Справа №11а-576/2007                                                 Головуючий у І інстанції ДонченкоЮ.В.

Категорія ст. 309 ч.2

КК України                                                                    Доповідач: Пайонкевич Т.Т.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

З липня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Пайонкевича Т.Т. Суддів: Тенюха В.П., Литвинова О.М. з участю прокурора: Малин Н.С. та засудженої ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2007 р. та

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Львова, українку, громадянку України, із середньою освітою, непрацюючу, неодружену, проживаючу в АДРЕСА_1, раніше судиму: 26.11.1998 р. Галицьким районним судом м. Львова за ст.ст. 229-6 ч.1, 44 КК України до штрафу 750 грн.; 01.03.2006 р. Галицьким районним судом м. Львова за ст.309 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки

засуджено за ст. 309 ч. 2 КК України на два роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду від 01.03.2006 року та остаточно визначено до відбування 2 роки 1 місяць позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.

Вирішено питання речових доказів.

ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона, 10.09.2006 року повторно, незаконно придбала шляхом привласнення знайденого наркотичний засіб -екстракційний опій, що знаходився у трьох полімерних пляшках, із вмістом опію в перерахунку на суху речовину в кількості 0,53 гр., який незаконно зберігала за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 для власного вживання, без мети збуту, та який того ж дня був виявлений та вилучений працівниками міліції.

Засуджена ОСОБА_1 в своїй апеляції, не оспорюючи підставності її засудження та правильності кваліфікації її дій, просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене судом покарання через його невідповідність, зменшити строк позбавлення волі. Покликається на те, що суд при призначенні покарання не врахував, що на її утриманні частково були бабця та мати, яка є інвалідом , а також не в повній мірі врахував її щире каяття.

Вислухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина засудженої ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їй злочину при вказаних у вироку обставинах повністю доведена, не оспорюється в апеляції, як і правильність кваліфікації її дій.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував характер і тяжкість вчиненого нею злочину, відсутність негативних наслідків, особу винної, яка посередньо характеризується, те, що вона раніше притягалася до кримінальної відповідальності, вчинила злочин під час випробувального терміну за попередній злочин, а також щире каяття, як обставину, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання та вважав за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України як необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 71 КК України суд обгрунтовано частково приєднав невідбуту частину покарання, призначену вироком Галицького районного суду м. Львова від 01.03.2006 р.

Покликання засудженої в апеляції що на її утриманні частково були бабця та мати, яка є інвалідом, є необгрунтованими, оскільки вона ніде не працювала, суспільно-корисною працею не займалась.

При наведених обставинах підстав для задоволення апеляції і зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 366, 377, 379 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2007 р. відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного. Суду України на протязі 6 місяців з моменту набрання нею законної сили.