УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року                                                                  м.Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі: Рищука П.К. (головуючий) Заїки В.М., Кізюн О.Ю.

при секретарі: Тимощук М.

з участю: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дунаєвецького районного суду від 7 грудня 2006 року адміністративну справу № 22а-67 за позовом ОСОБА_1 до Миньковецької сільської ради Дунаєвецького району, державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Держадміністрації України" в особі Хмельницької регіональної філії Дунаєвецького райвідділу про зобов'язання видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

установила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дунаєвецького районного суду від 7 грудня 2006 року, якою у задоволенні її позову про зобов'язання видачі державного акту на право власності на земельну ділянку відмовлено.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначається, що постанова суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права; судом не взято до уваги, що рішенням 14 сесії від 28.09.2000 р. Миньковецької сільської ради передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,60 га і підстав для припинення права власності немає. Крім того,

2

судом не взято до уваги, що громадянин ОСОБА_2  самовільно захопив частину земельної ділянки позивачки.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній мотивів.

Представник відповідача в засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1, біля якого має в користуванні земельну ділянку розміром 0,85 га.

Згідно рішення сесії Миньковецької сільської ради № 14 від 28 вересня 2000 року вказана земельна ділянка позивачці була передана у приватну власність.

Для виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку позивачка звернулася в Дунаєвецький райвідділ Хмельницької регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, після чого працівниками даної установи було проведено обстеження та кадастрову зйомку на місцевості земельної ділянки ОСОБА_1 в с.Миньківці Дунаєвецького району і інших земельних ділянок та було встановлено, що межі земельної ділянки не виділені на місцевості межовими знаками, а також поряд з земельною ділянкою позивачки знаходиться ставок, площею 3,14 га, який орендує ОСОБА_2 Прибережна захисна смуга біля ставка становить 50 метрів і фактично майже уся земельна ділянка, належна ОСОБА_1, знаходиться на території цієї смуги.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наступними обставинами.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого в с.Миньківці Дунаєвецького району, біля якого має в користуванні земельну ділянку, розміром 0,85 га. Позивачка звернулася до відповідачів з проханням виготовити державний акт на право приватної власності на землю та передачу зазначеної земельної ділянки їй у власність, але ними у цьому їй було відмовлено.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті встановив, що межі спірної земельної ділянки не були виділені на місцевості межовими знаками. Поряд із земельною ділянкою знаходиться ставок, якого орендує ОСОБА_2, акт погодження меж із яким відсутній. Природоохоронна захисна смуга ставка становить 50 м і майже вся земельна ділянка позивачки знаходиться на її території.

Із змісту ст.ст.58,59,60,61 Земельного кодексу вбачається, що вздовж водойм з метою охорони водних об'єктів виділяються земельні ділянки під прибережні захисні

3

смуги шириною 50 м. Земельні ділянки прибережних захисних смуг можуть передаватися громадянам тільки на умовах оренди, передача їх у приватну власність не передбачена.

Таким чином, розглядаючи спір по суті суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованними, тому на законних підставах відмовив у їх задоволенні, з чим колегія суддів рахує необхідним погодитись.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають.

Постанова винесена на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, відповідає вимогам матеріального і процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 198, 200,205,206,254 КАС України, колегія судців

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дунаєвецького районного суду від 7 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий у І інстанції - Маринчак О.М.                                                                  Справа № 22а - 67

Доповідач - Рищук П.К.  Категорія : 13