4 по вул. Зодчих в м. Києві.
Коли ОСОБА_3 приблизно о 15 год. 24.05.2010 року, взявши з обумовленого місця пачку з – під цигарок « Вінстон», в якій знаходився гумовий презерватив з наркотичним засобом, та зберігаючи вказане при собі, знаходилась біля буд. № 4 по вул. Зодчих в м. Києві, вона була затримана працівниками міліції, які виявили та вилучили в неї пачку з – під цигарок, в якій знаходився гумовий презерватив з наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою 0,26 г, який ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігала за вищенаведених обставин для особистого вживання без мети збуту.
В апеляції засуджена ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок суду змінити та пом’якшити покарання, посилаючись на те, що вона має постійне місце проживання, її батьки пенсіонери, сама вона в 2009 році пройшла курс добровільного лікування від наркотичної залежності і в даний час вживає наркотики не систематично, як пом’якшуючі покарання обставини просить врахувати її щире каяття та наявність на її утриманні малолітньої дитини.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, пояснення засудженої та її захисника, які підтримали апеляцію, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Висновки суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення злочину не перевіряються, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, вони не оспорювалися самою засудженою, тому докази за згодою учасників судового розгляду відповідно до вимог ст. 299 та ст. 301-1 КПК України не досліджувались.
Дії засудженої ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковані вірно.
Призначаючи покарання засудженій ОСОБА_3 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу засудженої, яка не працює, характеризується посередньо, розлучена, раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності. Як пом’якшуючі покарання обставини суд врахував її щире каяття і те, що вона має на утриманні дитину, 1998 року народження, та батьків похилого віку, як обтяжуючу покарання обставину суд врахував – рецидив злочину. Тобто, суд в повній мірі дослідив і врахував при призначенні покарання засудженій всі обставини справи, в тому числі ті, на які вона посилається в апеляції.
Наведені при розгляді справи в апеляційній інстанції нові обставини – смерть матері та дані про стан здоров’я засудженої, не є безумовними підставами для пом’якшення покарання засудженій, яке призначене судом першої інстанції у розмірі, близькому до мінімального, передбаченого санкцією ч.2 ст.309 КК України.
З урахуванням даних про особу засудженої ОСОБА_3, яка вчинила новий злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства та прийняв справедливе рішення про призначення їй покарання у виді позбавлення волі, яке відповідає вимогам статті 65 КК України, є законним і справедливим, та обґрунтовано призначив їй покарання за сукупністю вироків із застосуванням ст.71 КК України.
З огляду на викладене, призначене засудженій покарання не може бути визнано надто суворим, підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання колегія суддів не вбачає, а тому апеляція засудженої задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3 – залишити без зміни , а апеляцію засудженої – без задоволення.
Судді:
Британчук В.В. Корнієнко Т.Ю. Жук О.В.