УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/4315/11
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді : Худякова А.М.,
суддів : Широкової Л.В.,
Снітка С.О.,
при секретарі судового засідання Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 15 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним заповіту і договору довічного утримання, визнання права власності на частину житла і будівельні матеріали,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулась в суд з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі по 1993 рік, під час якого за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1, а також гараж НОМЕР_1 в кооперативі ”Промінь”. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Спільний заповіт щодо майна, набутого під час шлюбу, не складали та поділ спільного майна після 1993 року не здійснювали.
Посилаючись на те, що після смерті колишнього чоловіка їй у нотаріальній конторі стало відомо, що все майно, і в тому числі її частку у цьому майні, колишній чоловік заповів відповідачці по справі ОСОБА_2 і їй же за договором довічного утримання у власність перейшла вся квартира АДРЕСА_1, позивачка просила задовольнити позовні вимоги.
Справа №22ц/0690/4315/11 Головуючий в суді 1ї інст.Галасюк Р.А.
Категорія 46 Доповідач Худяков А.М.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 15 листопада 2011 року визнано частково недійсним заповіт, складений від імені спадкодавця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, посвідченого 16.12.2003 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Визнано частково недійсним договір довічного утримання від 17.08.2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого і зареєстрованого за №4222 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_7 Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, та право власності на будівельні матеріали, з яких побудований гараж НОМЕР_1 у гаражному кооперативі ”Промінь” м.Житомира. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 431 грн. судових витрат.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на його незаконність. Зокрема, зазначає, що суд неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що квартира АДРЕСА_1, а також гараж НОМЕР_1 в кооперативі ”Промінь” були набуті сторонами за час шлюбу, а тому заповіт та договір довічного утримання, як такі, що укладені с порушенням норм сімейного і цивільного законодавства, підлягають визнанню частково недійсними.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду приймаючи до уваги наступне.
Згідно із ч.1 ст.22 КпШС України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Аналогічні правові положення закріплені в ст.60,65 СК України та в ст.368 ЦК України.
Отже, зазначеними нормами права передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 67 СК України передбачено, що дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі–продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє право спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Встановивши, що квартира АДРЕСА_1, а також гараж НОМЕР_1 в кооперативі ”Промінь” були придбані в період перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з оформленням всіх правовстановлюючих документів на ім’я ОСОБА_4, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спірні заповіт та договір довічного утримання, підлягають визнанню частково недійсними в 1/2 їх частині, оскільки ОСОБА_4 мав розпорядитися лише своєю часткою, а не всім майном, внаслідок чого права позивачки, яка не давала згоди на укладення вказаних правочинів, були порушені.
Доводи апеляційної скарги безпідставні і висновків суду не спростовують. Вирішуючи спір суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, норми процесуального права не порушив. Документально підтверджені належні та допустимі докази про отримання позивачкою своєї частки майна в грошовому або іншому виразі в матеріалах справи відсутні. Крім того, відсутність в тексті заповіту конкретного майна на правильність судового рішення не впливає.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в скарзі, немає.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 15 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді