Справа № 2-415/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 травня 2008 року         Шевченківський  районний суд м. Чернівці в складі:

                          Головуючого - судді - Гончарової І.М.

                          При секретарі - Брижак Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В с т а н о в и в:

В грудні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, вказавши в ньому, що вона є власником квартириАДРЕСА_1 В даній квартирі прописані її донька - ОСОБА_3 та відповідач, з яким вона розірвала шлюб.

Вказала, що з відповідачем проживала у даній квартирі з 2004 року по 2005 рік, після 2005 року відповідач у даній квартирі взагалі не проживав, а був лише зареєстрований. На даний час відповідач проживає в АДРЕСА_1. Оскільки відповідач залишається прописаним у даній квартирі вона змушена сплачувати комунальні послуги за відповідача, що для неї є дуже накладно, також зазначила, що вона має намір відчужити квартиру.

Просить суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі та просила визнатиОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідач є громадянином Італії, який приїхав на Україну в вересні 2005 року та отримав дозвіл на постійне проживання. Відповідач знаходився в шлюбі з позивачкою з 24.01.2001 року по 06.03.2006 року. Під час шлюбу за кошти відповідача частинами придбавалась спірна квартира, яку позивачка оманним шляхом оформила на себе. Крім цього, вони придбали земельну ділянку в АДРЕСА_2 з оформленням на ім*я відповідачки Державного Акту про право власності на земельну ділянку разом з житловим будинком. Разом з цим, відповідач неодноразово виїжджав до Італії, що є поважними підставами для не користування спірною житловою площею, сама позивачка з донькою постійно знаходилась з ним за кордоном і на даний час іншого житла ОСОБА_4. не має, у зв*язку з тим, що в квартирі були змінені замки в листопаді 2007 року, на даний час квартира не придатна для проживання, останній вимушений проживати у знайомих в с.Спаська. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, допитавши свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., дослідивши матеріали справи вважає, що позов  задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1., що підтверджується копією договору дарування від 19 жовтня 2000 року та договором дарування від 23 серпня 2001 року. Згідно довідки КЖРЕП-6 від 08 грудня 2007 року в квартирі  зареєстровані донька ОСОБА_1  - ОСОБА_3 з 15.05.2006 року   таОСОБА_2  з 14.04.2006 року.

 Судом встановлено, що відповідачОСОБА_2 дійсно не проживає в спірній квартирі по місцю своєї реєстрації, а проживає відповідно до довідки від 11 грудня 2007 року без реєстрації  в АДРЕСА_1 у громадянки ОСОБА_7

З показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що вона проживає в квартирі по АДРЕСА_1 однак дана квартира до проживання не придатна, вона проживає там тільки тому, що в місті вона працює, а добиратися вечором в село до мами важко. Також зазначила, що в даній квартирі немає підлоги, відсутній газ та вода.

 Свідок ОСОБА_6. дала аналогічні покази та підтвердила той факт, що дійсно дана квартира не придатна для проживання.

Згідно  копії свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб міжОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 6 березня 2006 року, тобто в спірній квартирі ОСОБА_2 був зареєстрований  14 квітня 2006 року не в якості члена сім»ї власникам а в якості наймача.

У відповідності до вимог ст. 71 ЖК України  при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців.

 Суд вважає, що причини відсутності в спірній квартирі відповідача ОСОБА_2 є поважними - квартира непридатна для проживання, він часто виїзжає за кордон, так як є громадянином Італії . Крім цього,  Пшебишевська на час перебування  відповідача в Україні гарантувала  йому житло та необхідне матеріальне забезпечення

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнанняОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщення по АДРЕСА_1 слід відмовити.

        На підставі викладеного, керуючись  ст.. 71, 72 ЖК України  ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 доОСОБА_2 про визнання  таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 -  відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                           СУДДЯ