Справа 22ц-0590/3033/12 Суддя 1 інстанції: Орєхов О.І.
Категорія 27 Доповідач: Принцевська В.П.




УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Маширо О.П.
суддів: Баркова В.М. , Принцевської В.П.
при секретарі Хачатрян А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 9 листопада 2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 9 листопада 2011 року позов задоволено. З даним рішенням не погодилася відповідачка і оскаржила його в апеляційному поярдку. Вона посилається на те, що суд не звернув увагу на те, що позивачем не надано інформаційного листа, який підтверджує виконання банком переддоговірної роботи з відповідачкою, а також, що позивач не надав суду доказів в підтвердження права банка розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Апелянт вважає, що суд не звернув увагу на те, що грошове зобов»язання у кредитному договорі не виражене у грошовій одиниці України, і в цьому договірі не визначений грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті. Також апелянт вважає, що банк незаконно підвищив відсоткову ставку за спірним кредитним договором, а також надав суду неправильний розрахунок заборгованості по штрафним санкціями. Апелянт посилається на те, що спірний правочин є нікчемним, оскільки, на її думку, він порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Вважає, що невиконання нею зобов»язань за кредитним договором виникло не з її вини, а у наслідок надзвичайних невідворотних зовнішніх обставин, які не залежать від її волі. Також апелянт посилається на те, що зі сторони банка є неприпустимим, на її думку, погіршувати майновий стан позичальника, вимагаючи повернення боргу у термін менший, ніж було погоджено сторонами при наданні кредиту. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник позивача до суду не з»явився, був повідомлений про час і місце судового засідання судовою повісткою.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 014/07-188/233.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, що позивачем не надано інформаційного листа, який підтверджує виконання банком переддоговірної роботи з відповідачкою, оскільки згідно умов спірного кредитного договору відповідачці надані кредитні кошти у сумі 18392 дол. США строком погашення до 26.06.2014 року зі сплатою 13,8 % річних за користування кредитними коштами, даний договір був прочитаний та підписаний сторонами. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору, як це передбачено ст. 627 ЦК України.
Станом на 16.03.2011 року відповідачка свої зобов»язання щодо повернення кредиту та інших виплат не виконує, у зв»язку з чим, заборгованість перед банком становить: 20 366,85 дол. США, що в перерахунок по курсу НБУ станом на 16.03.2011 року складає 161 727,05 грн., з яких: заборгованість за кредитом 14 052,67 дол. США, заборгованість за відсотками 1 466,42 дол.США, пеня за прострочення тіла кредиту 2 784,99 дол. США, пеня за прострочення відсотків по кредиту 2 062,77 дол. США. 21 вересня 2010 року на адресу відповідачки позивачем направлено лист-попередження, однак до теперішнього часу заборгованість не погашена.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, що банк надав суду неправильний розрахунок заборгованості по штрафним санкціям, оскільки ст. 258 ч.2 п.1 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Також апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта, що позивач не надав суду доказів в підтвердження права банка розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах, на власний ризик, що грошове зобов»язання у кредитному договорі не виражене у грошовій одиниці України, і в цьому договірі не визначений грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті, оскільки згідно з ліцензією Національного Банку України № 10, яку видано позивачу, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» має право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Також, згідно дозволу Національного Банку України № 10-4 від 11 жовтня 2006 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» має право здійснювати слідуючі операції з валютними цінностями: неторговельні операції з валютними цінностями; ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів нерезидентів у грошовій одиниці України; ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті; ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України; відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках; операції з банківськими металами на валютному ринку України; операції з банківськими металами на міжнародних ринках; інші операції з валютними цінностями на міжнарожних ринках. Згідно статуту позивача, зареєстрованого 4.11.2009 року НБУ відбулася зміна ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, що спірний правочин є нікчемним, а також, що невиконання нею зобов»язань за кредитним договором виникло не з її вини, а у наслідок надзвичайних невідворотних зовнішніх обставин, які не залежать від її волі, оскільки відповідачкою не надано доказів в підтвердження вказаних доводів.
Враховуючи, що відповідачка не надала доказів в підтвердження того, що вона приймала заходи для погашення вказаної заборгованості за спірним кредитним договором, апеляційний суд не погоджується з її доводами, що зі сторони банка є неприпустимим, погіршувати майновий стан позичальника, вимагаючи повернення боргу у термін менший, ніж було погоджено сторонами при наданні кредиту. Згідно з п. 7.1 спірного кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором та/або договорами, що забезпечують виконання зобов»язань позичальника за цим договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред»явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню відповідно до цього договору.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 9 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до касаційного суду протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.



Головуючий Судді